Родимцев Олександр Ілліч: відмінності між версіями

Народився [[8 березня]] [[1905]] року в селі Шарлик (нині Шарликського району [[Оренбурзька область|Оренбурзької області]]) в бідній селянській сім'ї. Член [[ВКП(б)]] /[[КПРС]] з [[1929]] року. У [[Червона Армія|Червоній Армії]] з [[1927]] року. У [[1932]] закінчив Військову школу ім. ВЦІК, в 1939 році РодимцевРодімцев закінчує [[Військова Академія імені М. В. Фрунзе|Військову академію імені М. В. Фрунзе]] та в [[1947]] Вищі академічні курси при [[Військова академія Генерального штабу (Росія)|Військовій академії Генштабу]] (1947).

[[Майор]] РодимцевРодімцев добровольцем брав активну участь у [[Громадянська війна в Іспанії|громадянській війні в Іспанії]], бився під [[Ґвадалахара (Іспанія)|Ґвадалахарою]], Брунете, [[Теруель|Теруелем]] та на р. Харама. Звання Героя Радянського Союзу майорові Родімцеву Олександру Іллічу присвоєне [[22 жовтня]] [[1937]] року за зразкове виконання особливого завдання в [[Іспанія|Іспанії]].

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] О. І. РодимцівРодімцев командував [[5-а повітряно-десантна бригада (СРСР)|5-ою повітряно-десантною бригадою]] [[3-й повітряно-десантний корпус (СРСР)|3-го повітряно-десантного корпусу]] (5-а, [[6-а повітряно-десантна бригада (СРСР)|6-а]], [[212-а повітряно-десантна бригада (СРСР)|212-а пдбр]]), яка в 1941 брала участь в [[Битва за Київ (1941)|обороні Києва]] (червень — листопад [[1941]]).

З травня [[1943]] року [[генерал-майор]] Родимцев — командир [[32-й гвардійський стрілецький корпус|32-го гвардійського стрілецького корпусу]], з яким дійшов до столиці [[Чехословаччина|Чехословаччини]] — [[Прага|Праги]]. Воював на [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західному]], [[Донський фронт|Донському]], [[Сталінградський фронт|Сталінградському]], [[Степовий фронт|Степовому]], [[Воронезький фронт|Воронезькому]], [[Другий Український фронт|2-му]] та [[Перший Український фронт|1-м Українських фронтах]]. Брав участь в [[Курська битва|Курської битвах]], в звільненні Лівобережної і Правобережної [[Україна|України]], в розгромі німецьких військ в ЗахідноїЗахідній Україні, [[Польща|Польщі]], в [[Нижньо-Сілезька операція|Нижньо-Сілезькій]], [[Битва за Берлін|Берлінської]] і [[Празька операція|Празькій операціях]].

Другої медалі [[Золота зірка (медаль)|«Золота Зірка»]] командир 32-го гвардійського стрілецького корпусу гвардії [[генерал-лейтенант]] РодимцевРоіимцев удостоєний [[2 червня]] [[1945]] року за уміле керівництво військами при форсуванні річки [[Одер]] [[25 січня]] 1945 в районі населеного пункту Лінден (Польща), особистий [[героїзм]] і [[мужність]].

Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР другого скликання і [[депутат]]омдепутатом [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] третього скликання.

Бронзовий бюст генерала О. І. РодимцеваРодімцева встановлений на його батьківщині, меморіальні дошки — в [[Москва|Москві]] і [[Волгоград]]і; ім'ям РодимцеваРодімцева названі вулиці у Волгограді, [[Оренбург|Оренбурзі]], Києві та [[Чернігів|Чернігові]]. В місті [[Первомайськ (Миколаївська область)|Первомайську]] [[Миколаївська область|Миколаївської області]] є вулиця Гвардійців РодимцеваРодімцева.