Іґнацій Потоцький: відмінності між версіями

| сторінка_в_інтернеті =

| примітки =

| зріст =

| вага =

| підпис_герба =

'''Іґнацій Потоцький''' ({{lang-pl|Ignacy Potocki}}, *( - — †[[1765]]) - — [[Річ Посполита|польський]] шляхтич, воєначальник, управлінець.

Син коронного референдаря, львівського старости [[Стефан Потоцький (референдар)|Стефана Потоцького]] та Констанції з Денгофів. Внук [[Павел Потоцький|Павела Потоцького]].<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy03.html Potoccy (03)] {{lang-pl|}}</ref>

8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування [[Микола Василій Потоцький|«Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького»]] (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). Згідно з ним: староста глинянський [[Іґнацій Потоцький]] (†1765) і його братанок Вінцентій (син [[Йоахім Потоцький|Йоахіма Потоцького]], †близько 1789<ref>[http://www.genealogy.euweb.cz/poland/potocki3.html Potocki family] {{lang-pl|}}, {{lang-en|}}</ref>) стали дідичами села [[Бобулинці]], містечка [[Бариш]], сіл [[Незвисько|Незвища]], [[Гарасище|Гарасища]], [[Лука|Луки]], міста [[Золотий Потік|Потік]], сіл [[Зубрець]], [[Порохова|Порхова]], Назвисько, [[Малі Заліщики|Залішики]], Соколів, Русилів, Космирин, Костільники, Губин, Уніж, Сновидів, Возилів, Стінка, Коропець, Пшеничне, Бушин, Подвока, частини села Живачани. Також всі спадкоємці мали отримати права на столове срібло та інші цінності, які знаходились в депозиті у монахів-домініканців Кам'янець-Подільського конвенту...конвенту… до рівного поділу. <br/>Поділ мав контролювати Теодор Потоцький. Цілий і детальний перелік цінностей ({{lang-pl|nobilitów}}) був у палаці М.&nbsp;В.&nbsp;Потоцького в Бучачі, доглядав за ним Каєтан Домбровскі. М.&nbsp;В.&nbsp;Потоцький зобов'язав всіх наступних спадкоємців до виплати щороку 50000 флоринів для утримання костелів Бучача, Потоку, Городенки. Нові власники [[Золотий Потік|Потіцького]] і Бариського ключів мали доглядати, щоб в околишніх лісах не вирубувались ліси для випалювання вапна. Документи були додані до архіву урядових актів у Львові 15 листопада 1764 року, до архіву земських актів у Галичі 21 листопада 1764 року.<ref>''Skrzypecki Т. Н.'' Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich.- Opole: Solpress, 2010.- 256 s. ISBN 978-83-927244-4-5 {{lang-pl|}} s.78-79</ref>

Був двічі одружений. Перша дружина: княгиня Юзефа Петронела Сув(л)ковська (донька ловчого надвірного литовського Александра Юзефа Сув(л)ковського<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/sulkowscy01.html#B7 Sulkowscy (01)] {{lang-pl|}}</ref>). Син: [[Александр Потоцький|Александр]]Александр.

<br/>Друга дружина -&nbsp;— Уршуля з Дідушицьких (донька хорунжого теребовельського Яна Пйотра Дзєдушицького (Дідушицького)<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/dzieduszyccy02.html#B5 Dzieduszyccy (02)] {{lang-pl|}}</ref>). Діти:

* Миколай -&nbsp;— староста глинянський

* Маріанна -&nbsp;— дружина:

** Єжи Соллогуба -&nbsp;— старости єйшиського

* Беата -&nbsp;— дружина коронного підчашого Міхала Чацького.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy03.html Potoccy (03)] {{lang-pl|}}</ref>