Птолемей XII: відмінності між версіями

'''Птолемей XII Неос Діоніс''' (Новий Діоніс; {{lang-grc|Πτολεμαίος Νέος Διόνυσος Θέος Φιλοπάτωρ Θεός Φιλάδελφος}}), також званий '''Птолемеєм Авлетом''' (Флейтистом, {{lang-grc|Αυλητής}}), і '''Птолемеєм Філопатором''',  — в 80—51 роках до н.  е. правитель [[Елліністичний Єгипет|Єгипту]] з династії [[Птолемеї|Птолемеїв]]в. Утримувався при владі завдяки данині та постійним хабарам, які направляв у [[Рим]]. Вигнаний в 58 році до н.  е. самими олександрійцями, вернувся на престол за допомогою римських легіонів. Був батьком [[Клеопатра VII|Клеопатри VII]], [[Птолемей XIII|Птолемея XIII]], [[Птолемей XIV|Птолемея XIV]], [[Береніка IV|Береніки IV]] і [[Арсіноя IV|Арсіної IV]].

Спочатку він правив спільно з Клеопатрою V Тріфаєною, остання згадка про яку датується 69 роком до н.  е. За свідченням Страбона, своє прізвисько («Флейтист») Птолемей отримав за те, що, крім безпутного способу життя, грав на флейті, акомпануючи хорам, і настільки пишався цим, що не соромився влаштовувати змагання в царському палаці.

Під час свого правління він намагався забезпечити своє майбутнє і майбутнє своєї династії проримською політикою. На піку цієї політики, заплативши великі хабарі як Цезарю так і Помпею, він вступив у формальний союз і його ім'я було внесене до списків «друзів і союзників римського народу». Однак, коли в 58 р. до н.  е. він проігнорував завоювання Римом Кіпру, де правив його брат, повстання в [[Александрія|Александрії]] змусило його втекти до Риму. Його дочка [[Береніка IV]] стала його спадкоємицею. Для одруження їй спочатку запросили якогось Кібіосака із Сирії, який претендував на походження від сирійських царів. Проте Цариця вже через кілька днів веліла задушити цього чоловіка, оскільки не змогла терпіти грубість і ницість його характеру. Замість нього з'явився чоловік, який видавав себе за сина Мітрідата Євпатора. Це був Архелай, жрець з Коман у [[Понтійське царство|Понті]].