Муромський тепловозобудівний завод: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
БаХ (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
 
 
{{Company
| назва = Муромтепловоз
Рядок 15 ⟶ 13:
| філії =
| територія діяльності = Євразія
| ключові особи = {{s|А. М. Русак}}<br />{{s|В. І. Філатов}}
| галузь = [[машинобудування]]
| продукція = військова, залізнична і пожежна техніка
| послуги =
| валовий дохід =
| операційний прибуток =
| чистий прибуток =
| aum =
| активи =
| власний капітал =
| власник =
| число співробітників =
| холдинг =
| структурні_підрозділи =
| дочірні_компанії =
| сайт = [http://muromteplovoz.ru/]
| примітки =
}}
«'''Муромський тепловозобудівний завод''' ({{lang-ru|Муромтепловоз}})» &nbsp;— [[Росія|російська]] [[Машинобудування|машинобудівна]] компанія, розташована в місті [[Муром]]. Спочатку створювалася як залізничні майстерні, пізніше була розширена до [[локомотивобудування|локомотивобудівного заводу]], а з 1940-х почала випуск і військової техніки ([[бронетранспортер]]и).
 
== Історія ==
 
[[FileФайл:Паровоз 9Пм-161 (Нижний Тагил).jpg|thumb|слева|200пкс|[[Паровоз]] [[9П]]<sup>м</sup>]]
[[Файл:A small diesel shunter in Riga.jpg|thumb|слева|200пкс|[[Тепловоз]] [[ТГМ23]]]]
 
В серпні 1911 з відкриттям робочого руху на залізничній лінії [[Москва]] -&nbsp;— [[Муром]] підприємці Карл і Микола фон Мекк, які вели її прокладку, почали перенесення в Муром великих паровозоремонтних майстерень. Вони ву той час перебували в Москві поблизу Казанського вокзалу. У підсумку був зведений унікальний по цілісності і архітектурному рішенню в стилі модерн виробничий іта житловий комплекс для залізничників. Ці споруди служать і донині, а їх зовнішність підтримується в ідеальному стані. [[Німецько-радянськаПерша світова війна|Війна]] затримала роботи: майстерні відкрилися лише в 1916 році. За перший рік -&nbsp;— 1917-й -&nbsp;— тут відремонтували 128 [[паровоз]]ів.
 
В 1926 році майстерні були перетворені в завод ім. [[Дзержинський Фелікс Едмундович|Ф.&nbsp;Е. &nbsp;Дзержинського]], першим директором якого став комісар майстерень І.&nbsp;І. &nbsp;Пуришев. Саме при ньому почалося впровадження нових методів організації праці, застосованих потім на інших заводах по Муромського варіанту. Серед людей, що прославили завод, -&nbsp;— герой-льотчик Микола Гастелло, який працював там слюсарем в 1924-19321924–1932 роках.
 
У 1929 році вийшов у світ перший номер газети «Голос дзержинцідзержинця», найстарішого в місті друкованого видання, що став своєрідним літописом підприємства.
 
У роки [[П'ятирічки в СРСР|перших п'ятирічок]] завод перетворився на справжню лабораторію з освоєння та впровадження нової техніки. Вперше в [[СРСР|Радянському Союзі]] тут було застосоване [[електрозварювання]] на [[Паровий котел|парових котлах]], проводився повузловойповузловий ремонт паровозів.
 
В роки [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняноїнацистсько-радянської]] війни завод випускав бронекорпуси, деталі ходової частини для [[танк]]ів і самохідних установок СУ-76М. Підприємство виготовляло також корпуси [[граната|гранат]], [[снаряд]]ів, [[міна|мін]]. Разом із залізничниками Муромського депо заводчани побудували в лютому 1942 року бронепоїзд «Ілля Муромець», який у складі 31-го окремого дивізіону бронепоїздів пройшов шлях від [[Волга|Волги]] до [[Франкфурт-на-Одері|Франкфурта-на-Одері]].
 
Паровозобудівним завод стає в 1946 році. Саме тоді завод будує перший паровоз [[9П]] системи [[0-3-0]] [[Російська колія|широкої колії]] потужністю 300 к.с. для [[маневрова робота|маневрової]] та вивізної роботи. Переважно він був розрахований на [[Під'їзна колія|під'їзні колії]] підприємств. До 1957 року, коли їх випуск припинився, завод виготовив 2736 таких паровозів. Були побудовані 34 промислових [[електровоз]]и для [[рудник]]ів ЕК-10, ЕК-12 і ЕК-13 колії 1524 та 1676 &nbsp;мм.
 
1955 року, коли було прийнято урядове рішення про переведення залізниць на інші види тяги, завод почав проектування [[тепловоз]]ів ТГМ з тим же призначенням, що й у паровоза 9П, -&nbsp;— для маневрової роботи зі складами [[Маса поїзда|малої ваги]] на під'їзних шляхах. Великий внесок у їх створення вніс тодішній головний конструктор заводу В'ячеслав Філатов (1918-19731918–1973). Ім'ям цієї людиниЄ названа вулиця, на якій стоїть завод.
 
Перший тепловоз [[ТГМ1]] побудований наприкінці 1956 року. Його потужність склала 400 к.с., на ньому вперше в радянському локомотивобудуванні застосували [[Гідравлічна передача|гідромеханічну передачу]]. Модель виявилася настільки вдалою, що не сходила з конвеєра до 1972 року. Всього їх було виготовлено 3369. Локомотивів ТГМ-23, які мали 500 к.с., за час випуску (1962-1977 1962–1977&nbsp;р.р.), завод виготовив 2269 штук. Створені були і його модифікації -&nbsp;— ТГМ- 23Б ( 400 к.с.) , вдосконалений ТГМ- 23В , який випускали в 1977-19861977–1986 роках , ТГМ- 23Г . Муромські тепловози експортувалися в 17 країн, серед яких і [[Болгарія]], [[Україна]], [[Польща]], [[Німеччина]], [[Куба]], [[Єгипет]].
 
У 1990-х роках в умовах скорочення замовлення завод зумів вписатися в ринок. Він створює самохідну техніку для ремонту та поточного утримання [[Залізнична колія|залізничної колії]] та [[Контактна мережа|контактної мережі]]. В 1992 році його першу автомотрису [[АГД-1А]] передали на випробування в Муромську дистанцію колії.
Рядок 62 ⟶ 60:
1992 року одним з перших підприємство змінило форму власності, ставши [[Акціонерне товариство|акціонерним товариством]].
 
1995 року на ВАТ «Муромтепловоз» була створена телестудія «Факт» , яка транслює свої програми на місто і довколишні райони.<ref>[http://muromteplovoz.ru/about.php О компании] ''muromteplovoz.ru'' 13.02.2014</ref>
 
== Примітки ==