Палеозойська ера: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aced (обговорення | внесок) м Відкинути редагування 176.8.59.166 до зробленого DixonDBot |
і винищ до сьомого коліна |
||
Рядок 1:
{{Геохронологічна таблиця}}
'''Палеозой''' або '''Палеозойська ера (ератема)''' (від гр. palaio, «старий» і zoion, «тварини», тобто ера «стародавнього життя») ({{lang-ru|палеозой}}; {{lang-en|Palaeozoic (Era)}}, {{lang-de|Paläozoikum n, Erdaltertum n}}) — геологічна [[ера (геологія)|ера]] протяжністю від 541 до 252.2
Внаслідок тектонічних рухів палеозойської ери відбулися значні трансгресії й регресії моря. В результаті каледонської та герцинської складчастості в багатьох геосинкліналях утворилися гірські хребти ([[Аппалачі]], [[Урал]], [[Алтай (гори)|Алтай]], [[Саяни]], [[Центральна Європа]], [[Донецький кряж]] та ін.). На початку палеозойської ери у Південній півкулі виник материк [[Гондвана]]. У морських басейнах були поширені безхребетні, зокрема форамініфери, корали, молюски тощо; з'явились перші морські хребетні — рибоподібні й риби. В середині палеозою виникли перші наземні рослини — [[псилофіти]] й [[плауноподібні]]. Пізніше розвинулись деревоподібні папороті, хвойні. [[Геологічні відклади]], що утворилися протягом палеозойської ери, становлять палеозойську групу. У Півн. півкулі у 2-й половині палеозою існував великий материк Ангарида, що включав Сибірську платформу і прилеглі гірські споруди. З завершенням герцинської складчастості, як вважають, всі півн. платформи були спаяні в єдиний континент [[Лавразія|Лавразію]], який відділявся від Гондвани субмеридіональним поясом океану [[Тетіс]].
| |||