Відмінності між версіями «Гриневич Едуард Михайлович»

На момент смерті, ЄдікуЕдіку було 28 років. На Майдані він почувався дуже щасливим. Тричі їздив туди. Коли, вилікувавши вдома грип та ангіну, востаннє зібрався в дорогу, бабуся стояла на дверях і не пускала. А він таки вирвався. «Там не все так, як вам здається з телевізора. Там не просто люди стоять. Усе дуже організовано, є команда однодумців, і кожен, як мурашка, знає, що йому треба робити. У мене на Майдані з'явилося так багато друзів»— сказав перед від'їздом. ([http://www.volynnews.com/news/extreme/ridni-pro-volynian-iaki-zahynuly-na-maydani/ зі слів родичі]в)

== На Майданімайдані ==

Далі вже повідомленяповідомлення про смерть Єдіка.

Зі слів близькоїхблизької знайомої ([http://vk.com/kareglaza9 Катерина Лісунова]):

''«Сьогодні ми зустрічались з людиною, що лежала (тому, що стояти під обстрілом було неможливо) поруч з Єдіком на барикадах, в останнніостанні секунди його життя… куля вистрілила йому прямо у скроню…до того Єдік бачив, як навколо нього, один за одним падали насмерть люди… ЄдікЕдік був найдобрішою, та наймилішою людиною у світі, про таких дуже часто і дуже легко можуть сказати, і зазвичай кажуть „слабкохарактерні“, коли люди просто через доброту свою, здаються слабкими… але, в момент, найбільшої небезпеки, він був справжнім героєм і рвався у бій, це важко уявити від Єдіка, знаючи його миловидність і пригадуючи його інтелегентніінтелігентні окуляри…»

{{Список загиблих учасників Євромайдану}}{{Євромайдан}}