Лиманський район (Донецька область): відмінності між версіями

| населення ={{Населення районів Донецької області|Краснолиманський}}

'''Краснолима́нський райо́н''' - — історична та загальновживана назва території підпорядкованої Краснолиманській міській раді, розташована на півночі [[Донецька область|Донецької області]]. Районний центр  — [[Красний Лиман]]. (У радянські часи місто Красний Лиман та Краснолиманський район існували, як окремі адміністративно-територіальні одиниці.)

Має кордони з [[Харківська область|Харківською]] та [[Луганська область|Луганською]] областями. Красний Лиман  — найпівнічніше місто обласного підпорядкування Донецької області. Розташоване воно за 7  км від річки [[Сіверський Донець]] за 156  км від обласного центру.

Краснолиманський район з 63 населеними пунктами площею 1199,2 км² та населенням 25,1 тис. чол., з них українців  — 81%, росіян  — 17%, представників інших національностей  — 2%. Місто поділено на 11 мікрорайонів.

Краснолиманський район  — це один із районів Донбасу, де практично відсутні шкідливі для людини виробництва, де влітку населення зростає втричі за рахунок відпочиваючих, які приїздять зіз промислових регіонів Донецької, Луганської, Харківської та інших областей України та СНД.

Район по праву називають ''Донецькою Швейцарією''. Річка Сіверський Донець, велика кількість хвойних лісів, блакитних водоймищ, притягує не лише відпочиваючих та любителів тихого полювання  — грибників, але й справжніх мисливців.

У лісах можна виявити більш ніж 30 видів корисних рослин, тваринний світ представлений дикими кабанами, оленями, лисицями, зайцями, іноді з'являються вовки. Під землею Лиманщини  — найбагатші запаси як мінеральних лікувальних, так і столових, здобутих з Тріасовських глибин, вод.

Привабливе природне розташування, зручний під'їзд, екологічно чисте оточуюче середовище  — все це і створює основу інвестиційної привабливості регіону.

Якщо зона узбережжя р. Сіверський Донець обжита вже 15-20 років, то в останні роки накреслено новий, не менш привабливий регіон  — [[Голубі озера (Донецька область)|блакитні озера]], котрі утворились внаслідок виробничої діяльності Краснолиманського кар'єроуправління.

Історично місто виникло у 1667 році як поселення біля сторожових башт, розташованих уздовж річки Сіверський Донець. Основними укріпленими спорудами були фортеця Тор, зараз м. Слов'янськ, а допоміжні оглядові вишкивежі з частиною підсобного господарства були прообразом сучасного міста Красний Лиман. В 1667 році Московський цар Олексій Федорович видав Указ, який проголошував: «… Указом сиим лета 1667-го повелеваю вольным казакам на Лиман-слободе жить, земли сии от бусурмана-ворога охранять, промыслы, ремесла всяческие развивать».

У 1925 році це було поселення залізничників Лиману, з 9 січня 1925 року  — поселення Красний Лиман, а з 1938 року  — місто Красний Лиман  — районний центр.

17 жовтня 1988 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Краснолиманська міська рада народних депутатів та Краснолиманська районна рада народних депутатів об'єдналися в єдину раду  — Краснолиманська міська рада народних депутатів, а район було передано в адміністративну підпорядкованість міської ради Красного Лиману. З цього року він став містом обласного підпорядкування.

Підприємницьку діяльність в районі здійснюють 374 юридичних та 913 фізичних осіб. Головними областями народного господарства регіону є залізничний транспорт (10 підприємств з 6,5 тис. працюючих) та агропромисловий комплекс  — 15 сільськогосподарських підприємств та 74 фермерських господарства з 2,5 тис. працюючих.

Склад працюючих за галузями: торгівля, заготівля та побутові послуги  — 975 чол., будівництво  — 523 чол., промисловість 646 чол.

Основні економічні показники регіону: обсяг сільськогосподарського виробництва  — 17,2 тис. грн.; обсяг товарної промислової продукції  — 4141 тис. грн.; річний товарообіг становить 15,0 тис. грн.; платні послуги становлять 16,8  млн грн., у тому числі побутові  — 387,3 тис. грн.

Станція Красний Лиман, локомотивне та вагонне депо, дистанція колії, сигналізації, зв'язку та обчислювальної техніки, громадські споруди, дорожні електромеханічні майстерні, колійна машинна станція №10№ 10, рейкозварювальний поїзд №6№ 6, будівельно-монтажний поїзд №181 № 181 — головні залізничні підприємства, складові Краснолиманського залізничного вузла.

Рейкозварювальний поїзд №6№ 6 здійснює унікальні зварювальні операції та операції з обробки колії. За досвідом сюди приїздять фахівці як з ближнього, так і з дальнього зарубіжжя. В дорожніх електромеханічних майстернях виробляють єдині у межах залізничних доріг України бурові машини з установлення підпор для ліній електропередач та для інших видів робіт.

Основні показники діяльності підприємств АПК: загальна площа сільськогосподарських угідь  — 69,1 тис. га, в т.ч.тому числі нив  — 51,3 тис. га; щорічні площі сівби зернових  — 19,0 тис. га, соняшника  — 6,1 тис. га.

ТОВ «Чайка»  — виробник борошна та хлібобулочних виробів.

Проектна потужність виробництва борошна  — 3 т/т за рік, виробництва хліба та хлібобулочних виробів  — 2,5 т/т за рік.

