Бурдученко Інна Георгіївна: відмінності між версіями

Народилася [[31 березня]] [[1939]] року в місті [[Чернігів|Чернігові]]. Після закінчення [[школа|школи]] поступала до [[Київський державний інститут театрального мистецтва ім.І.К.Карпенка-Карого|Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого]], але невдало. Повернувшись додому, працювала в Чернігівському обласному театрі реквізитором, брала участь у масовках, а через деякий час зіграла роль Джемми у виставі «Овід».

 

 

Через деякий час, на одній з прем'єр, Інна познайомилася з Іваном Кирилюком, вони одружилися. Друзі казали, що таке кохання буває тільки в романах… В цей час Інна відмовляється від запрошень з багатьох кіностудій країни: [[Мосфільм]]у, [[Ленфільм]]у, [[Свердловська кіностудія|Свердловської кіностудії]]. Нарешті вона погоджується знятися у фільмі «Так ніхто не кохав» [[Слісаренко Анатолій Олексійович|Анатолія Слісаренка]] на [[Київська кіностудія імені О.Довженка|кіностудії імені О. Довженка]]. За сюжетом, героїня Бурдученко мала винести з бараку, охопленого полум'ям, [[прапор]]. Коли будівля вже горіла і було зроблено декілька дублів, вирішили зробити ще один. Інна забігла до бараку та довго не поверталась. Всі збентежилися: щось не так. А у неї застряг каблук, і саме в цей момент на неї впала палаюча балка. На майданчику були пожежники, але кинувся рятувати жінку Сергій Іванов, шахтар, який грав у масовці. Інна була у дуже важкому стані — 78 % поверхні тіла обгоріло, вона встигла лише закрити руками очі. У Донецькому лікувальному центрі, куди її привезли, сподівалися врятувати акторку. Люди здавали кров, навіть шматочки шкіри. Але все було марно.