Академія будівництва і архітектури Української РСР: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
RLutsBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (Q4059255)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Академія будівництва і архітектури Української РСР''' (АБіА УРСР)  — вища наукова установа [[УРСР]] в галузі [[будівництво|будівництва]] і [[архітектура|архітектури]], що існувала в [[Київ|Києві]] у [[1955]][[1962]] роки. Розташовувалася по [[Вулиця Велика Житомирська|вулиці Великій Житомирській]], 9.
 
== Історія ==
Рядок 6:
З [[1958]] року у Києві щоквартально видавався «Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР».
 
У [[1962]] році за рішенням директивних органів Академію будівництва і архітектури Української РСР було ліквідовано. Науково-дослідні установи і виробничі підприємства Академії було передано до складу різних міністерств і відомств республіки, а ту частину, що працювала на головних напрямках наук, було підпорядковано Держбуду УРСР.
 
На базі АБіА у роки незалежності України утворилися [[громадська організація|громадські організації]]  — [[Академія архітектури України]] ([[1992]]) та [[Академія будівництва України]] ([[1993]]).
 
== Проблематика досліджень ==
Рядок 18:
 
== Склад і структура ==
До складу АБіА УРСР входили науково-дослідні інститути:
в Києві  * містобудівництва;
* архітектури споруд;
* містобудівництва;
* будівельних конструкцій;
* архітектури споруд;
* організації і механізації будівельного виробництва;
* будівельних конструкцій;
* економіки будівництва;
* організації і механізації будівельного виробництва;
* будівельних матеріалів і виробів;
* економіки будівництва;
* механічної обробки деревини;
* будівельних матеріалів і виробів;
* санітарної техніки;
* механічної обробки деревини;
* теорії та історії архітектури і будівельна техніка;
* санітарної техніки;
* експериментального [[проектування]];
* теорії та історії архітектури і будівельна техніка;
* технічної інформації та впровадження передового досвіду в будівництво;
* експериментального [[проектування]];
в Харкові — * промислового будівництва;
* технічної інформації та впровадження передового досвіду в будівництво;
* водопостачання, каналізації, гідротехнічних споруд та інженерної гідрогеології;
в Харкові —
в [[Сталіно]]  — надшахтного будівництва.
* промислового будівництва;
* водопостачання, каналізації, гідротехнічних споруд та інженерної гідрогеології;
в [[Сталіно]] — надшахтного будівництва.
 
=== Філіали ===
Філіали інститутів  — у [[Харків|Харкові]], [[Львів|Львові]], [[Сімферополь|Сімферополі]], [[Дніпропетровськ]]у, [[Запоріжжя|Запоріжжі]], [[Луганськ]]у, [[Кривий Ріг|Кривому Розі]].
 
=== Лабораторії ===
Науково-дослідні лабораторії  — у [[Дніпродзержинськ]]у, [[Ворошиловськ]]у, [[Жданов]]і, [[Лисичанськ]]у, [[Єнакієве|Єнакієві]], [[Макіївка|Макіївці]], [[Івано-Франківськ|СтаніславСтаніславі]]і.
 
У Києві  — експериментальна база для розробки технології виробництва [[будівельні матеріали|будівельних матеріалів]] з [[синтетичні смоли|синтетичних смол]] з майстернею та експериментальні заводи [[залізобетонні вироби|залізобетонних]] і [[керамічні вироби|керамічних виробів]].
 
== Наукове забезпечення ==
При АБіА УРСР діяла наукова [[бібліотека]] (близько 1 мільйона томів), Музей архітектури, Державний архітектурно-історичний заповідник «[[Софійський музей]]».
 
В період між зборами дійсних членів діяльністю Академії керувала Президія на чолі з президентом.
 
У [[1956]][[1959]] роках президент  — [[Комар Анатолій Миколайович|А.  М.  Комар]] (1909—19591909–1959).
 
На [[1 січня]] [[1959]] в АБіА УРСР  — 1 почесний член, 18 дійсних членів і 13 [[член-кореспондент|членів-кореспондентів]].