Гірнича промисловість України: відмінності між версіями

Україна має потужний гірничодобувний потенціал і займає одне з провідних місць серед європейських країн з видобутку залізних і марганцевих руд, кам'яного і [[буре вугілля|бурого вугілля]], руд кольорових і рідкісних металів, самородної сірки, кам'яної та калійної солей, виробництву феромарганцю і глинозему. Видобувають також [[нафта|нафту]] і [[газ]], індустріальні [[мінерал]]и — [[доломіт]], [[каолін]], [[графіт]], [[кварц]] та інш.

 

 

В Україні у великих обсягах ведеться видобуток кам'яного вугілля (2% від світового видобутку), залізних (4%) і марганцевих (10%) руд, урану, титану, цирконію, германію, графіту (4%), каоліну (18%), брому, вохри, нерудної металургійної сировини (кварцити, флюсові вапняки і доломити), хімічної сировини (самородна сірка, кам'яні і калійні сульфатні солі), облицювального каменю (граніти, габро, лабрадорити і ін.), скляного піску. В значній кількості видобувають з надр вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цементну сировину, карбонатну сировину для хімічної і харчової промисловості, тугоплавкі і вогнетривкі глини, сировину для будівельних матеріалів, йод, бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінні і виробні камені, п'єзокварц і ін. У відносно невеликих обсягах видобувають також нікелеві руди, золото, скандій, гафній, янтар, цеоліти. Іде переоцінка запасів ртуті, що видобувалася раніше в значних обсягах. В різному ступені розвідані і підготовлені до експлуатації родовища хрому, свинцю, цинку, міді, молібдену, золота, берилію, літію, танталу, ніобію, скандію, ітрію, рідкісних земель, алмазів, металів платинової групи, плавкового шпату, фосфоритів, апатиту, горючих сланців, бішофіту і ін.

З відновленням незалежності України проблема забезпечення нац. економіки власними енергоносіями стала стратегічною. Було реконструйовано старі родовища, відкрито понад 60 нових, проводяться пошуково-розвід. роботи в різних нафтогазових регіонах включно з шельфом Чорного та Азовського морів. На 2001 р. кількість газових свердловин майже подвоїлася. Існує розгалужена система газорозподільних мереж. Бл. 80% припадає на промисловість. Тривають роботи по залученню до паливно-енергетичного балансу метану вугільних родовищ (за рахунок превентивної дегазації пластів).

 

 

Станом на 2000 р. розподіл родовищ вуглеводневої сировини У. за ступенем промислового освоєння: в промисловій розробці — 170 шт., 55%; у розвідці — 117 шт., 38%; підготовлені до промислової розробки — 15 шт., 5%; законсервовані — 12 шт., 4%.

'''Видобуток вогнетривких глин''' в кінці XX ст. вівся на 8 родов. — Новорайському, Пологському, П'ятихатському, Часів-Ярському, Веселівському та ін. Видобуток здійснюють відкритим способом. Потужність розкриву від 4 до 40 м, продуктивних пластів 0,5-20 м. Використовуються роторні і крокуючі екскаватори, комплекси машин безперервної дії. У 1997 р. в У. видобуто 1,6 млн т. вогнетривких глин.

 

 

'''Доломіт''' видобувають у Сх. Україні (Дніпропетровська та Донецька обл.). У 1997 р. розробляли 4 родов. — Новотроїцьке, Ямське, Оленівське та Стильське. Видобуток, за винятком Ямського родов. в Донецькій обл., ведеться відкритим способом. Сирий доломіт збагачується. Вихід готової продукції 60-65%. Вона постачається на металург. заводи і заводи вогнетривів як в Україні так і за кордон. Попутно виготовляють буд. щебінь і доломітне борошно. У 1997 р. було видобуто 777 тис. т. доломіту.

 

 

'''Каолін.''' У 1998 р. розроблялося 22 родов. первинного і лужного каоліну. Вторинні каоліни добували на 5 родов. (Положському, Кіровоградському, Володимирівському, Новоселицькому і Мурзинському) відкритим способом. Видобуток каоліну у 1997 р становив: всього — 1347 тис.т., в тому числі первинного — 662 тис.т, вторинного — 671 тис.т., лужного — 14 тис.т.

