Санґушко Дмитро Федорович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 45:
 
=== Шлюб з Гальшкою Острозькою і трагічна загибель ===
[[Сейм]] 1551 року постановив, що [[Беата Костелецька|Беата Косьцєлєцка (Костелецька)]], вдова по князеві [[Острозький Ілля Костянтинович|Іллі Острозькому]] не може видати заміж свою доньку [[Острозька Гальшка Іллівна|Гальшку Острозьку]] без згоди опікунів – Федора Санґушка, князя [[Острозький Василь Костянтин|Василя Острозького]] і короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда ІІ Августа]]. Князь Василь Острозький вирішив одружити 14-річну Гальшку Острозьку з Дмитром Санґушком, на що спочатку дала згоду її матір. Та після заперечення короля мати змінила свою думку. Санґушко, який закохався у Гальшку, з Василем Острозьким просились заїхати до [[Острог]]а в гості, але Беата КосьцелецькаКосьцєлєцка наказала челяді не допускати їх до [[Острозький замок|замку]]. Після збройної сутички замок був захоплений челяддю непрошених гостей і 15 вересня 1553 року Дмитро Санґушко одружився з Гальшкою Острозькою і виїхав з нею до Канева. За настановами з королівського двору Беата Косьцелецька написала скаргу королю, що шлюб відбувся без її згоди. Сигізмунд ІІ Август позбавив Санґушка уряду (посади) старости, наказав з’явитись у січні 1554 року до [[Книшин|Книшина]] на королівський суд за вчинене насилля разом з Острозьким, за якого заступився імператор [[Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)|Фердинанд І Габсбург]] листом від 11 грудня 1553 р., звинувачуючи у події матір Гальшки. Князя Василя Острозького король позбавив прав опікуна, Дмитра Санґушка за неявку на суд присудили до [[Баніція|інфамії]] – позбавлення честі, вигнання з держави, конфіскації майна і зобов'язали повернути Гальшку матері. 20 січня 1554 р. були розіслані королівські універсали.<ref>''Mariusz Machynia.'' Sanguszko (Sanguszkowicz) Dymitr, książę z linii niesuchejesko-lokackiej (zm. 1554)… S. 473</ref> Кожен бажаючий міг його безкарно вбити і отримати 200 золотих винагороди.
 
Дмитро Санґушко і переодягнена на слугу Гальшка втекли до [[Чехія|чеської]] [[Сілезія|Сілезії]], маючи надію сховатись у раудницькому<ref>''Mariusz Machynia.'' Sanguszko (Sanguszkowicz) Dymitr, książę z linii niesuchejesko-lokackiej (zm. 1554)… S. 473</ref> замку [[Великий гетьман коронний|гетьмана]] [[Тарновський Ян Амор|Яна Амора Тарновського]], - тестя Василя Острозького. За ними вирушили у погоню [[Мартин Зборовський|Марцін Зборовський]] і його син Марцін, який мав надію видати Гальшку за одного зі своїх синів, Януш і Анджей Косьцєлєцкі, брати (буські старости<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/gorkowie01.html#F1 Górkowie (01)] {{langref-pl|}}</ref>) [[Ґурка Лукаш|Лукаш]] і [[Ґурка Анджей|Анджей Ґурки]]. У31 містечкусічня втікачі через Німбурк добрались до містечка Лиса (недалеко Яромежа) над Лабою за 30 км від [[Прага|Праги]] Санґушко вирішив влаштувати весільний бенкет. ТутВночі їхз наздогнав31 січня на 1 лютого Марцін Зборовський з компанієюсином (Косьцєлєцкі прибули до Яромежу 4 лютого, брати Ґурки - 7), бурмістром Німбурка Адамом Кухтою та кількома іншими представили бургграфу на замку в Лисі королівський універсал,<ref>''Mariusz Machynia.'' Sanguszko (Sanguszkowicz) Dymitr, książę z linii niesuchejesko-lokackiej (zm. 1554)… S. 473</ref> який завдяки хабареві вмовив старосту замку затримати Санґушка за хибним звинуваченням у крадіжці (той заборонив його вбивати).

Виламавши двері, нападники почали стріляти, поранили кількох чехів, які тут проживали. Сангушко спробував втекти через чорний хід, але був поранений, роздягнутий, збентежений. Санґушка піймали, побили і закули в кайдани. 2 лютого його відвезли до Яромєжа, де замкнули у стайні. Оскільки вирок республіканського суду не мав сили у сусідній державі, М.Зборовський боявся, що король Чехії Фердинанд І Габсбург накаже звільнити Санґушка, тож він наказав слугам у ніч на 3 лютого того вбити. За безправне вбивство на теренах чужої держави Марціна Зборовського ув’язнили, але завдяки заступництву польського короля Сигізмунда ІІ Августа король Чехії його звільнив.

7 лютого Зборовскі віддали тіло. [[11 лютого]] [[1554]] року ДмитраД. Санґушка зусиллями міської ради поховали в Яромєжі у церкві святого Миколая під вівтарем [[Свята Варвара|св. Варвари]] (різницьким); поховання покрили кам’яною плитою, фундованою Санґушками з написом: {{lang-la|«Hoc loco conditur corpus clari lithuuaniae ducis Dimithr Sanduskowic ex magnifica Olgerdorum familia nati, capitanei Cyrkoviensis et Kanowiensis, quem perfide insidiose Martinus Zborovski trucidavit»}} («Тут спочиває прах славного литовського князя із знаменитого дому Ольґерда, старости черкаського і канівського, по-зрадницьки і віроломно убитого [[Мартин Зборовський|Марціном (Мартином) Зборовським]]»). Біля [[1860]] року Санґушки встановили нову плиту, де ім’я вбивці вже не значилося.
 
[[1860]] року, з ініціативи Романа Владислава Санґушка, президент археологічного відділу Краківського наукового товариства Теофіл Жебравскі відкрив саркофаг Д.Санґушка. Рештки знову поховали, встановили нову плиту,<ref>''Mariusz Machynia.'' Sanguszko (Sanguszkowicz) Dymitr, książę z linii niesuchejesko-lokackiej (zm. 1554)… S. 473</ref> де ім’я вбивці вже не значилося.
 
== Примітки ==
Рядок 54 ⟶ 60:
== Література ==
* ''Петро Кралюк.'' Реліквія. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2010
* ''Mariusz Machynia.'' Sanguszko (Sanguszkowicz) Dymitr, książę z linii niesuchejesko-lokackiej (zm. 1554) / Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985.- Tom XXXIV/3.&nbsp;— Zeszyt 142.&nbsp;— S. 329–472 {{ref-pl}} S. 471–472.— 1993.— Tom XXXIV/4.&nbsp;— Zeszyt 143.— S. 473 {{ref-pl}}.
 
== Посилання ==