Відкрити головне меню

Зміни

м
стильові правлення за допомогою AWB
Безпосередньо Шеньчжень став селищем лише на початку [[Династія Цін|імперії Цин]], однак, після будівництва Коулун-Кантонської залізниці [[1910|1910 року]] Нанту втратив своє попереднє положення, поступившись першістю сусідньому Шеньчженю. У жовтні 1910 року в одному з сіл повіту Сіньань [[Сунь Ятсен]] підняв повстання, що стало відомим як «повстання [[Хойчжоу]]»<ref>{{cite web|url=http://www.huizhou.cn/zt2011/xhgm/qy/201105/t20110531_533981.htm|title=惠州三洲田起义|date=|accessdate=2012-03-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nq8oWt1|archivedate=2012-05-20}}</ref>. [[1913|1913 року]] влади Китайської республіки перейменували Сіньань назад в Баоань, щоб не плутати з повітом Сіньань в провінції [[Хенань]]. У грудні [[1927|1927 року]], після розриву відносин між [[Гоміньдан|Гоміньданом]] та [[Комуністична партія Китаю|КПК]], місцеві комуністи підняли повстання та атакували повітове відділення гоміньданівців. [[1941|1941 року]] японські війська спробували вторгнутися в Гонконг з півночі, але британці зруйнували міст через річку Шеньчжень<ref>{{cite web|url=http://news.xinhuanet.com/newscenter/2003-08/21/content_1037876.htm|title=百年罗湖桥走进历史|date=|accessdate=2012-03-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nqL01KZ|archivedate=2012-05-20}}</ref>. У лютому [[1942|1942 року]] комуністи та гоміньданівці створили в повіті Баоань об'єднаний партизанський загін для боротьби з японськими окупантами. Після капітуляції Японії [[Громадянська війна в Китаї|громадянська війна]] між комуністами та гоміньданівцями спалахнула з новою силою, а в жовтні [[1949|1949 року]] сили [[Народно-визвольна армія Китаю|НВАК]] зайняли повіт Баоань та провінцію [[Гуандун]] в цілому. У травні [[1950|1950 року]] кордон з Гонконгом був закритий, в Шеньчжені з'явився контрольно-пропускний пункт, а для в'їзду в британську колонію відтепер була потрібна спеціальна віза<ref>П. М. Иванов, ''Гонконг, История и современность'', изд-во Наука, Москва, 1990, стр. 184</ref>. Але, незважаючи на зміцнення кордону, щорічно десятки тисяч людей перебиралися в Гонконг в пошуках кращої долі<ref>{{cite web|url=http://news.sina.com.cn/c/sd/2010-12-08/070421601059.shtml|title=学者记录深圳30年大逃港 百万内地人曾越境香港|date=|accessdate=2012-03-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nqN9imY|archivedate=2012-05-20}}</ref><ref>{{cite web|url=http://history.people.com.cn/GB/205396/13427185.html|title=深圳大逃港事件:很多偷渡者在半路被边防战士击毙|date=|accessdate=2012-03-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nqYWvS1|archivedate=2012-05-20}}</ref>. [[1953|1953 року]] адміністративний центр повіту Баоань був перенесений з Нанту до Шеньчженя. Під час [[Культурна революція в Китаї|культурної революції]] регіон був охоплений голодом, тут закривалися або знищувалися храми та церкви. Наприкінці 1970-х років Шеньчжень являв собою невелике рибальське містечко з населенням 30 тис. осіб<ref name=autogenerated5 /><ref name=autogenerated3 /> <ref>{{cite web|url=http://www.szooo.com/travel-guide/1470.aspx|title=宝安大事记|date=|accessdate=2012-03-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nqfkfea|archivedate=2012-05-20}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.szzx.gov.cn/zxxxzwhgz/zwhgzwh/ws_wjzl/wsgjszws/szws5/201004/t20100406_1491563.htm|title=宝安革命史|date=|accessdate=2012-03-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nqlsV5c|archivedate=2012-05-20}}</ref>.
 
