Маній Аквілій (консул 101 року до н. е.): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Перенесено 11 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q952904) |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Без джерел|дата=березень 2011}}
{{Otheruses|Аквілії (рід)}}
'''Маній Аквілій''' ({{lang-la|Manius Aquilius}}) — римський політик, консул в 101 році до нашої ери.
== Життєпис ==
Походив з плебейського роду аквіліїв. Син Манія Аквілія, консула 129 року до н. е. Службу розпочав в якості монетарія. Потім брав участь в Югуртинській війні під орудою Гая Марія. Слідом за цим проявив себе у війні з германськими племенами кімврів та тевтонів. Придушив [[Друге Сицилійське повстання|друге Сицилійське повстання рабів]], вбивши у герці вождя повсталих Афеніона. За свої успіхи у придушенні повстання Аквілій отримав від сенату право на овацію. Втім був притягнутий до суду Луцієм Фуфієм за зловживання. ОЛише завдяки [[Марк Антоній Оратор|Марку Антонію Оратору]] та Гаю Марію Манія Аквілія було виправдано.
В 90-му році він увійшов до складу сенатської комісії, на яку покладалися завдання відновлення на престолах царств Віфінії — Нікомеда IV й Каппадокії — Аріобарзана I, повалених [[Мітрідат VI Евпатор|Мітрідатом]], царем Понту. Маній Аквілій брав участь в розв'язуванні війни та у військових діях проти понтійського царя. У 88 році після поразки Маній Аквілій втік до м. Мітілени (о. Лесбос), де його було підступно видано Мітридату. За наказом останнього Аквілія було страчено — йому в горлянку залили розплавлене золото.
== Родина ==
* Маній Аквілій
{{DEFAULTSORT:Аквілій Маній}}
| |||