Вікіпедія

Радзивілл Остікович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 26:
| віросповідування =
| дружина =
| діти = син [[Микола Радзивілл «Старий»|Микола]], дочка Анна
| родичі =
| нагороди =
Рядок 35:
}}
 
'''Радзиві́лл О́стікович''' ({{lang-pl|Radziwiłł Ościkowicz}}, {{lang-lt|Radvila Astikaitis}}; [[1384]]–[[1477]]) — державний, військовий і політичний діяч [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Представник [[князі|княжого]] [[шляхта|шляхетського]] роду [[Радзивілли|Радзивіллів]] гербу [[Труби (герб)|Труби]]. Старший син боярина Остіка, перший історично відомий носій прізвища [[Радзивілли]]. Один з найвпливовіших людей у Велике князівство Литовське в XV столітті, був членом литовського ради вельмож та навіть був претендентом на князівський трон по смерті [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]].
 
== Коротка біографія ==
У 1420–1428 роках згадується як маршалок господарський великого князя [[Вітовт]]а. У 1431 році в якості свідка підписав акт [[Гродненська унія|Гродненської унії]]. У 1433–1434 і 1463–1474 роках обіймав посаду [[Маршалок великий литовський|маршалка земського]]. Після вбивства великого князя литовського [[Сигізмунд Кейстутович|Сигізмунда]] в 1440 році, Радзивілл підтримав обрання на його місце Казимира — одного з синів короля польського Ягайла. У тому ж році Радзивілл отримав від нового правителя призначення на посади маршалка господарського і державця аніштінського. У 1441 році був послом до брата Казимира, короля польського і угорського Владислава, з метою забезпечити його визнання обрання Казимира на трон Великого князівства Литовського.▼
Старший син боярина&nbsp;— віленського каштеляна Кристина Остіка,<ref>''K.Pietkiewicz.'' Radziwiłł Ościkowicz h. Trąby (zm. 1477)… S. 132</ref> перший історично відомий носій прізвища [[Радзивілли]] (прізвище спочатку було в патронімічній формі, як прізвище стало викистовуватись в 3-му поколінні). Один з найвпливовіших людей у Велике князівство Литовське в XV столітті, був членом литовського ради вельмож та навіть був претендентом на князівський трон по смерті [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]].
 
▲ПОчатки карєри неясні. На початку 15 ст. було кілька боярів з таким прізвиськом. У 1420–1428 роках згадується як маршалок господарський великого князя [[Вітовт]]а (щоправда, цей маршалок не вживав ім'я по-батькові Остікович). У27 1431вересня році1432&nbsp;р. вперше з патронімом Остікович згаданий в якостідокументах. 15 жовтня 1432&nbsp;р. разом з батьком<ref>''K.Pietkiewicz.'' Radziwiłł Ościkowicz h. Trąby (zm. 1477)… S. 132</ref> як свідкасвідок підписав акт [[Гродненська унія|Гродненської унії]]. У 1433–1434 (після страти Румбольта Волімунтовича) і 1463–1474 роках обіймав посаду [[Маршалок великий литовський|маршалка земського]]. Після вбивства великого князя литовського [[Сигізмунд Кейстутович|Сигізмунда]] в 1440 році, Радзивілл разом з князем Юрієм Семеновичем Гольшанським, Яном Гаштольдом, Кезгайлом Волімунтовичем підтримав обрання на його місце Казимира&nbsp;— одного з синів короля польського Ягайла. У тому ж році Радзивілл отримав від нового правителя призначення на посади маршалка господарського і державця аніштінського. У 1441 році був послом до брата Казимира, короля польського і угорського Владислава, з метою забезпечити його визнання обрання Казимира на трон Великого князівства Литовського.
 
У 1443 році був посланий з військом до Криму, де зміг домогтися затвердження [[Хаджі I Ґерай|Хаджі Герая]] кримським ханом.
 
У 1445 році брав участь у поході великого князя московського Василя II проти [[Дмитро Шемяка|Дмитра Шемяки]]. У 1448 році брав участь в укладенні мирного договору між Королівством Польським, Великим князівством Литовським і Тевтонським орденом у Регенсбурзі. У 1449 році вів успішні бойові дії проти претендента на престол Великого князівства Литовського Михайла СигізмундовичСигізмундовича, за підтримки ВасиляВасілія II відвоював Стародуб, Новгород-Сіверський, Радогощ, Путивль і Брянськ. З Києва Радзивілл попрямував в Кримське ханство, де зміг домогтися повернення влади Хаджі Гераю&nbsp;— союзнику Великого князівства Литовського.
 
У першій половині 1450-х років очолив групу магнатів, налаштованих проти великого князя Казимира,; якібув висунули його взапропонований якостіними претендентапретендентом на трон. Щоб заручитися підтримкою, Радзивілл вирушив до ординського хана Сеїда Ахмеда з багатими подарунками, але військо хана було розбите у битві з Хаджі Гераєм, а сам Радзивілл Остікович був поранений, іпограбований, опинився в полоні. В 1455 році Радзивілл повернувся ву Велике князівство Литовське, але був позбавлений усіх посад.

Після відходу від опозиції, яка втрачала вплив, прихильників, отримав посаду маршалка земського після смерті Яна Гаштольда (початок 1458), а 1463 одночасно і воєводи трокськоготроцького. З 1475 року перебував на посаді каштеляна віленського. Спільно з Михайлом і Яном Кезгайло керував Великим князівством Литовським у відсутність Казимира. У 1470-х роках очолював литовські делегації під час переговорів про прикордонних конфліктах з [[Псковське князівство|Псковським князівством]] і [[Лівонський орден|Лівонським орденом]].
 
Остання згадка&nbsp;— травень 1477&nbsp;р., на початку 1478 каштеляном віленським був Іван Кезгайло.<ref>''K.Pietkiewicz.'' Radziwiłł Ościkowicz h. Trąby (zm. 1477)… S. 134</ref>
 
Володів великими землями. Родовий маєток знаходився у [[Муснінкай|Муснінкаї]], в його володіння входили [[Біржай]], [[Кедайняй]], [[Ширвінтос]], Упнінкай та інші маєтки, на території сучасної Литви; на території сучасної Білорусі володів маєтками Негневичі під Новогрудком, Хорошевичі під [[Слонім]]ом і Бостинем на Пинщині.<ref>http://www.dig.com.pl/pdf/Radziwillowie.pdf</ref>
 
МавІм'я дружини невідоме, мав доньку Анну і сина [[Микола Радзивілл «Старий»|Миколу]].
 
== Примітки ==▼
{{reflist}}▼
 
== Джерела ==
* ''W. Semkowicz, .'' O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle 1413 r.'' [w:] ''Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie t. V&nbsp;— rok 1920'',: КраківКrаków, 1921,.— sS. 42 ([http://www.wbc.poznan.pl/Content/92906/directory.djvu Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa]) {{ref-pl}}
* ''K.Pietkiewicz.'' Radziwiłł Ościkowicz h. Trąby (zm. 1477) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1987.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XXX/1, zeszyt 124. s. 1&nbsp;— 192. {{ref-pl}} S. 132–134.
 
== Посилання ==
Рядок 58 ⟶ 69:
* [http://www.genealogy.euweb.cz/poland/radziwill3.html Radziwillowie.3] {{ref-pl}}, {{ref-pl}}
 
▲== Примітки ==
▲{{reflist}}
{{Маршалки великі литовські}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Радзивілл_Остікович