Самуель Єжи Каліновський: відмінності між версіями

'''Самуель Єжи Каліновскі '''&nbsp;— державний, політичний і військовий діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Представник [[шляхта|шляхетського]] роду [[Калиновські гербу Калинова|Калиновських]] гербу [[Калинова]]. Cин [[Гетьман польний коронний|гетьмана польного коронного]] [[Мартин Калиновський|Марціна Калиновського]] та його дружини&nbsp;— Гелени (Олени) з князів [[Корецькі|Корецьких]]. 1643 р. отримав від батька староства Брацлавське[[Брацлав]]ське, Літинське[[Літин]]ське, Любецьке, 1646 Гусятинськеp. [[Гусятин]]ське, невдовзі Чернігівське[[Чернігів]]ське. К.Нєсєцкі називав його старостою лоївським[[лоїв]]ським. 1646 повязавp. пов'язав себе політично з канцлером Єжи Оссоліньскі через весілля з його наймолнаймолодшою донькдонькою Уршулею Бригідою,<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/ossolinscy03.html Оssolinscy (03)] {{ref-pl}}</ref> яке відбулось в палаці Оссоліньских у Варшаві 20 травня. На весіллі був король Владислав 4IV Ваза з королевою, королевичем Сігізмундом Казімєжем. Весілля було місцем перемовин щодо війни з Туреччиною, яку готував король. В планованій війні у 1647&nbsp;р. Є.Оссоліньскі використовувавхотів використовувати звязкизв'язки зятя з Козаками. Як і батько, передусім був вояком. 1648&nbsp;р. брав участь:

1648 р. з Чернігівським во-вомвоєводством підписав елекцію короля Яна ІІ. Невідомо, чи перебував в обложеному Збаражі 1649 р., К Нєсєцкі вказував на його перебування тоді в КамянціКам'янці-ПодПодільському з [[Петро Потоцький|Пйотром Потоцкі]].

1649 р. став обозним коронним. помираючийПомираючий тесть передав староство Стевжицьке в січні 1650 р., але король віддав іншому. 7 травня 1650 р. разом після тестя з дружиною отримав староство Бродніцьке разом з Лідзбарком, що викликало гвалтовний протест пруської шляхти (погрожували зірвати сейм), бо С. Є. К.Каліновскі не мав титулу шляхтича (індигена). Король дав обіцянку владснативладнати справу длдо наступного сейму. Під час памятногопам'ятного сейму справа викликала обурення, бо король не дотримав слова. Тільки після смерті вдова відступила староство хелмінському воєводі Яну Косу 18 жовтня 1653&nbsp;р.

В березні 1651 р. з власною коругвою піхоти під команкомандуваннм батька воював проти козаків під Шаргородом[[Шаргород]]ом, Чернівцями, Мурафою, Стіною ({{lang-pl|Ściana}}), Ямполем. 18 березня 1651 p. відправився під [[Кальник]] для отримання розвідданих; взяв кілька полонених, але частину його загону козаки в [[Липовець|Липівці]] розбили. В травні 1651 p. під час переправи через [[Серет]] біля [[Копичинці]]в мав сутичку з татарами і козаками. Брав участь у [[битва під Берестечком|Берестецькій битві]].