Бурхливий розвиток Шеньчженя розпочався [[1979|1979 року]], коли керівник КНР [[Ден Сяопін]] обрав його в якості місця розташування однієї з [[Спеціальна економічна зона|особливих економічних зон]] в рамках [[Політика реформ та відкритості|нового курсу]] ринкових реформ (тоді ж повіт Баоань був перейменований в Шеньчжень). Шеньчжень тоді розглядався владою КНР не тільки як майданчик для економічних перетворень, але і як «китайська відповідь Гонконгу», питання про передачу якого під владу [[Велика Британія|британської]] корони тоді ще не було вирішене остаточно. Спочатку в січні 1979 року китайська держкомпанія [[China Merchants]] з метою залучення гонконзьких бізнесменів створила в Шекоу (Наньшань) промислову зону, а в березні [[1980|1980 року]] центральні власті офіційно схвалили створення Шеньчженської ВЕЗ<ref>{{cite web|url=http://ent.cctv.com/news/special/zt1/shenzhen/1479.html|title=深圳特区建立的来龙去脉|date=|accessdate=2012-03-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nqmqs8T|archivedate=2012-05-20}}</ref>. З 1980 по 1999 роки приріст валового продукту в Шеньчжені становив у середньому 31%, експорт збільшувався в середньому на 42% на рік. У жовтні [[1999|1999 року]] в Шеньчжені відбулася перший Китайський ярмарок високих технологій, що став відтоді щорічною подією. [[2000|2000 року]] валовий продукт міста склавстановив 20 млрд дол, що було на 14% більше, ніж у попередньому році, і опинився на шостому місці по країні <ref name=autogenerated4 /><ref name=autogenerated1>{{cite web|url=http://www.abirus.ru/content/564/623/624/638/641/11476.html|title=Провинция Гуандун|date=|accessdate=2012-02-13|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nqnWakq|archivedate=2012-05-20}}</ref>. З 12 по 23 серпня 2011 року в Шеньчжені проходила [[Літня Універсіада 2011|XXVI літня Універсіада]], до відкриття якої в місті провели масштабне оновлення та розширення всієї інфраструктури<ref>[http://www.sz2011.org/Universiade/ Офіційний сайт XXVI літньої Универсіади 2011]{{ref-en}} {{V|1|8|2011}}</ref>. Планується, що з 23 по 29 липня [[2017|2017 року]] в Шеньчжені пройде [[Міжнародний ботанічний конгрес|XIX Міжнародний ботанічний конгрес]]<ref>[http://www.ibc2017.cn/ Официальный сайт XIX Международного ботанического конгресса]{{ref-en}} {{V|1|8|2011}}</ref><ref>[http://www.ibc2017.cn/Dates.htm XIX Международный ботанический конгресс: основные даты]{{ref-en}} {{V|1|8|2011}}</ref>.
 
== Географія ==
Міські райони
 
* ''Футянь'' — адміністративний та культурний центр Шеньчженя, а також новий діловий, торговельний та житловий район міста; складається з декількох масивів (Футянь, Хуацянбей, Наньюань, Юаньлін, шато, Сянміху, Мейлінь, Лянхуа та Хуафу).
*''Лоху'' — торговельно-фінансовий та транспортний центр Шеньчженя, що охоплює стару частину міста; складається з декількох масивів (Дунмень, Сунгай, Ціншуйхе, Дунсян, Дунху, Хуанбей, Наньху, Гуйюань та Ляньтан).
*''Наньшань'' — портовий район, центр високотехнологічних галузей промисловості, розваг, освіти та науки, складається з декількох масивів (Наньшань, Нанту, Шахе, Чжаошан, Юехай, Таоюань, Сілі, Шекоу, Чіванов та Мавань).
*''Яньтянь'' — портово-промисловий, розважальний та житловий район, складається з чотирьох масивів (Яньтянь, Шатоуцзяо, Мейша та Хайшань).
 
===Приміська зона ===
 
*''Баоань'' — промисловий та житловий район, місце розташування міжнародного аеропорту.
*''Лунган'' — промисловий та житловий район.
*''Гуанмін'' — промисловий та житловий район.
*''Піншань'' — промисловий та житловий район.
*''Лунхуа'' — промисловий та житловий район.
*''Дапен'' — зона відпочинку, що славиться національним парком, пляжами, островами та морепродуктами.
 
