Піфагореїзм: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7:
Поштовхом до створення власної філософської системи було вирішення проблеми взаємозв'язку Порядку і Хаосу, яке відрізняється від традиції [[Мілетська школа|Мілетської школи]]. Основою вирішення цієї проблеми, як і у мілетців, була ідея протилежностей, спочатку єдиного та множинного, потім межі та безмежного (або ж оформленої та неоформленої речовини). Внаслідок змішування, поєднання протилежностей — безмежного та обмеженого — утворюються усі речі, які ототожнювалися піфагорійцями із числами.
 
Це ототожнення було можливим за умов невіддільності чуттєво даного і неданого в [[Уява|уявленні]]. Наділення чуттєво неданого властивостями утворювати закони для чуттєво даного фактично призвело до створення вчення про виникнення [[космос]]у із [[лоґос]]у, а не першоречовини. Чуттєво неданим, але реально існуючим, що підкоряє своїм законам усе чуттєво дане, є [[число]], взаємовідношення чисел. Тому піфагорейці вважали, що тільки [[математика]] може дати знання законів Космосу (1 — це [[точка]], 2 — [[лінія]], З3 — [[площина]], 4 — [[Фізичне тіло|тіло]] тощо). Знаходження числових закономірностей світу готувало народження суто [[ідеалізм|ідеалістичної]] філософії. [[таблиця множення|Таблицю множення]], [[теорема Піфагора|теорему Піфагора]], тощо піфагорійці розглядали саме як доказ їхньої теорії світу.
 
== Посилання ==