Якуб'як Василь Іванович: відмінності між версіями

У 1938 році диригент симфонічного оркестру Артемій Цегельський, закінчивши богословські студії, передав керівництво оркестром диригентові хору Василеві Якуб’якові. На той час оркестр зріс не тільки якісно, але й кількісно і складався з 31-го оркестрового музиканта.

Під час воєнного лихоліття (1941-44 рр.) доля оркестру, як і хору була невідрадною: усе їхнє майно (ноти, бібліотека й письмова хроніка музичної діяльності колективів) пропало безслідно. Хор та оркестр Богословської Академії вимушені були тимчасово припинити свою працю. Діяли хіба ансамблі малих форм (квартети, дуети, а також солісти, скрипалі, піаністи).

 

Вектор педагогічних орієнтирів В. Якуб’яка завжди був націлений на комплексне виховання особистості засобами музики і співів. Саме з цієї причини серед жанрового розмаїття пісенної творчості композитора значне місце займають пісні для дітей. Василь Якуб’як створював пісні на вірші таких відомих майстрів поетичного слова, як Б. Лепкий, Д. Нико́лишин, С. Пушик, П. Скунць, М. Хромей, М. Шалата, М. Шашкевич, А. Шекерик-Доників, Ю. Шкрумеляк та інші. Декілька дитячих пісень митець написав на власні вірші. Але найрезультативнішим, мабуть, був творчий тандем композитора з молодим коломийський поетом Іваном Юзюком*. Разом вони створили близько півтора десятка різножанрових (хорових, ансамблевих, сольних) пісень, 11 з яких поповнили репертуарну скарбничку дітей молодшого шкільного віку. Не зважаючи на різницю у віці, обидвох митців єднала спільна мета: збагатити духовний світ дитини засобами слова і музики, розкрити в піснях їх мистецьку красу та ідейно-виховну силу.