Памірські мови: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Памірські мови'''
== Північно-Памірські мови ==
* [[Язгулямська мова]] компактно представлена в долині річки Язгулем Ванджського району ГБАО.
* [[Старованджська мова]], що існувала до кінця XVIII
=== Шугнано-Рушанські мови ===
[[Шугнанська мова]] представлена в таджицькому та афганському [[Бадахшан]]і. У межах [[Гірський Бадахшан|Гірського Бадахшану]] також
[[Рушанська мова]] — правобережні й лівобережні вздовж по річці Пяндж селища памірського та афганського Бадахшану.
[[Хуфська мова]] — ущелини правої притоки Пянджа, селища Хуф і Пастхуф. Деякими дослідниками хуфська розглядається як діалект рушанської мови.
[[Бартанзька мова|Бартанзька]] та близька їй [[
[[Сарикольська мова]] — переважно в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю і в пакистанському Читралі. Мургабські сарикольці на Східному Памірі зазнали асиміляції киргизами.
Генетична близькість названих мов [[шугнано-рушанські мови|шугнано-рушанської групи]] настільки велика, що взаєморозуміння може бути досягнуто при вживанні рідної мови або діалекту майже у всіх випадках. Труднощі можуть виникнути лише при спілкуванні носіїв шугнано-рушанської групи мов-діалектів з сарикольцями. Шугнанська мова в силу широкої територіальної поширеності та численності носіїв грає роль мови міжпамірського усного спілкування поряд з [[таджицька мова|таджицькою мовою]] («міжпамірський фарсі»).
== Південно-Памірські мови ==
[[Ішкашимська мова]] компактно побутує в кількох селищах Ішкашимського району ГБАО, близька йому [[Сангліцька мова|сангліцька]] — в афганському Бадахшані.
[[Ваханська мова]] — у верхів'ях річки Пяндж в Ішкашимському районі ГБАО, в афганському Бадахшані, в окремих селищах на півночі Пакистану та Синьцзян-Уйгурському автономному районі Китаю.
[[Мунджанська мова]] поширена в афганському Бадахшані у верхів'ях річки Кокча, а близька йому [[їдга (мова)|мова їдга]] — у Пакистані.
Спілкування між носіями мунджанської, ішкашимської, ваханської, язгуламської мова і мов-діалектів шугнано-рушанської мовної групи здійснюється переважно на міжпамірській таджицькій та, частково, на шугнанській.
Памірські мови поряд з пушту, [[осетинська мова|осетинською]] та [[ягнобська мова|ягнобською]] входять у східно-іранську групу [[іранські мови|іранських мов]] і споріднені вимерлим мовам [[Саки (племена)|саків]] ([[скіфи|скіфів]]), [[Бактрія|бактрійців]], [[Согдіана|согдійців]], [[Хорезм|хорезмійців]] та інших [[іранські мови|східно-іранських етносів]].
== Література ==
* {{книга
|автор = Т. Н. Пахаліна
Рядок 43:
|тираж = 1 400
}}
* Мови та етнографія «Даху світу». {{СПб.}}: «Петербурзьке Сходознавство», 2005.
* Payne, John, «Pamir languages» in ''Compendium Linguarum Iranicarum'', ed. Schmitt ([[1989]]),
* {{стаття|автор=Д.І. Едельман|посилання=http://tapemark.narod.ru/les/363a.html|заголовок = Памірські мови|видання=[[Лінгвістичний енциклопедичний словник]]|місце = М.|видавництво = СЕ|рік=1990}}
== Посилання ==
* [http://www.ling.su.se/staff/ljuba/maps/tajikistan.gif Ethnolinguistic map of Tajikistan]
* [http://www.angelfire.com/sd/tajikistanupdate/ishstory.html Ishkashimi story with English translation]
| |||