ВАТ «Краснолиманський комбікормовий завод»  — виробник борошна та комбікорму. Проектна потужність  — 8 т/т за рік.

СТОВ «Дружба»  — виробник м'яса, зерна  — 4,9 т/т, соняшника  — 0,8 т/т.

ТОВ «Алмаз»  — виробник молочної продукції. Проектна потужність  — 1,0 т/т за рік.

В місті працюють три будівельних підприємства: АТ „МПМК«МПМК-7“7», ГП „Доррембуд“«Доррембуд», будівельно-монтажний поїзд №181№ 181.

Програмою капітального будівництва міста передбачено освоїти 4594 тис. грн. капітальних вкладів. Передбачається запровадити житла  — 6,0 тис. м². Донецька залізнична дорога ввела в цьому році 40-квартирний житловий будинок загальною площею 2,2 тис. м².

Рух на місцевих маршрутах здійснюється за рахунок автобусного парку ВАТ „Експрес“«Експрес» та приватних таксі малої та середньої місткості.

Залізнична лікарня розрахована на 150 місць, районна лікарня  — на 250 місць, Кіровська та Дробишевська лікарні  — на 25 місць.

Краснолиманщину по праву називають смарагдовою перлиною та легенями індустріального Донбасу, оскільки тут майже 40 тис. га лісів та лугівгалявин національного парку „Святі«Святі гори“гори» та 505 га заповідника «Крейдяна флора». Кожний рік ву Щурівській, Брусиновській, Краснооскольській зонах відпочинку та в санаторіях зміцнюють своє здоров'я тисячі жителів як Донбасу, так і всієї України.

В місті зв'язок забезпечують краснолиманський цех №3№ 3 «Укртелекома» та відомчий залізничний зв'язок дистанції сигналізації та зв'язку. На території міста відсутні провайдери Інтернет.

ВУ місті існує редакції міжрайонної газети «Зоря» і міського радіомовлення.

На території міста і району працює 21 будинок дозвілля, 26 державних бібліотек, Будинок науки і техніки локомотивного депо, музей, дитяча музична школа. Незважаючи на матеріальні труднощі, заклади культури були і залишаються центрами культурного, духовного спілкування, розвитку творчої діяльності, проведення дозвілля, сприяння всебічному інтелектуальному розвитку населення. Відроджуючи національні українські традиції, працюють бібліотеки-Світлиці (Ставчанська, Яцьківська, Рубцівська), Новоселівський клуб-кафе, Дробишевська бібліотека-музей, бібліотеки-будинки природи (Криволуцька, Тернівська, Коровоярська), бібліотеки сімейного виховання (Центральна міська, Кіровська). Щорічно проводяться районні фестивалі народної творчості, переможці яких стають учасниками обласних і республіканських конкурсів і фестивалів. В районі успішно працюють народні колективи: Ставчанський народний самодіяльний вокальний колектив «Червона калина» (керівник Перекрьостов В. В.), народний театральний колектив центру культури і дозвілля с. Рубці (керівник Швець О. М.). Заклади культури за рахунок своїх платних послуг придбають музичні інструменти, народні костюми, літературу.

Локомотивне депо називають серцем Краснолиманського залізничного вузла, а стадіон «Локомотив»  — центром спортивного життя міста та району.

Великий внесок в розвиток і становлення краснолиманського футболу зробив гравець і тренер Мірошниченко А. Ф., а також його сини. Нинішній тренер «Локомотива» А. А.  Бережний грав за донецький «Локомотив», тренував футболістів знаменитого «Шахтаря». У 2000 році футбольна команда «Локомотив» стала чемпіоном Донецької області.

Більш як півстоліття в районі займаються важкою атлетикою. Місто Красний Лиман дало путівки в велике життя багатьом важкоатлетам. Це  — дворазовий чемпіон світу і учасник двох [[Олімпійські ігри|Олімпійських Ігор]] (в [[Літні Олімпійські ігри 1996|Атланті]] і [[Літні Олімпійські ігри 2000|Сіднеї]]) [[Разорьонов Ігор Анатолійович|Ігор Разорьонов]].

Дуже популярним видом важкої атлетики став пауерліфтинг. Його засновником у місті став голова райради „Колос“«Колос», заслужений тренер України, майстер спорту міжнародного класу О. О.  Рокочий, а також майстри спорту В. Шепотько, О. Рокочий-старший, В. Муравльов, О. Рокочий-молодший.

На території Краснолиманської міської Ради розміщений один готель, 118 баз відпочинку, в т.ч.тому числі 9 дитячих оздоровчих таборів різних підприємств області, серед них:

* м. Красний Лиман Релігійна община церкви христовоїХристової

* [http://sd.org.ua/news.php?id=19931 Олександр Пальченко. Криваві Луки: до 303 річниці головної битви Булавинського повстання]

* [http://ukrainainkognita.org.ua/Oblasti/OBL%20html/Donetska/Krasnolyman.htm Карта Краснолиманського району на сайті «Україна Інкогніта»]

* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A008?rdat1=14.09.2005&rf7571=8142 Склад Краснолиманського району на сайті Верховної Ради України]

* [http://imsu-doneck.info/mista-i-sela-doneckoi-oblasti/krasnolymanskyj-rajon/krasnyj-lyman.html Краснолиманський район - — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область.  — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.  — 992 с.)