Медобори (заповідник): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
MSha (обговорення | внесок) Скасовані останні 4 редагування (95.133.47.108) і відновлена версія 13739210 IvanBot: УВАГА: вандалізм! |
||
Рядок 29:
}}
{{Otheruses|Медобори}}
'''
Заповідник створено з метою збереження у природному стані унікальних природних
Адреса адміністрації заповідника:
Рядок 48:
Завдяки осадовим відкладам рифоутворювачі добре збереглися у прижиттєвому положенні з характерними ознаками та формами. В цілому це ще одна відмінність, що визначає унікальність Товтр для цілої Європи.
Орографічно у Товтровому пасмі виділяється головне пасмо, утворене ланцюгом горбів, яке вирізняється найбільшими абсолютними висотами і масивною будовою, та бокові гряди і групи товтр, що обрамлюють його. Відносна висота пасма становить 50—60 м, а над долиною р. [[Збруч]] — до
Клімат території заповідника характеризується м'якою зимою (середня температура січня −3 °C) і помірно теплим літом (середня температура липня +18 °C). Значна кількість опадів (620 мм на рік) створює сприятливі умови для росту середньоєвропейських лісових видів. У ґрунтовому покриві переважають сірі суглинкові ґрунти на лесах, лесовидних суглинках та делювії вапняків.
Рядок 74:
== Історична цінність ==
Багатою є територія заповідника на історичні пам'ятки, які датуються Х—ХІІІ ст. Археологами виявлено язичницькі святилища Х—ХІІІ ст. У той період тут одночасно функціонувало три різнотипні городища-святилища: [[Богит]], [[Ґовда (городище)|Ґовда]] та [[Звенигород (городище)|Звенигород]]. Найкраще збереженим виявилось капище на горі [[Богит]], де в Х—ХІІІ ст. стояв всесвітньовідомий [[Збруцький ідол]] ([[Святовит]]), який відображав божество слов'ян. Цю унікальну історико-культурну пам'ятку було знайдено 1848 року в р. [[Збруч]], поблизу с. [[Личківці]]в.
На території городищ-святилищ знайдено та досліджено хлібні печі, жертовні колодязі та довгі будинки-контини, у яких, як свідчать письмові джерела, слов'яни-язичники збирались для виконання обрядів. Функціювання городищ-святилищ та обслуговування прочан забезпечували селища-супутники, яких тут відомо 15. Розташовувались вони неподалік городищ. Ці слов'янські городища-святилища разом із селищами-супутниками становлять єдиний археологічний комплекс — «[[Збручанський культовий центр|Збруцький культовий центр]]». Важливу роль у його діяльності відіграли цілющі джерела, які існують донині.
== Див. також ==
* [[Кременецькі гори (національний парк)]]
== Джерела ==
|