Тиранія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Література: категоризація за допомогою AWB |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 11:
Під тиранією [[греки]] розуміли одноосібне правління, що спирається не на [[традиції]] і [[спадковість]] влади (як [[монархія]]), а не застосування насильства до демосу (народу). Тиран захоплював владу силоміць і був наближений до статусу сучасних [[диктатор]]ів. Як і у диктатора — [[влада]] тирана була необмеженою.
У влади, зосередженої в руках одної особи, є свої переваги. Тому вона так часто виникає чи відроджується в скрутні часи держави. За умов видатної особи-тирана, здатної швидко знаходити відповідні рішення проблем та ефектно проводити їх в життя, тиранія має позитивне значення. На ранніх етапах становлення та формування грецьких держав так і було. Тиранії ранньої доби (7 — 6 ст. до н.е .) відомі як доба " старшої тиранії ". В материковій Греції тиранії в кінці 6 століття зникають. Але вони залишилися на
[[Файл:Harmodius and Aristogeiton.jpg|міні|ліворуч|100пкс|Тираноубивці Гармодій і Аристогитон. Римська копія з грецьких бронзових скульптур. [[Національний археологічний музей (Неаполь)]]. ]]
Рядок 19:
З історії відомо, що жоден з грецьких тиранів не створив влади, яка б перейшла у монархію. Ставлення до тиранії в 5 ст. до н. е. серед грецького суспільства було відверто негативним. Показовим було і увічнення пам'яті тираноубивць Гармодія та Аристогитона, яким встановили бронзові скульптури як героям.
Після скасування влади тирана
На хвилі гострої політичної кризи у 4 ст. до н. е. в містах-полісах Греції тиранія відроджується наново. Цю добу називають " молодшою тиранією ". Але після десятиліть демократичного устрою з рівністю усіх вільних громадян перед [[закон]]ом, влада тиранів викликає ненависть і спротив, а самі тирани перебувають в жаху перед трагічним власним майбутнім.
|