'''Наталя Михайлівна Богомолець-Лазурська''' Історик українського театру
=== Життєпис та науковий доробок ===
. Її батько був рідним братом батька видатного українського фізіолога, академіка [[Богомолець Олександр Олександрович|О. Богомольця]]. Навчалась у кишинівській гімназії. Наприкінці [[ХІХ]] – на початку [[ХХ]] ст. грала у виставах [[Микола Садовський|М.Садовського]] разом з [[Заньковецька Марія Костянтинівна|М.Заньковецькою]]. На початку [[ХХ]] ст. навчалась на історико-філологічному фак-ті ОВЖК– Одеські вищі жиночі курси, брала участь у роботі історико-літературного гуртка. 1908 вийшла заміж за приват-доцента ІНУ[[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Імператорського Новоросійського університету]] В.Лазурського. В одеській пресі публікувала біографічні нариси про діячів українського театру, популяризувала його діяльність. [[1917]] разом з чоловіком організувала у Козельці, а потім в Одесі Українське мистецьке товариство ім. М.Заньковецької. На шпальтах газет «Одесский листок» та «Молода Украйна» виступала за розвиток української культури та, зокрема, театру. На початку 1940-х опублікувала замітку про історію Одеси. Після смерті чоловіка у 1947 переїхала до Києва, де й померла. Її головним внеском в історичну біографістику є нарис життя та творчості М. Заньковецької, який, попри лаконічність, вважається найбільш достовірним, адже був схвалений самою актрисою. До того ж вона консультувала І. Дуриліна, автора великої монографії про М.Заньковецьку. Написала спогади про [http://znaimo.com.ua/Дурилін_Сергій_Миколайович С.Дуриліна] та [[Кропивницький Марко Лукич|М.Кропивницького]].
