Відкрити головне меню

Зміни

м
стильові правлення за допомогою AWB
 
=== Економіка Сальвадору в 1900–1945 роки ===
Під час правління генерала Фернандо Фігероа (1907–1911) реформи були частково згорнуті (так, оплата за «урок» була зменшена в пять разів, з 1 колона до 18 сентаво), однак після неврожаю та війни з Гондурасом в 1907 році фінанси вийшли з під контролю, і в 1910-ті роки об'єм зовнішнього боргу країни склавстановив 20 млн доларів.
 
Після початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] вплив европейського капіталу на економіку Сальвадору значно зменшилось, а вплив США — навпаки, почав все більше зростати. Так, США надали президенту Мелендесу заєм в розмірі 16 млн доларів, що дозволило виплатити зовнішній борг Англіх, покрити частину внутрішнього боргу та закріпити економічну залежність Сальвадору від уряду та кредитно-фінансових інститутів США.
[[Велика депресія|Світова економічна криза 1929–1933 років]] важко відзначився на економіці Сальвадору: ціни на каву, який давав в той час 90% експортної продукції країни, впали в 3,6 разів&nbsp;— з 44 до 12 колонів за кінталь («стандартний мішок», 46 кг)<ref>Мигель Мармоль. Гнев и боль Сальвадора: страницы жизни и борьбы. М., «Прогресс», 1981. стр.9</ref>. В результаті, збанкрутувало багато підприємців і виробників, безробіття стала масовою, всюди знизилась заробітна плата (для держ. службовців&nbsp;— на 30% до 1932 році), але й її виплачували не своєчасно та не повністю. При цьому, на всій території країни мало місце стрімкий ріст злочинності. В таких умовах в січні 1932 року відбулося [[Повстання в Сальвадорі 1932 року|масове повстання селян]], жорстоко придушене урядовими силами.
 
До початку [[Друга Світова війна|Другої світової війни]] суттєві позиції в економіці Сальвадору займали англійські та німецькі капітали. Так, генеральний консул Німеччини в Сальвадорі очолив «Іпотечний банк» країни<ref>«Мировое хозяйство и мировая политика», №&nbsp;4, 1939, стр.131</ref>. В 1938 році об'єм англійських інвестицій в економіку Сальвадору склавстановив 1,1&nbsp;млн фунтів стерлінгів, однак подалі притік грошей практично зупинився і основним джерелом фінансуровання є реінвестиції<ref>Ю.&nbsp;М.&nbsp;Григорьян. Германский империализм в Латинской Америке (1933–1945). М., «Наука», 1974. стр.24</ref>.
 
Упродовж Другої світової війни, з 1939 по 1945 роки США стали єдиним постачальником промислових виробів і пального для Сальвадору, а також основним ринком збуту продукції національної економіки. Післе завершення Другої Світової війни другою (після кави) важливою експортною культурою в країні стає [[бавовник]].
В 1971 році Сальвадор був економічно слаборозвиненою аграрною країною, яка спеціалізується в основному на виготовленні експортних с/г культур<ref>Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А.&nbsp;М.&nbsp;Прохорова. 3-е изд. Т.22. М., «Советская энциклопедия», 1975. стр.518-521</ref>. При цьому, в сільському господарстві були широко поширені різні форми аренди та напівфеодальної експлуатації, при гострому «земельному голоду» 59% всієї оброблюваної землі належало 2,5% найбільших господарств розміром понад 50 га. Важливі позиції в економіці займав іноземний капітал (головним чином, США).
 
В 1972 році, [[валовий національний продукт]] склавстановив 2890&nbsp;млн. [[Сальвадорський колон|колонів]], в 1977 році&nbsp;— 3378&nbsp;млн колонів. Основой економіки було сільське господарство (26% ВНП) та зв'язані з ним лісозаготівки та лісні промисли (збір смоли «[[перуанський бальзам]]»), а також торгівля та сфера послуг (22% ВНП), в меншій мірі промисловість (19% ВНП), зв'язок і транспорт (5% ВНП), будівництво (3%).
 
В 1970-ті роки монокультурне с/г виробництво забезпечувало 90% доходів від експорту, основним товаром досі залишалась кава (140 тис. га посівних площ, щорічний валовий сбір 140–143 тис. тон, 40-41% від об'єму експорту в грошовому еквіваленті), в меншій мірі бавовник (70 тис. га посівних площ, щорічний валовий збір 67-81 тис. т, 25% від об'єму експорту), цукор (6%) та креветки (2%). Для внутрішнього споживання вирощували кукурудзу, [[сорго]], квасолю, [[цукровий очерет]], рис, фрукти та овочі, какао, тютюн, індіго, [[хенекен]]. Тим не менш, недолік продовольства змусив купляти за кордоном квасоою, маїс, овочі та інші продукти харчування<ref>[[Едуардо Галеано|Эдуардо Галеано]]. Вскрытые вены Латинской Америки. М., «Прогресс». 1986. стр.143</ref>.
В 1998 році повінь та ураган «Мітч» нанесли значний збиток економіці країни.
 
Станом на 2001 рік, ВВП країни склавстановив 11,8&nbsp;млрд доларів США (1900 $ на душу населення), об'єм зовнішнього боргу&nbsp;— 4,0&nbsp;млрд доларів. Основою економіки залишався сільське господарство (25% ВВП), в якому було зайнято 40% працездатного населення, при цьому велика частина селян є безземельними. Основними експортними товарами залишались кава, цукровий очерет і цукор-сирець, бавовна та бавовник, папір, креветки та одяг (одяг постачається в основному в Гватемалу). Імпортувались машини та обладнання, добрива, а також товари народного вжитку та продукти питання (країна не забезпечує себе продуктами харчування). Станом на 2000–2001 рік Сальвадор був однією з найбідніших країн Латинської Америки (в злиднях проживало 75% населення)<ref>Е.&nbsp;Ф.&nbsp;Ростов. Вся экономика планеты в цифрах и фактах: справочник. М., ООО «Издательство АСТ», ООО «Издательство Астрель», 2004. стр. 484–486</ref>.
 
== Сучасний стан ==
Весною 2006 року Сальвадор підписав новий торгівельний договір із США та країнами Центральної Америки (''CAFTA&nbsp;— Central America Free Trade Agreement'').
 
Станом на 2007 рік, валовий внутрішній продукт країни склавстановив 35,97&nbsp;млрд доларів США (в перерахунку на душу населення&nbsp;— 5200 доларів на людиун). Об'єм зовнішнього боргу склавстановив 8840&nbsp;млн доларів (32% ВВП)<ref>Страны и регионы мира: экономико-политический справочник / под ред. А.&nbsp;С.&nbsp;Булатова. М., «Проспект», 2009. стр.307-309</ref>.
 
=== Сільське господарство ===
 
=== Енергетика ===
На ГЕС виробляється приблизно половини електроенергії. Інша половина виробляється на [[ТЕС]]. В 2004 вироблено 5,293&nbsp;млрд кВт енергії. Її експорт склавстановив 95,5&nbsp;млн кВт, 11,2&nbsp;млн кВт було імпортовано.
 
=== Транспорт ===