Вікіпедія

Підбіл звичайний: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Kalagum (обговорення | внесок)
402 редагування
Немає опису редагування
Практичне використання
Рядок 25:
|}
 
[[Файл:Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg|link=Лікарська рослина|30px]] '''Підбіл звичайний ''', мати-й-мачуха (''Tussilago farfara'' L). Місцеві назви  — мати-мачуха, мачушник, білпух , підбій тощо  — [[багаторічники|багаторічна]] [[трав'яниста рослина]] родини [[складноцвіті|складноцвітих]] (40-25  см заввишки) з повзучим, товстим [[кореневище]]м.
 
Навесні утворюються тільки квітконосні безлисті опушені пагони з численними дрібними лускоподібними листочками. Листочки притиснуті, яйцеподібно-ланцетні, бурувато-червоні. Після цвітіння утворюються укорочені пагони з розеткою прикореневих листків. Листки (10-25  см завширшки) округло-серцеподібні, кутасті, нерівнозубчасті, зверху голі, знизу  — білоповстисті. Кошики (20-25  мм у діаметрі) поодинокі, після цвітіння пониклі. Квітколоже плоске, голе, крапчасто-ямчасте. Обгортка дзвоникувата, однорядна, листочки обгортки лінійно-ланцетні, зеленуваті, по краях білуватоплівчасті, квітки жовті, крайові  — язичкові, маточкові, серединні  — трубчасто-дзвоникоподібні, на верхівці п'ятизубчасті, двостатеві. Тичинок п'ять, маточка одна, зав'язь нижня. Плід  — довгасто-циліндрична сім'янка (3,5-4  мм завдовжки) з чубком довгих білуватих волосків.
 
Росте підбіл на глинистих схилах, у ярах, по берегах річок і озер, на окраїнах вільхових боліт. Тіньовитривала рослина. Цвіте в березні  — квітні.
Поширена майже по всій Україні, переважно на Поліссі, півночі Лісостепу, в Карпатах і Закарпатті. Промислова заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Хмельницькій, Вінницькій, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській і Закарпатській областях. Запаси сировини значні.
 
== Практичне використання ==
У науковій
Лікарська, медоносна рослина.
медицині з лікувальною метою використовують листки — Folium Farfarae, рідше
квітки — Flores Farfaiae. Їх застосовують як відхаркувальний засіб при хворобах
дихальних шляхів та при кашлі. У листках і кошиках містяться глікозид
У листках і кошиках містяться глікозид тусилягін, ефірна олія, дубильні і слизисті речовини, фітостерин, інулін, галова, яблучна й винна кислоти, каротин і вітамін C.▼
галова, яблучна й винна кислоти, каротин і вітамін C.
 
У народній
У науковій медицині з лікувальною метою використовують листки — Folium Farfarae, рідше квітки — Flores Farfaiae. Їх застосовують як відхаркувальний засіб при хворобах дихальних шляхів та при кашлі.
медицині листки і кошики підбілу рекомендують при стенокардії, бронхіальній
▲У листках і кошиках містяться глікозид тусилягін, ефірна олія, дубильні і слизисті речовини, фітостерин, інулін, галова, яблучна й винна кислоти, каротин і вітамін C.
астмі, запаленні і туберкульозі легень, затяжному кашлі, кишково-шлункових
 
У народній медицині листки і кошики підбілу рекомендують при стенокардії, бронхіальній астмі, запаленні і туберкульозі легень, затяжному кашлі, кишково-шлункових хворобах. Листки використовують Для збудження апетиту, при простудних
захворюваннях. Соком листків лікують туберкульоз легень, золотуху, нежить, [[
гнійні рани]] й виразки. Свіжі листки прикладають до наривів, ними лікують
запалення шкіри, запалення вен на ногах. Відваром листків з підбілу і кропиви
миють голову для укріплення волосся і проти [[Лупа|лупи]].
 
У [[Гомеопатія|гомеопатії]] використовують есенцію з свіжих листків. Підбіл звичайний — один з найраніших медоносів і пилконосів, медопродуктивність його до 18 кг/га, взяток з нього сприяє розвиткові розплоду.
 
У гомеопатії
використовують есенцію з свіжих листків. Підбіл звичайний — один з найраніших
медоносів і пилконосів, медпродуктивність його до 18 кг/га, взяток з нього
сприяє розвиткові розплоду.
== Збирання, переробка та зберігання ==
Збирають цілі
Збирають цілі неушкоджені листки підбілу в травні — червні, зриваючи їх з черешком або зрізуючи ножами. Сушать на горищах під залізним дахом або під наметами, розстилаючи тонким шаром. Сухі листки пресують і пакують у тюки вагою по 50 кг або в мішки вагою по 20 кг. Строк зберігання — три роки.
неушкоджені листки підбілу в травні — червні, зриваючи їх з черешком або
Кошики заготовляють на початку цвітіння, обрізуючи або обриваючи їх з квітконіжкою не більше 0,5 см завдовжки. Сушать так само, як і листки. Пакують у фанерні ящики, вистелені папером, вагою по 25 кг.
зрізуючи ножами. Сушать на горищах під залізним дахом або під наметами,
розстилаючи тонким шаром. Сухі листки пресують і пакують у тюки вагою по 50 кг
або в мішки вагою по 20 кг. Строк зберігання — три роки. Кошики заготовляють на
початку цвітіння, обрізуючи або обриваючи їх з квітконіжкою не більше 0,5 см
завдовжки. Сушать так само, як і листки. Пакують у фанерні ящики, вистелені
папером, вагою по 25 кг.
 
== Див. також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Підбіл_звичайний