Ефект Мейснера: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 31 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q220620
Немає опису редагування
Рядок 6:
Надпровідник є ідеальним [[діамагнетик]]ом. У магнітному полі в надпровіднику індукуються макроскопічні [[електричний струм|струми]], які створюють власне магнітне поле, що повністю компенсує зовнішнє. Це явище, відкрите<ref>W. Meissner and R. Ochsenfeld, Naturwissenschaften 21, 787 (1933)</ref> в [[1933]] році німецькими фізиками [[Вальтер Мейснер|Вальтером Мейснером]] та [[Роберт Охзенфельд|Робертом Охзенфельдом]] отримало назву ефекта Мейснера.
 
Ефект Мейснера руйнується в сильних магнітних полях. В залежності від типу надпровідника надпровідний стан при цьому або зникає повністю (т.так зв.звані надпровідники першого роду), або ж надпровідник розбивається на нормальні й надпровідні області ([[Надпровідники II роду|надпровідники другого роду]]).
 
Пояснення ефекту Мейснера було наведено в [[теорія Лондонів|теорії Лондонів]] ([[1935]] рік)&nbsp;— першій теорії надпровідності, яка була повністю феноменологічною.