Відмінності між версіями «Гірнича промисловість України»

м
стильові правлення за допомогою AWB
м (→‎Окремі галузі: стильові правлення за допомогою AWB)
м (стильові правлення за допомогою AWB)
Україна має потужний гірничодобувний потенціал і займає одне з провідних місць серед європейських країн з видобутку залізних і марганцевих руд, кам'яного і [[буре вугілля|бурого вугілля]], руд кольорових і рідкісних металів, самородної сірки, кам'яної та калійної солей, виробництву феромарганцю і глинозему. Видобувають також [[нафта|нафту]] і [[газ]], індустріальні [[мінерал]]и — [[доломіт]], [[каолін]], [[графіт]], [[кварц]] та інш.
 
Економіка України забезпечена вже розвіданими геол. запасами на 20-30 років наперед. Проте в XX ст. при перебуванні України в складі СРСР внаслідок низької технологічної культури та специфічної політики центру стосовно республік часто мало місце екстенсивне і нераціональне використання надр. Цьому сприяло і те, що МСК України розвивався як частина єдиної економічної системи СРСР в умовах міжреспубліканського розподілу праці. Некомплексне, нераціональне використання надр призвело до передчасного відпрацювання багатьох родовищ корисних копалин: газу, нафти, сірки, ртуті, флюсової сировини, дорогоцінного каменю, води тощо. На початку XXI ст. МСК України об'єднує понад 2000 гірничодобувних і переробних підприємств, має розвинену наукову і технологічну структуру. До промислового освоєння на кінець XX ст. залучено 3349 родов., тобто 40-75% розвіданих запасів різних видів к.к. Тут зосереджено близько 1/3 всіх виробничих фондів держави і бл. 20% трудових ресурсів промисловості, щорічно виробляється до 25% ВНП, який у 2000 році склавстановив 173 млрд грн. Розвідані запаси майже 8 тис. родові вітчизняні спеціалісти оцінюють у 7,5 трлн доларів США, а західні експерти — у понад 11 трлн доларів США. Загальна вартість річної продукції гірничо-видобувного комплексу України у 1990 р., коли було досягнуто найвищого рівня видобутку, становила майже 20 млрд дол. США.
 
В Україні у великих обсягах ведеться видобуток кам'яного вугілля (2% від світового видобутку), залізних (4%) і марганцевих (10%) руд, урану, титану, цирконію, германію, графіту (4%), каоліну (18%), брому, вохри, нерудної металургійної сировини (кварцити, флюсові вапняки і доломити), хімічної сировини (самородна сірка, кам'яні і калійні сульфатні солі), облицювального каменю (граніти, габро, лабрадорити і ін.), скляного піску. В значній кількості видобувають з надр вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цементну сировину, карбонатну сировину для хімічної і харчової промисловості, тугоплавкі і вогнетривкі глини, сировину для будівельних матеріалів, йод, бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінні і виробні камені, п'єзокварц і ін. У відносно невеликих обсягах видобувають також нікелеві руди, золото, скандій, гафній, янтар, цеоліти. Іде переоцінка запасів ртуті, що видобувалася раніше в значних обсягах. В різному ступені розвідані і підготовлені до експлуатації родовища хрому, свинцю, цинку, міді, молібдену, золота, берилію, літію, танталу, ніобію, скандію, ітрію, рідкісних земель, алмазів, металів платинової групи, плавкового шпату, фосфоритів, апатиту, горючих сланців, бішофіту і ін.
З відновленням незалежності України проблема забезпечення нац. економіки власними енергоносіями стала стратегічною. Було реконструйовано старі родовища, відкрито понад 60 нових, проводяться пошуково-розвід. роботи в різних нафтогазових регіонах включно з шельфом Чорного та Азовського морів. На 2001 р. кількість газових свердловин майже подвоїлася. Існує розгалужена система газорозподільних мереж. Бл. 80% припадає на промисловість. Тривають роботи по залученню до паливно-енергетичного балансу метану вугільних родовищ (за рахунок превентивної дегазації пластів).
 
У 1999 р. в У. було видобуто 3,8 млн т, а імпортовано 12,0 млн т. нафти і газового конденсату. За 1997 р. видобуток газу склавстановив 18,2 млрд м³. Водночас імпортовано 62,36 млрд м³ газу з РФ і Сер. Азії. У. гостро потребує збільшення власних запасів і видобутку нафти, конденсату та природного газу.
 
