Лизогуб Дмитро Андрійович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 6:
Дмитро Андрійович Лизогуб народився на [[Чернігівська губернія|Чернігівщині]] в родині багатих землевласників, які належали до роду [[Лизогуби|Лизогубів]]. Старший брат [[Лизогуб Федір Андрійович|Федора Лизогуба]]. Їхній батько [[Лизогуб Андрій Іванович|Андрій Іванович Лизогуб]] був добрим знайомим [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]. Поет двічі — 1846 і 1847 року (ще до народження Дмитра та Федора) — гостював у маєтку Лизогубів, створив рисунки та портрети Лизогуба-старшого.
 
У 1865—18681865–1868 роках Дмитро навчався у [[Франція|Франції]] в коледжі Монпельє. Повернувшись на батьківщину, склав іспити за курс гімназії в Катеринославі (нині [[Дніпропетровськ]]) і вступив до [[Петербурзький університет|Петербурзького університету]]. 1874 року покинув навчання і включився в революційну боротьбу.
 
У [[Київ|Києві]] Лизогуб увійшов до гуртка [[Дейч Лев Григорович|Льва Дейча]] та [[Фесенко Іван Федорович|Івана Фесенка]]. Восени 1876 року став одним з організаторів таємного товариства «[[Земля і воля]]». Наприкінці 1877 приїхав до Києва і вступив до терористичної організації [[Осинський Валер'ян Андрійович|Валер'яна Осинського]] (від 1878 року — «Виконавчий комітет соціально-революційної партії»).
Рядок 12:
Лизогуб особисто не брав участі в акціях зі смертельним результатом. Вважався «фінансистом тероризму в Росії». Гроші для здійснення терактів тримав за кордоном і видавав їх через управителя своїх родових маєтків В. Дрига.
 
Лизогуба заарештували у вересні 1878 року в [[Одеса|Одесі]]. За зізнанням В. Дрига, Лизогуб витратив на фінансування терактів до 185—250185–250 тисяч рублів. Від 6 серпня до 19 вересня 1879 року проходило засідання Одеського військово-окружного суду («[[Процес 28-ми]]»). Суд визнав Лизогуба та його товаришів [[Чубаров Сергій Федорович|Сергія Чубарова]], [[Давиденко Йосип Якович|Йосипа Давиденка]] та миколаївських терористів групи [[Віттенберг Соломон Якович|Соломона Віттенберга]] у підготовці замаху на царя і засудив їх та [[Логовенко Іван Іванович|Івана Логовенка]] до смерті.
 
Лизогуб відмовився від прохання про помилування і разом з Йосипом Давиденком і Сергієм Чубаровим був повішений біля Одеси на Скаковому полі (Валер'яна Осинського стратили дещо раніше — в травні цього ж року в Києві). Після страти був похований на [[Карантинне кладовище|Карантинному кладовищі]] міста Одеси (територія сучасного [[Парк Шевченка (Одеса)|парку Шевченка]]).