Комуністична партія Радянського Союзу: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ejensyd (обговорення | внесок) |
На протязі ➡ протягом |
||
Рядок 61:
За свідченням науковців [[АН СРСР]], що входили до Наукової ради «Історія Великої Жовтневої соціалістичної революції», науковців [[Інститут марксизму-ленінізму|Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС]] та Центрального партійного архіву, початок переписуванню та прямій підробці революційного минулого поклала так звана «літературна дискусія про «Уроки Жовтня»», під час якої Політбюро і Секретаріат [[РКП(б)]], на пропозицію Генерального секретаря ЦК [[Сталін|Й. Сталіна]], ухвалили рішення про централізоване вилучення у громадян та організацій для архіву ЦК усіх матеріалів, що стосувалися історії партії, та про суворе обмеження доступу до них, особливо до документів часів революції та громадянської війни у [[Росія|Росії]]. Як результат цієї операції почали з'являтися праці, у яких прекручувався дійсний сенс історичних подій, їх хронологія, змінювався склад дійових осіб, наводились тендеційні політичні їх характеристики, у масову свідомість настирно втовкмачувалась фальшива «теорія двох керманичів Жовтня» (тобто Леніна і Сталіна) <ref>Вилкова В.П., Ненароков А.П. Послесловие. — В кн.: Троцкий Л. Д. Сталинская школа фальсификаций: Поправки и дополнения к литературе эпигонов.— Репринтное воспроизведение книги, опубликованной в Берлине в 1932 г. издательством «Гранит».— М.: Наука, 1990.— 336 с. (Академия наук СССР. Научный совет «История Великой Октябрьской социалистической революции»).— С.294.</ref>. Від партії та народу старанно приховувалися, а отже, були недосяжними навіть для істориків, дійсні документи революції, що могли посвідчити про найближче оточення [[Ленін|В. Ульянова]], про справжні справи, вчинки, погляди Л. Троцького, Л. Каменєва, Г. Зинов'єва, М. Бухаріна, Й. Сталіна та інших діячів [[Жовтневий переворот 1917|Жовтня]] <ref>Вилкова В.П., Ненароков А.П. Послесловие. — В кн.: Троцкий Л. Д. Сталинская школа фальсификаций: Поправки и дополнения к литературе эпигонов.— Репринтное воспроизведение книги, опубликованной в Берлине в 1932 г. издательством «Гранит».— М.: Наука, 1990.— 336 с. (Академия наук СССР. Научный совет «История Великой Октябрьской социалистической революции»).— С.294 - 295.</ref>.
Великих переробок історії партії та революційного руху в Росії до початку 1930 років було три:
Тотальний контроль за засобами масової інформації дозволяв керівництву партії фальсифікувати будь-яку інформацію і будь-які події. Так, вже на початку 1918 року керівник [[Рада народних комісарів Росії|більшовицького уряду Радянської Росії]] [[Ульянов Володимир Ілліч|В. Ульянов]] у своїх виступах з пропагандистською метою наводив недостовірну інформацію: [[7 квітня]] у промові на мітинзі стверджував, що меньшовики та праві есери «поставили шибеницю для тов. Шаумяна» <ref>Ленин В. И. Сочинения / Издание третье, перепечатанное без измененией со второго, исправленного и дополненного издания. Под. редакцией: Н.И. Бухарина, В.М. Молотова, М.А. Савельева. — М.: Партиздат ЦК ВКП(б), 1933.— Том XXII. 1917—1918.— С. 427.</ref>, хоча на той час він навіть не був заарештований <ref>Ленин В. И. Сочинения / Издание третье, перепечатанное без измененией со второго, исправленного и дополненного издания. Под. редакцией: Н.И. Бухарина, В.М. Молотова, М.А. Савельева. — М.: Партиздат ЦК ВКП(б), 1933.— Том XXII. 1917—1918.— С. 620.</ref>; 23 ж квітня говорив, що «перший за хоробрістю контрреволюціонер Корнілов убитий своїми ж власними, обуреними солдатами» <ref>Ленин В. И. Сочинения / Издание третье, перепечатанное без измененией со второго, исправленного и дополненного издания. Под. редакцией: Н.И. Бухарина, В.М. Молотова, М.А. Савельева. — М.: Партиздат ЦК ВКП(б), 1933.— Том XXII. 1917—1918.— С. 431.</ref>, хоча [[Корнілов Лавр Георгійович|Л. Корнілов]] був убитий у бою під [[Катеринодар|Катеринодаром]] <ref>Ленин В. И. Сочинения / Издание третье, перепечатанное без измененией со второго, исправленного и дополненного издания. Под. редакцией: Н.И. Бухарина, В.М. Молотова, М.А. Савельева. — М.: Партиздат ЦК ВКП(б), 1933.— Том XXII. 1917—1918.— С. 621.</ref>.
|