Станом на 2000 р. розподіл родовищ вуглеводневої сировини У. за ступенем промислового освоєння: в промисловій розробці — 170 шт., 55%; у розвідці — 117 шт., 38%; підготовлені до промислової розробки — 15 шт., 5%; законсервовані — 12 шт., 4%.
'''Видобуток вогнетривких глин''' в кінці XX ст. вівся на 8 родов. — Новорайському, Пологському, П'ятихатському, Часів-Ярському, Веселівському та ін. Видобуток здійснюють відкритим способом. Потужність розкриву від 4 до 40 м, продуктивних пластів 0,5-20 м. Використовуються роторні і крокуючі екскаватори, комплекси машин безперервної дії. У 1997 р. в У. видобуто 1,6 млн т. вогнетривких глин.
 
'''Видобуток графіту''' відкритим способом здійснює Завалівський графітовий комбінат (Кіровоградська обл.). Готове до розробки Балахівське родов. Перспективні Судимонтське (Хмельницька обл.) і Західно-Інгулецьке (Кіровоградська обл.) родовища, Завалівський та Маріупольський комбінати випускають ливарний, елементний, електровугільний, тигельний, мастильний та ін. графіт. Видобуток графіту у 1997 р. склавстановив 94 тис. т руди і 6,7 тис. т графіту. Частка України у світовому виробництві графіту 4% (2000).
 
'''Доломіт''' видобувають у Сх. Україні (Дніпропетровська та Донецька обл.). У 1997 р. розробляли 4 родов. — Новотроїцьке, Ямське, Оленівське та Стильське. Видобуток, за винятком Ямського родов. в Донецькій обл., ведеться відкритим способом. Сирий доломіт збагачується. Вихід готової продукції 60-65%. Вона постачається на металург. заводи і заводи вогнетривів як в Україні так і за кордон. Попутно виготовляють буд. щебінь і доломітне борошно. У 1997 р. було видобуто 777 тис. т. доломіту.
 
'''Флюсові і доломітні вапняки''' розробляють на Донеччині і в Криму (загалом у розробці 7 родов. на 1998 р). Докучаївський флюсо-доломітний комбінат, Комсомольське та Балаклавське рудоуправління є найбільшими підприємствами з видобутку і збагачення флюсової сировини. Експлуатуються Каракубське, Західно-Кадиківське, Червонопартизанське і Псилерахське (флюсові вапняки) та комплексні Оленівське і Новотроїцьке (флюсові і доломітизовані вапняки) родовища. Видобуток ведеться відкритим способом. Сумарна продуктивність по гірн. масі 1-10 млн т/рік. Видобуток флюсових вапняків у 1997 р. сумарно склавстановив 17,9 млн т. Сировина переробляється на дробильно-збагачувальних ф-ках. Сер. вихід товарної продукції бл. 86%. Розкривні породи частково використовуються для виробн. щебеню, мармурової крихти, цем. сировини, доломіто-вапнякового борошна.
 
'''Каолін.''' У 1998 р. розроблялося 22 родов. первинного і лужного каоліну. Вторинні каоліни добували на 5 родов. (Положському, Кіровоградському, Володимирівському, Новоселицькому і Мурзинському) відкритим способом. Видобуток каоліну у 1997 р становив: всього — 1347 тис.т., в тому числі первинного — 662 тис.т, вторинного — 671 тис.т., лужного — 14 тис.т.
'''Кварцова сировина''' видобув в кількості бл. 1 млн т/рік (1997). Основний поставник — Овруцьке родов. кварциту. Експлуатація родов. ведеться відкритим способом. Всі види кварцової сировини використовуються без збагачення.
 
'''Бентонітові глини''' розробляють на Черкаському та Горбському родов. Видобуток їх за 1997 р. склавстановив 142 тис.т. Видобуток піску формувального (у 1997 р. — 4800 тис.т.) відкритим способом здійснюють на 9 родов. — Бантишівському, Часів-Ярському, Оріхівському, Гусарівському, Вишневському, Шабельківському, Малишівському та ін. родов. Крім того, добувають формувальні піски з відходів рудозбагачення Верхньодніпровського ГМК. Сировина використовується без обробки. Одним з найбільших в країні і Європі за видобутком і переробкою бентонітових глин є Дашуківський комб-т.
 