'''Кварцова сировина''' видобув в кількості бл. 1 млн т/рік (1997). Основний поставник — Овруцьке родов. кварциту. Експлуатація родов. ведеться відкритим способом. Всі види кварцової сировини використовуються без збагачення.

 

 

'''Видобуток будівельних матеріалів''' здійснюється у всіх регіонах У. Найбільший обсяг (бл. 70%) припадає на буто-щебеневу продукцію, з міцних кристалічних, магматичних і метаморфічних г.п. і пісковиків, бл. 5% щебеню виробляють з металургійних шлаків. Розробляють понад 500 родов. буд. каменю для виробництва щебеню і буту. Крім того, шляховими і буд. організаціями розробляється дек. сотень родов., не врахованих балансом запасів. Загалом видобуток і переробка буд. каменя ведеться на бл. 700 кар'єрах. Підприємства продуктивністю 0,2-2,1 млн м³ щебеню і гравію на рік (їх бл. 300) випускають понад 95% загального обсягу продукції. Осн. частина її (80%) виробляється в 12 областях (Житомирська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Вінницька та ін.), розташованих в межах Українського щита. Тут розміщені запаси високоякісної сировини — гранітоїдів, що характеризуються міцністю при стисненні 100–300 МПа/см², високою зносо- та морозостійкістю. Найбільші підприємства (потужність по щебеню 1-2 млн м³/рік) — Гніванське (Вінницька обл.), Запорізький і Передаточинський кар'єри (Запорізька обл.), Новополтавський і Токовський дробильно-сортувальні заводи (Дніпропетровська обл.), Каранський і Кальчикський кар'єри (Донецька обл.).

Таблиця 3. Великі родовища облицювального каменю в Україні: запаси та річний видобуток (2000).

 

 

'''Для виробництва штучного каменя''' розробляють понад 35 родов. гранітів і ґранодіоритів, габро, лабрадоритів і інш. Найбільші підприємства (кінець XX ст.): Головинський кар'єр, Корнинське і Соколовське кар'єроуправління, Коростишівський і Ємел'янівський заводи (Житомирська обл.), Жежелівський у Вінницькій, Токовський у Дніпропетровській, Янцівський в Запорізькій обл. кар'єри. У Закарпатській обл. Хустський каменепереробний завод розробляє Великокам'янецьке родов. мармуризованих вапняків, Рахівський кар'єр — Требушанське родов. мармуру. У Криму для виробн. облицювальних виробів використовують вапняки Альмінського, Інкерманського і Білогірського родовищ. Камінь обробляють на Біличському, Львівському, Сімферопольському каменеобробних заводах. Вихід блоків на основних родов. гранітів і лабрадоритів становить 20-40%. Облицювальні камені У. використовують при будівництві урядових, культових, культурних, дипломатичних, комерційних споруд (наприклад, Кабінет Міністрів, Свято-Михайлівський собор, Український дім та ін.). В Україні у 2001 р. успішно працювало біля 800 каменеобробних підприємств різних форм власності, різної потужності, відомчої підлеглості, регіонального розташування, з різними структурами управління. Серед них фірма «Беютага», міжнародний концерн «Сіаль» (м. Дніпропетровськ), гірничодобувний каменеобробний комбінат «Белічі» (Київська обл.), АТ «Комета» (м. Кривий Ріг), Волхонтет-Банчи ЛТД (м. Тернопіль), АТ «Рось» (м. Черкаси), ВАТ «Соколовський кар'єр», МП «Інформграніт» (м. Житомир), ВАТ «Коростишевський кар'єр», СП «Іскор», ВАТ «Коростишевський гранітний кар'єр» (м. Коростишів Житомирської обл.), АТ «Українська каменеобробна компанія», ТОВ «Кеан» (м. Київ), АП «Кварцсамоцвіти» (м. Володарськ-Волинський Житомирської обл.) і інші. Крім того, обробкою каменя і передусім виготовленням ритуальних виробів займаються сотні приватних підприємців. Каменеобробна підгалузь України виготовляє широкий асортимент продукції з каменя.