 
== Економіка ==
[[Файл:Shenzhen walk 01.JPG|thumb|left|160px|Шеньчженська фондова біржа]]
Зі створенням вільної економічному зони (ВЕЗ) Шеньчжень став привабливим містом як для транснаціональних корпорацій, що орієнтовані на експорт виробництва, так і для підприємців з числа [[хуацяо]], рідною мовою яких був кантонський діалект. Особливо привабливим Шеньчжень виявився для бізнесменів із сусіднього [[Гонконг|Гонконгу]], яких привабили доступні ціни на землю та дешевизна робочої сили<ref>{{cite web|url=http://asia-business.ru/law/law2/investment/zone/|title=Инвестиционные зоны Китая|date=|accessdate=2012-03-09|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nwl9Rge|archivedate=2012-05-20}}</ref>. З кінця 90-х пріоритети дещо змінилися: замість інвестицій у виробництво дешевих експортних товарів корпорації стали переорієнтуватися в бік гігантського китайського ринку. У цей же період став набирати обертів ринок житлової та комерційної нерухомості Шеньчженя, орієнтований на середній клас (і тут домінуюче положення зайняли компанії з Гонконгу). До початку нового тисячоліття частка компаній з Гонконгу в інвестиціях Шеньчженя становила близько 70%, а в орієнтованих на експорт галузях і того більше — до 95%. Нині основними галузями економіки Шеньчженя є високотехнологічна промисловість, логістика та фінансові послуги. [[2010|2010 року]] зростання біотехнологічної галузі, нової енергетики та інтернет-індустрії склавстановив 30%, 24,2% і 29,3% відповідно, а у сфері дизайну було зайнято 60 тис. осіб<ref name=autogenerated5 /> <ref name=autogenerated1 /><ref>{{cite web|url=http://www.economist.com/node/15331470?story_id=15331470|title=The spirit of enterprise fades|date=|accessdate=2012-02-15|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nwltbtN|archivedate=2012-05-20}}</ref><ref name=autogenerated9>{{cite web|url=http://english.sz.gov.cn/economy/|title=Comprehensive Economic Strength|date=|accessdate=2012-02-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nwmTC9m|archivedate=2012-05-20}}</ref><ref name=autogenerated15>{{cite web|url=http://www.sz2011.org/Universiade/shenzhen/economy/6695.shtml|title=Economic Structure|date=|accessdate=2012-03-15|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nwnItXT|archivedate=2012-05-20}}</ref>.
 
З 2001 по 2005 рік економіка Шеньчженя в середньому зростала на 16,3% щорічно. [[2009|2009 року]] ВВП Шеньчженя становив більше 820 млрд юанів (виріс на 10,7% у порівнянні з попереднім роком), ВВП з розрахунку на душу населення дорівнював 13,6 тис. дол, тоді як 2005 року ВВП міста становив близько 493 млрд юанів (річне зростання — 15%), а 2006 року — 568,4 млрд юанів (річне зростання — 15%). Пропорція трьох секторів економіки Шеньчженя (первинного, вторинного та третинного відповідно) у ВВП становила 2009 року 0,1:46,7:53,2, при цьому третинний сектор виріс порівняно з попереднім роком на 12,5% (така ж пропорція 2004 року становила 0,3:51,6:48,1, а 2005 року — 0,2:52,4:47,4). [[2010|2010 року]] ВВП Шеньчженя виріс на 12% і досяг 951 млрд юанів, загальний обсяг роздрібних продажів споживчих товарів збільшився на 17,2% до 300 млрд юанів (2006 року — 167 млрд юанів), обсяг зовнішньої торгівлі зріс на 28,4% до 346,75 млрд дол. (2006 року — 237,4 млрд дол.), при цьому експорт зріс на 26,1% до 204,2 млрд дол. (за цим показником Шеньчжень утримує пальму першості серед міст Китаю вже два десятиліття), доходи місцевого бюджету зросли на 25,7% і склали 110,7 млрд юанів (третє місце серед китайських міст)<ref name=autogenerated2 /><ref>{{cite web|url=http://www.tmcnet.com/usubmit/2006/01/29/1323224.htm|title=Tertiary Industry Contributes Less to Shenzhen's GDP|date=|accessdate=2012-02-22|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nwohyxo|archivedate=2012-05-20}}</ref>. Якщо зростання економік Шеньчженя та Гонконгу, а також інтеграція між ними продовжаться такими ж темпами, то вже до 2020 році за величиною ВВП вони зможуть перевершити [[Лондон]] та [[Париж]] і стати третім економічним центром світу після [[Нью-Йорк|Нью-Йорка]] та [[Токіо]]<ref>{{cite web|url=http://www.china.org.cn/english/government/232840.htm|title=Shenzhen 'worthy' partner for HK|date=|accessdate=2012-02-22|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nwpIcDS|archivedate=2012-05-20}}</ref>.
 