'''Видобуток будівельних матеріалів''' здійснюється у всіх регіонах У. Найбільший обсяг (бл. 70%) припадає на буто-щебеневу продукцію, з міцних кристалічних, магматичних і метаморфічних г.п. і пісковиків, бл. 5% щебеню виробляють з металургійних шлаків. Розробляють понад 500 родов. буд. каменю для виробництва щебеню і буту. Крім того, шляховими і буд. організаціями розробляється дек. сотень родов., не врахованих балансом запасів. Загалом видобуток і переробка буд. каменя ведеться на бл. 700 кар'єрах. Підприємства продуктивністю 0,2-2,1 млн м³ щебеню і гравію на рік (їх бл. 300) випускають понад 95% загального обсягу продукції. Осн. частина її (80%) виробляється в 12 областях (Житомирська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Вінницька та ін.), розташованих в межах Українського щита. Тут розміщені запаси високоякісної сировини — гранітоїдів, що характеризуються міцністю при стисненні 100–300 МПа/см², високою зносо- та морозостійкістю. Найбільші підприємства (потужність по щебеню 1-2 млн м³/рік) — Гніванське (Вінницька обл.), Запорізький і Передаточинський кар'єри (Запорізька обл.), Новополтавський і Токовський дробильно-сортувальні заводи (Дніпропетровська обл.), Каранський і Кальчикський кар'єри (Донецька обл.).
Таблиця 3. Великі родовища облицювального каменю в Україні: запаси та річний видобуток (2000).
 
На Донбасі, у Придністров'ї, Прикарпатті, в півд. областях розробляють родов. вапняків, пісковиків, а в зоні Карпат також андезитів, туфів і інш. порід. На тер. У. експлуатуються понад 100 родов. буд. пісків, видобуток яких у 1997 р склавстановив 4,1 млн м³. Найбільший видобуток буд. піску ведеться в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Київській, Одеській областях. Б.ч. пісків використовується без збагачення, частина збагачується в процесі видобутку гідроспособом (Миколаївська обл.). Нерівномірність розподілу запасів і відповідно видобутку пісків створюють дефіцит цього виду сировини в ряді областей (Крим, Донеччина, Вінниччина і ін.). Цим визначається розвиток виробництва піску з відсівів, відходів переробки каменю, відходів збагачення залізняку та інш. руд, з розкривних порід, золошлакових відходів і інш. Випускають 2-4 фракції щебеню і гравію, 1-3 фракції піску. Розширення виробництва нерудних буд. м-лів значною мірою орієнтується на вторинну сировину, сумарні ресурси якої бл. 100 млн м³ щорічно.
 
'''Для виробництва штучного каменя''' розробляють понад 35 родов. гранітів і ґранодіоритів, габро, лабрадоритів і інш. Найбільші підприємства (кінець XX ст.): Головинський кар'єр, Корнинське і Соколовське кар'єроуправління, Коростишівський і Ємел'янівський заводи (Житомирська обл.), Жежелівський у Вінницькій, Токовський у Дніпропетровській, Янцівський в Запорізькій обл. кар'єри. У Закарпатській обл. Хустський каменепереробний завод розробляє Великокам'янецьке родов. мармуризованих вапняків, Рахівський кар'єр — Требушанське родов. мармуру. У Криму для виробн. облицювальних виробів використовують вапняки Альмінського, Інкерманського і Білогірського родовищ. Камінь обробляють на Біличському, Львівському, Сімферопольському каменеобробних заводах. Вихід блоків на основних родов. гранітів і лабрадоритів становить 20-40%. Облицювальні камені У. використовують при будівництві урядових, культових, культурних, дипломатичних, комерційних споруд (наприклад, Кабінет Міністрів, Свято-Михайлівський собор, Український дім та ін.). В Україні у 2001 р. успішно працювало біля 800 каменеобробних підприємств різних форм власності, різної потужності, відомчої підлеглості, регіонального розташування, з різними структурами управління. Серед них фірма «Беютага», міжнародний концерн «Сіаль» (м. Дніпропетровськ), гірничодобувний каменеобробний комбінат «Белічі» (Київська обл.), АТ «Комета» (м. Кривий Ріг), Волхонтет-Банчи ЛТД (м. Тернопіль), АТ «Рось» (м. Черкаси), ВАТ «Соколовський кар'єр», МП «Інформграніт» (м. Житомир), ВАТ «Коростишевський кар'єр», СП «Іскор», ВАТ «Коростишевський гранітний кар'єр» (м. Коростишів Житомирської обл.), АТ «Українська каменеобробна компанія», ТОВ «Кеан» (м. Київ), АП «Кварцсамоцвіти» (м. Володарськ-Волинський Житомирської обл.) і інші. Крім того, обробкою каменя і передусім виготовленням ритуальних виробів займаються сотні приватних підприємців. Каменеобробна підгалузь України виготовляє широкий асортимент продукції з каменя.