Оперон: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинути редагування 213.174.9.21 до зробленого Mykhaylo Vynnychuk
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Оперон''' — функціональна одиниця організації [[генетичний матеріал|генетичного матеріалу]] [[прокаріоти|прокаріотів]] ([[бактерії|бактерій]] та [[археї|архей]]), в якій [[цистрон]]и ([[ген]]и, одиниці [[транскрипція (біологія)|транскрипції]]), що кодують спільно або послідовно працюючі білки, об'єднуються під одним (або кількома) [[Промотор (біологія)|промоторами]]. Така функціональна організація дозволяє ефективніше регулювати [[експресія генів|експресію]] цих генів.
 
== Історія дослідження ==
Концепція оперону була запропонована в 1961 році французькими вченими [[Франсуа Жакоб|Франсуа Жакобом]] і [[Жак Моно|Жаком Моно]], за що вони отримали [[Нобелівська премія з фізіології та медицини|НобелівскуНобелівську премію]] в [[1965]] році.
 
== Різноманіття і структура ==
Оперони за кількістю цистронов класифікують на моно-, оліго- і поліцистронні, що містять, відповідно, тільки один, кілька або багато цистронів (генів).
 
Рядок 9 ⟶ 11:
Оперон починається і закінчується регуляторними областями — [[Промотор (біологія)|промотором]] на початку і [[Термінатор (біологія)|терминатором]] у кінці, окрім цього, кожен окремий цистрон може мати в своїй структурі власний промотор і/або термінатор.
 
{{mol_bio-stub}}
До складу оперона прокаріотів входять структурні гени і регуляторні елементи (не плутати з геном-регулятором). Структурні гени кодують білки, що здійснюють послідовно етапи біосинтезу певної речовини. Цих генів може бути один, два або кілька. Вони тісно зчеплені один з одним і, що найголовніше, в ході транскрипції працюють як один єдиний ген: на них синтезується одна спільна молекула іРНК, яка лише потім розщеплюється на кілька іРНК, відповідних окремим генам. Регуляторними елементами є наступні:
 
Рядок 20 ⟶ 21:
На роботу оператора даного оперона впливає самостійний ген-регулятор, що синтезує відповідний регуляторний білок. Цей ген не обов'язково розташовується поруч з опероном. Крім того, один регулятор може регулювати транскрипцію декількох оперонов. Ген-регулятор також має власний промотор і термінатор. Регуляторні білки бувають двох типів: білок-репрессор або білок-активатор. Вони приєднуються до специфічних нуклеотидних послідовностей ДНК оператора, що або перешкоджає транскрипції генів (негативна, негативна регуляція), або сприяє їй (позитивна, позитивна регуляція); механізми їх роботи протилежні. Крім того, на роботу білків-репрессоров можуть впливати речовини - ефектори: з'єднуючись з репрессором, вони впливають на його взаємодію з оператором.
 
== В евкаріотів ==
УВ еукаріотівевкаріотів транскрипція здійснюється з ділянок, подібних оперона прокаріотів і також складаються з регуляторних і структурних генів, однак у оперонов еукаріот є ряд особливостей.
 
1. До складу оперона еукаріотевкаріотів входить лише один структурний ген (а не кілька - як у прокаріотів).
 
2. Оперон еукаріотевкаріотів майже завжди містить тільки структурний ген, а інші гени розкидані по хромосомі або навіть за різними хромосомами.
 
3. Оперон еукаріотів складається з чергуються один з одним значущих (екзонів) і незначущих (інтронів) ділянок. При транскрипції вчитуються як екзонів, так і інтрони, а потім у ході процесингу відбувається вирізання інтронів (сплайсинг). У еукаріотів механізми регуляції активності окремих генів і геному в цілому досить складні, і розгляд цих питань виходить далеко за рамки шкільного курсу біології.
 
3. Оперон еукаріотівевкаріотів складається з чергуються один з одним значущих (екзонів) і незначущих (інтронів) ділянок. При транскрипції вчитуються як екзонів, так і інтрони, а потім у ході процесингу відбувається вирізання інтронів (сплайсинг). У еукаріотів механізми регуляції активності окремих генів і геному в цілому досить складні, і розгляд цих питань виходить далеко за рамки шкільного курсу біології.
{{mol_bio-stub}}
{{без джерел}}
[[Категорія:Генетика]]
[[Категорія:Молекулярна біологія]]