=== Торгівля та сфера послуг ===
Зовнішня торгівля відіграє ключову роль в економіці Шеньчженя, орієнтованої, перш за все, на зовнішні ринки. [[2009|2009 року]] її оборот склавстановив майже 347 млрд доларів, зокрема експорт — більше 204 млрд доларів (майже 13% від общекітайского експорту), імпорт — більше 142,5 млрд доларів. Для порівняння, 2006 року зовнішньоторговельний оборот міста склавстановив 237,4 млрд дол, в тому числі експорт — 136,1 млрд дол і імпорт — 101,3 млрд дол [[2010|2010 року]] прямі іноземні інвестиції в економіку Шеньчженя досягли майже 4,3 млрд доларів (2006 року — майже 3,3 млрд дол.), в тому числі з [[Гонконг|Гонконгу]] — близько 3,1 млрд доларів, з [[США|США]] — 890 млн доларів. З 500 провідних корпорацій світу 180 мають в Шеньчжені свої офіси та філіали (2006 року — більше 140)<ref>{{cite web|url=http://english.sz.gov.cn/economy/201107/t20110713_1676157.htm|title=Foreign Trade|date=|accessdate=2012-02-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nxGbdwJ|archivedate=2012-05-20}}</ref><ref name="Opening up to the Outside World">{{cite web|url=http://www.sz2011.org/Universiade/shenzhen/economy/15687.shtml|title=Opening up to the Outside World|date=|accessdate=2012-03-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/67nxHPSKs|archivedate=2012-05-20}}</ref>.
 
[[Файл:ShenZjen Dongmen.jpg|thumb|Вулиця Дунмень]]
 
