Дядинюк Василь Андрійович: відмінності між версіями

У таборі для інтернованих українських солдат Василь познайомився і потоваришував із земляком, сином парафіяльного священика, а в майбутньому відомим поетом, мистецтвознавцем і геральдистом [[Микола Битинський|Миколою Битинським]] (псевдонім [[Микола Битинський|Микола Оверкович]]), який займався в таборі культурно-освітньою роботою серед солдатів. Творча співпраця з Дядинюком тривала до самої його смерті.

 

Після звільнення з табору і виходу з армії, Василь почав виявляти великий інтерес до живопису, маючи невелику підготовку, отриману від батька в дитинстві. Він оселився у Львові й кілька років заробляв на життя різьбленими роботами, портретами, натюрмортами та копіями з творів інших художників. Історики пишуть, що для якогось місцевого багатія він навіть виконав копію з картини [[Ілля Рєпін|Іллі Рєпіна]] [[Запорожці пишуть листа турецькому султану|«Запорожці пишуть листа турецькому султану»]].