Вікіпедія

Новоархангельськ: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Addbot (обговорення | внесок)
Боти
140 524 редагування
м Вилучення 4 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q997452
Немає опису редагування
Рядок 53:
[[Файл:Пам'ятник, Новоархангельськ.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Пам'ятник в Новоархангельську]]
 
Новоархангельськ розташований на лівому березі річки [[Синюха (річка)|Синюхи]], за 120  км від Кіровограда і за 40  км від залізничної станції [[Тальне (станція)|Тальне]]. Селище перетинає автошлях {{Автошлях М|12}} {{Автошлях E|50}}
 
== Історія ==
Рядок 59:
=== Археологічні знахідки ===
 
Поблизу Новоархангельська було виявлено стоянку доби [[Пізній палеоліт|пізнього палеоліту]] (40—13  тис. років тому). Знайдено сліди давньоруського поселення та залишки ковальської майстерні з великою кількістю залізних виробів і заготовок до них [[XIV]]–[[XV]] століть.
 
=== У складі Російської імперії ===
Рядок 67:
Антифеодальний рух, що розгорнувся на [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]] у першій половині [[XVIII]] ст., знаходив тут підтримку. Про це свідчить датована 1747 роком скарга комісара смілянських маєтків польського магната Любомирського на ім'я київського генерал-губернатора Леонтьева. У ній говориться, що сотник з Архангельська Й. Чечель є першим приховувачем «злодіїв і розбійників», що [[гайдамаки]] діють разом з ним. А в грудні 1748 року генерал-губернатор одержав нову скаргу від шляхтича Галецького про те, що серед гайдамаків, які вчинили напад на двір пана Грохольського під [[Вінниця|Вінницею]], були жителі Архангельського городка Василь та Прокіп Савронські і запорізький козак Стоян.
 
З часу заснування районного центру в 1742 році селище мало назву Архангельський городок. На початку 50-х років XVIII  ст. Архангельський городок змінює назву на Архангелгород. З березня 1764 року поселення дістало назву Новоархангельськ.
 
Згідно з Прутським договором кордон України з Польщею проходив річками Синюха, Велика Вись, Тясмин і далі до Чорного моря.
Рядок 75:
Давид Звенигородський приводить переселенців — українців в травні 1742 року на береги Синюхи. Таким чином, Новоархангельськ заснований в 1742 році.
 
На початку 50-х років XVIII  ст. Новоархангельський городок ввійшов до складу поселень Нової Сербії. Експедиція академіка Гільденштедта, яка за дорученням царського уряду проводила опис українських земель в 1774 року відзначала Новоархангельськ, як значний торгівельний центр, де тоді налічувалось 300 дворів купців і ремісників. Починаючи з 1765 року тут щорічно відбувалися три ярмарки.
 
З березня 1764 року поселення дістало назву Новоархангельськ. Одночасно козаки Миргородського полку під керівництвом полковника Капніста за проектом інженера де Боскота збудували [[Бастіон|військове укріплення]] для оборони за­порозьких земель від нападів польської шляхти. Місце для нього вибрали в гирлі лівої притоки [[Синюха (річка)|Синюхи]]. Укріплення мало форму неправильного п'ятикутника. В кожному кутку були земляні бастіони. Тут розміщувалися землянки, козачі курені, двори, драгунські стайні та інші будівлі. Основними жителями Архангельського городка були ко­заки, а також селяни-втікачі. Експедиція академіка Гільденштедта, яка за дорученням царського уряду проводила опис українських земель в 1774 року відзначала Новоархангельськ, як значний торгівельний центр, де тоді налічувалось 300 дворів купців і ремісників.
Рядок 87:
У [[1774]] році Новоархангельськ перетворюється на зна­чний торговельний центр, де налічується 300 дворів купців і ремісників. Починаючи з [[1765]] року тут щорічно відбувалось З ярмарки. З [[1784]] року Новоархангельськ увійшов до [[Новомиргородський повіт|Новомиргородського повіту]], а в [[1807]] році став волосним центром [[Ольвіопольський повіт|Ольвіопольського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]].
 
Станом на [[1772]] рік, в Архангельському [[Шанець|шанці]] існувала дерев'яна [[Престол (архітектура)|однопрестольна]] церква Архангела Михаїла, священиком якої з [[1763]] року був Федір Садоцький. Церква підпорядковувалась [[Новомиргород]]ському духовному Правлінню. Під [[Дзвіниця|дзвіницею]] Архангельської церкви знаходилась дерев'яна однопрестольна церква Святої Варвари.<ref>''Макаревский Ф.'' Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1.&nbsp;— [[Катеринослав|Екатеринослав]]: Типография Я.&nbsp;М.&nbsp;Чаусского, [[1880]].&nbsp;— С. 1036, 1040-10411040–1041.</ref>
 
[[1821]] року Новоархангельськ стає військовим поселенням, де розміщається штаб 2-го українського Уланського полку, пізніше&nbsp;— VI округу Новоросійського військового поселення. Жителі одночасно служили в армії і обробляли землю. У [[1876]] році тут налічувалось 60 дворів.
Рядок 100:
 
[[1927]] року на [[Синюха (ріка)|річці Синюха]] побудовано невеличку електростанцію. Перша сільськогосподарська артіль з'явилася в Новоархангельську в [[1929]] році. У 1931 році було створено першу [[Машинно-тракторна станція|МТС]] (сьогодні ПАТ Новоархангельське РТП), що обслуговувала 44 [[колгосп]]и і мала 50 тракторів, 12 молотарок, 7 двигунів, 10 автомашин і ремонтну майстерню. У січні [[1932]] року почала виходити районна газета «Під прапором перемоги».
 
== Сучасність ==
24 лютого 2014 року громада УПЦ Київського патріархату увійшла до церкви, навколо якої впровож останнього року точилися суперечки та судові справи<ref>[http://cerkva.info/en/news/news-of-ukraine/4463-novoarkhangelsk.html Храм у Новоархангельську повернули громаді]</ref>.
 
== Персоналії ==
У Новоархангельську народилися:
* [[Маланюк Євген Филимонович]] &nbsp;— відомий український поет, воїн [[Армія УНР|Армії УНР]].
* [[Гулий-Гуленко Андрій Олексійович]]&nbsp;— генерал-хорунжий [[Армія УНР|Армії УНР]].
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Новоархангельськ