=== Судноплавство ===
Станом на [[2010|2010 рік]] Шеньчжень був четвертим у світі та третім у Китаї (після [[Шанхай|Шанхаю]] та [[Гонконг|Гонконгу]]) з вантажообігу [[Контейнерні перевезення|контейнерним портом]]<ref name=autogenerated12>{{cite web|url=http://www.worldshipping.org/about-the-industry/global-trade/top-50-world-container-ports|title=Top 50 World Container Ports|date=|accessdate=2012-02-13|archiveurl=http://www.webcitation.org/67o3ImzT2|archivedate=2012-05-20}}</ref>. Основними портовими районами є Яньтянь (Yantian), Шатоуцзяо (Shatoujiao), Шекоу (Shekou), Чіванов (Chiwan), Мавань (Mawan), Дунцзяотоу (Dongjiaotou), Фуен (Fuyong), Сядон (Xiadong), Шаючон (Shayuchong) та Нейхе (Neihe). Загальна протяжність причалів перевищує 22 км. У Шеньчжені розташовані три зони вільної торгівлі (митних зони) — в Яньтяне, Футянь та Шатоуцзяо<ref>{{cite web|url=http://english.sz.gov.cn/ftz/200509/t20050930_1092537.htm|title=Futian Free Trade Zone|date=|accessdate=2012-02-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/67o3JF5uG|archivedate=2012-05-20}}</ref><ref>{{cite web|url=http://english.sz.gov.cn/ftz/200509/t20050930_1092536.htm|title=Yantian Port Free Trade Zone|date=|accessdate=2012-02-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/67o3KHMU3|archivedate=2012-05-20}}</ref><ref>{{cite web|url=http://english.sz.gov.cn/ftz/200509/t20050930_1092535.htm|title=Shatoujiao Free Trade Zone|date=|accessdate=2012-02-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/67o3L9wDm|archivedate=2012-05-20}}</ref>, а також шість основних логістичних парків. Корпорація [[China Merchants|China Merchants Holdings]] контролює контейнерні термінали в Чіванов та Шекоу, а також паливний термінал в Шекоу. З шеньчженських поромного терміналу, розташованого в Шекоу (також належить China Merchants Holdings), пороми та судна на підводних крилах доставляють пасажирів до Гонконгу, [[Чжухай]], [[Аоминь|Макао]] та [[Гуанчжоу]] (термінал пов'язаний автобусним сполученням з аеропортом та головним залізничним вокзалом)<ref>{{cite web|url=http://www.sz2011.org/Universiade/shenzhen/service/5202.shtml|title=Shenzhen Transport — Boat|date=|accessdate=2012-03-13|archiveurl=http://www.webcitation.org/67o3M0xld|archivedate=2012-05-20}}</ref>. [[2004|2004 року]] шеньчженських порт обробив 135 млн тонн вантажів (зростання — 20,3% у порівнянні з попереднім роком), зовнішньоторговельний оборот порту склавстановив 88,5 млн тонн (зростання — 30,5%), вантажообіг контейнерних терміналів перевищив 13,6 млн. [[TEU]] (зростання — 28,2%), а пасажиропотік склавстановив 3,45 млн осіб (зростання — 40,2%)<ref>{{cite web|url=http://www.sztb.gov.cn:8080/szport/eng/Info/index.htm|title=Shenzhen Port|date=|accessdate=2012-02-23}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.sztb.gov.cn:8080/szport/eng/Info/index4.htm|title=Shenzhen Port|date=|accessdate=2012-02-23}}</ref> <ref>{{cite web|url=http://english.sz.gov.cn/ftz/|title=Convenient Transprotation|date=|accessdate=2012-02-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/67o3SbBK3|archivedate=2012-05-20}}</ref><ref>{{cite web|url=http://english.sz.gov.cn/economy/201107/t20110713_1676136.htm|title=Checkpoints and Transportation|date=|accessdate=2012-02-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/67o3TZY6m|archivedate=2012-05-20}}</ref><ref>{{cite web|url=http://english.sz.gov.cn/economy/201107/t20110713_1676282.htm|title=Modern Logistics|date=|accessdate=2012-02-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/67o3UOk2T|archivedate=2012-05-20}}</ref> <ref>{{cite web|url=http://www.szgky.com/en/index.asp|title=Shekou Ferry Terminal Service|date=|accessdate=2012-02-27|archiveurl=http://www.webcitation.org/67uqLrZM8|archivedate=2012-05-25}}</ref>. [[2009|2009 року]] вантажообіг контейнерних терміналів шеньчженських порту склавстановив 18,25 млн. [[TEU]], [[2010|2010 року]] — 22,51 млн. [[TEU]]<ref name=autogenerated12 />. Більше 40 міжнародних контейнерних компаній включили шеньчженських порт в 150 своїх судноплавних ліній<ref name=autogenerated13>{{cite web|url=http://www.sz2011.org/Universiade/shenzhen/economy/9584.shtml|title=Ports and Transportation|date=|accessdate=2012-03-15|archiveurl=http://www.webcitation.org/67uqNb0lZ|archivedate=2012-05-25}}</ref>.
{{wide image|ShenZhen Bay -Deep Bay Hong Kong-.jpg|1000px|Порт Шеньчженя}}
 
 
=== Телекомунікації та поштові послуги ===
Станом на [[2007|2007 рік]] в Шеньчжені на кожні 100 осіб припадав 221 телефон; налічувалося майже 15 млн користувачів мобільних телефонів, більше 3,77 млн користувачів фіксованого зв'язку (при більш ніж 4,8 млн стаціонарних телефонах) та більше 2,3 млн користувачів широкосмугового інтернету (ще понад 6 млн користувачів заходили в мережу через точки громадського доступу — [[інтернет-кафе]] та [[Wi-Fi]]). 2009 року в Шеньчжені налічувалося майже 2,5 млн користувачів широкосмугового інтернету, і за цим показником місто було одним з лідерів у Китаї. 2006 року дохід від поштових послуг склавстановив майже 38 млрд юанів (зростання — 18,3% у порівнянні з попереднім роком); поштові відділення Шеньчженя обробили 140 млн листів та майже 11 млн експрес-відправлень, реалізували 160 млн примірників газет і 11 млн примірників журналів. [[2009|2009 року]] оборот 736 поштових відділень міста склавстановив 67,65 млрд юанів (зростання — 10,6% у порівнянні з попереднім роком)<ref name=autogenerated16 /><ref>{{cite web|url=http://www.sz2011.org/Universiade/shenzhen/service/4502.shtml|title=Posts and Telecommunications|date=|accessdate=2012-03-12|archiveurl=http://www.webcitation.org/67uquGyWC|archivedate=2012-05-25}}</ref>.
 
== Культура та мистецтво ==