Батуринська фортеця: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок за допомогою AWB |
Іванко1 (обговорення | внесок) м →Дерев'яна фортеця: стильові правлення за допомогою AWB |
||
Рядок 39:
Під час археологічних досліджень укріплень батуринського дитинця — Цитаделі, що проводились тут протягом 1996–2006 рр., було виявлено рештки ровів та валу, що хронологічно повторюють періоди забудови Батурина. Основу тіла валу складали 3-4 лінії взаємно ув'язаних дубових зрубів, так званих «клітей», що мали розмір від 2,4×2,4 м до 2,8×3 м. Ззовні їх обкладали дерном. При цьому 3 зовнішні ряди клітей були засипані ґрунтом, а 4-й, внутрішній ряд, використовувався для зберігання припасів чи перебування сторожі, про що свідчать глинобитні печі, що опалювали ці приміщення. На гребені валу стояли дерев'яні стіни. З боку рівнинного плато дитинець від самого міста відділяв рів.
Батуринська фортеця широким півколом прилягала до кромки лівобережної тераси Сейму та дитинця-Цитаделі. Сучасна топографія добре зберегла рештки міських укріплень, які мали таку ж конструкцію, як і Цитадель: вал та рів добре проглядаються в рельєфі сучасного центру Батурина. Фортеця мала три в'їздні брами: Київську (Ніжинську), Новомлинську (Сосницьку) та Конотопську. За описом XVIII ст. довжина її від Новомлинських воріт до Конотопських
== Батуринські статті ==
|