Битва в Кораловому морі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 24:
Після [[рейд]]у в [[Індійський океан|Індійському океані]] японський флот планував наступальну операцію в районі [[Соломонові острови (архіпелаг)|Соломонових островів]] і [[Нова Гвінея|Нової Гвінеї]]. Головною метою було захоплення [[Порт-Морсбі]], єдиної авіабази, яка створювала загрозу [[Рабаул]]у та [[Кавіенг]]у. За японськими розвідданими, в Кораловому море була ймовірна присутність американської ескадри з одним авіаносцем.
Нова операція отримала назву «Операція МО». Для участі в операції [[Ямамото Ісороку|адмірал Ямамото]] направив 5-ю дивізію авіаносців зі складу з'єднання [[Нагумо]] (сам Нагумо повернувся до Японії). Командувати операцією був призначений віце-адмірал Іноуе Сігеєсі. Він мав у своєму розпорядженні 2 важких авіаносці «[[Сьокаку]]» і «[[Дзуйкаку]]», кожен мав на [[борт]]у 21 [[винищувач]] «[[Зеро]]», 21 [[торпедоносець]] «[[Nakajima B5N| Nakajima B5N Кейт]]» та 21 [[пікіруючий бомбардувальник]] «[[Aichi D3A|Вел]]». Так само група включала 1 легкий авіаносець, 1 [[гідроавіаносець]], 6 важких крейсерів, 4 легких крейсера та інші кораблі, всього 70 одиниць. Їх підтримувало ударне з'єднання авіації наземного базування, що складалось з 120 бомбардувальників і винищувачів під командуванням контр-адмірала Ямада Садаесі: 60 «[[Зеро]]», 48 бомбардувальників «[[Mitsubisi G3M2 Nell|Нелл]]», 16 літаючих човнів «Мевіс» та 10 [[гідролітак]]ів «Глен». Вони базувалися у [[Рабаул]] і [[Тулагі]].
== 7 травня ==
| |||