Піпер Леонід Орестович: відмінності між версіями

коли народився? звідки? звання?
Немає опису редагування
(коли народився? звідки? звання?)
{{Otherpersons|Піпер}}
'''Леонід Орестович Піпер''' ([[16 березня]] [[1897]] — [[14 квітня]] [[1938]])  — радянський історик.
 
== Життєпис та науковий доробок ==
Народився 16 березня 1897 року у селі [[Овсяник]] Балтського повіту Подільської губернії у дворянській родині. Після отримання середньої освіти вступив до Петроградського інституту інженерних шляхів сполучень, але не закінчив його і в вересні [[1918]] року пішов добровольцем на фронт. Цього ж року вступив до лав комуністичної партії. По закінченню громадянської війни протягом двох років працював у Новгородській губернії помічником прокурора та головою колегії захисників (1921–1923).
 
У 1923–1924 роках навчався в [[Інститут червоної професури (Москва)|Інституті червоної професури]] (Москва). Від [[1924]] року жив в [[Одеса|Одесі]], де спочатку працював завідувачем навчальної частини та викладачем юридичних курсів Народного комісаріату юстиції. У 1925 році перейшов до педагогічної роботи у ВНЗ — професор ОІНО (1925–1930), ОІНГ (1925–1930), ОІПО (1930–1931), де викладав [[історичний матеріалізм]] та ленінізм (лекції та семінарські заняття), радянське право, соціологію. Одночасно науковий співробітник науково-дослідної кафедри правових проблем при ОІНГ, де займався питаннями загальної теорії права та методології.
 
У грудні 1926 вступив на юридичний факультет ОІНГ, а вже в січні [[1928]], трохи більше ніж за рік, екстерном скінчив повний курс навчання. Після захисту у травні 1928 кваліфікаційної роботи на тему «Спірні питання марксистської теорії права» отримав свідоцтво про спеціальність юриста.
 
На початку 1930-х переїхав до [[Ленінград]]у та почав працювати в ЛДУ приділяючи увагу темі історії російської філософської думки. Результатом цих досліджень стала праця {{lang-ru|«Мировоззрение Герцена»}}, в якій автор висвітив період боротьби суспільних ідей в Росії в епоху розкладу кріпацтва та зародження селянської революції. На цьому історичному фоні ним було представлено світогляд О. Герцена, головним чином у філософських основах та політичних ідеях, базою яких була теорія «російського соціалізму». Не дивлячись на зрозумілу заангажованість тих часів, ця праця і до сих пір зберігає наукову цінність. У [[1938]] році Піпера заарештовано за звинуваченням у контрреволюційній троцькістській діяльності. У лютому 1938 року трійкою [[УНКВС]] він був засуджений до вищої міри покарання, а 14 квітня того ж року розстріляний. Посмертно реабілітований 1956.
 
== Праці ==
* Мировоззрение Герцена. Историко-философский очерк. — М.-Л., 1935. {{ref-ru}}
 
== Література ==
* Наука и научные работники СССР (без Москвы и Ленинграда). — Л., 1928. — С. 309;{{ref-ru}}
* Левченко В.  В.  Історія в Одеському інституті народної освіти: викладання та дослідження // ЗІФ. — Вип. 12. — Одеса, 2002. — С. 235–236;
* Левченко В.  В.  Ротація професорсько-викладацького складу з гуманітарних дисциплін в Одеському інституті народної освіти // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. —  17 (37). — Одеса, 2006. — С. 145.
[[Категорія:Персоналії:Одеса]]
[[Категорія:Науковці Одеси]]
329 071

редагування