Батуринська фортеця: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м суміш розкладок за допомогою AWB
м →‎Дерев'яна фортеця: стильові правлення за допомогою AWB
Рядок 39:
Під час археологічних досліджень укріплень батуринського дитинця — Цитаделі, що проводились тут протягом 1996–2006 рр., було виявлено рештки ровів та валу, що хронологічно повторюють періоди забудови Батурина. Основу тіла валу складали 3-4 лінії взаємно ув'язаних дубових зрубів, так званих «клітей», що мали розмір від 2,4×2,4 м до 2,8×3 м. Ззовні їх обкладали дерном. При цьому 3 зовнішні ряди клітей були засипані ґрунтом, а 4-й, внутрішній ряд, використовувався для зберігання припасів чи перебування сторожі, про що свідчать глинобитні печі, що опалювали ці приміщення. На гребені валу стояли дерев'яні стіни. З боку рівнинного плато дитинець від самого міста відділяв рів.
 
Батуринська фортеця широким півколом прилягала до кромки лівобережної тераси Сейму та дитинця-Цитаделі. Сучасна топографія добре зберегла рештки міських укріплень, які мали таку ж конструкцію, як і Цитадель: вал та рів добре проглядаються в рельєфі сучасного центру Батурина. Фортеця мала три в'їздні брами: Київську (Ніжинську), Новомлинську (Сосницьку) та Конотопську. За описом XVIII ст. довжина її від Новомлинських воріт до Конотопських складаластановила 233 сажні (497 метрів), ширина від Київських воріт до берега Сейму — 184 сажні (393 метри). За матеріалами археологічних досліджень площа фортеці складаластановила 24 гектари.
 
== Батуринські статті ==