Великоднє повстання: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bratlibo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Bratlibo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 15:
 
24 квітня 1200 добровольців і 200 вояків Громадської армії відгукнулися на заклик до повстання. Вони йшли [[Дублін]]ом маршем невеликими групами у синівх ірландських одностроях. На озброєнні були старі англійські гвинівки - куплені або вкрадені у британських солдатів. Повстанці захопили поштамт. Британські солдати, що охороняли будівлю здалися без бою. Над поштамтом підняли прапори які пошила графиня Маркевич: зелений прапор з написом "Ірландська республіка", ірландський триколор та прапор, на якому було зображено плуг і зорі. Пірс вийшов з поштамту і проголосив декларацію про незалежність Ірландської республіки. Повстанці забарикадувалися у поштампі. Були захоплені інші будівлі міста. Після важкого бою четвертий батальон повстанців під командою Імонна Сіннта та Катала Бруха після важкого бою зайняв Саус-Дублін-Юніон на пагорбі Браун. Батальон де Валери зайняв Боландс-Мілл. Ще один загін волонтерів захопив склад з боєприпасами у Фенікс-парку. Але Дублінський замок лишився під контролем британських властей. Коли в Лондоні довідались про повстання, до Дубліна терміново перекинули дві британські бригади і чисельність британських військ перевищила 5000 солдат. Британці зайняли Трініті-коледж і почила звідти з гармат обстрілювати позиції повстанців. По річці рухався британський військовий корабель, що теж з гармат обстрілював позиції повстанців. Почалися важкі бої по всьому місту. Багато будівель було зруйновано британською артилерією, в місті палали пожежі.
 
Під час боїв до повстанців приєднувалось чимало цивільних осіб - добровольців. У тому числі людей інших національностей - не ірландців. Так до поштампу прийшло двоє рибалок - фін і швед, які майже не знали англійської мови. Вони пояснили, що теж хочуть боротися за свободу Ірландії. Їм видали гвинтівки, вони зайняли позиції на даху будинку і вели вогонь по британським солдатам. Серед постанців були і жінки. Крім відомої графині Маркевич в лавах повстанців були: [[Мод Ґонн]], Катлін Кларк, Нора Коннолі, Айна Коннолі, Айне Сіннт, Мюрель мак Донах.
 
Повстанцям не вистачало набоїв, відчувалась чисельна перевага британців у військовій силі. Повстанці чинили запеклий опір, але поступово втратили всі позиції. Багато поранеих повстанців потрапило в полон. Під час повстання в Дубліні втрати становили: з ірландського боку - 200 цивільних вбито і 600 поранено, 64 повстанці вбито і 200 поранено; з британського боку - 134 вбито і 381 поранено. Після придушення повстання було заарештовано 3 500 чоловіків і 8 жінок. За вироком трибуналу 15 заарештованих було розстріляно, 1 повішений. Графиню Маркевич засудили до страти, але потім вирок було замінено на довічні каторжні роботи. Загалом до стати звсудили 94 особи, але потім більшість було помилувано.