Консул Стародавнього Риму: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильові правлення за допомогою AWB |
||
Рядок 12:
Помічниками консулів були [[квестор]]и. У римській системі літочислення роки позначалися іменами консулів даного року (вони іменувалися {{lang-la|consules ordinarii}}).
По законах республіки, мінімальний вік консула
У епоху [[Римська імперія|імперії]] консули втратили реальну владу, ця посада перетворилася на почесний титул, а з виборної посада перетворилася на ту, що призначається.
Рядок 82:
Іншим засобом контролю консулів був той факт. що по закінченню терміну повноважень кожен з колишніх консулів міг бути притягнутий до відповідальності за свої вчинки під час перебування на цій посаді.
Також існувало три обмеження консульської влади: короткий термін повноважень (один рік), чітке визначення їх обов'язків Сенатом та неможливість повторної участі у виборах консула одразу після закінчення першого терміну. Зазвичай період між консулатами
== Губернаторство ==
Рядок 88:
Після закінчення консулату, Сенат призначав консула на посаду губернатора провінції. Провінції, куди призначався кожен з консулів, визначалися шляхом жеребкування, яке проводилося наприкінці консулату.
Таким чином, консул по закінченню своїх повноважень ставав [[проконсул]]ом, а його влада обмежувалася однією з численних провінцій Республіки і вже не поширювалася на всю державу, а в інших провінціях навіть була незаконною. Також проконсул не мав права залишати свою провінцію до завершення строку своїх повноважень або до приїзду свого наступника, за винятком лише окремих випадків, коли на це був спеціальний дозвіл Сенату. Термін проконсульства
== Призначення диктатора ==
| |||