Анафілаксія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Added some text with refs from an EN translation by Halyna Maksymiv and Irina Lebedeva per https://en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:WikiProject_Medicine/Translation_task_force |
|||
Рядок 13:
MeshID = D000707 |
}}
{{Infobox disease
| Назва = Анафілаксія
| Зображення = Angioedema2010.JPG
| Заголовок = [[Набряк Квінке]] на обличчі хлопчика, який заважає йому розплющити очі. Це реакція на дію [[алергенів]].
| DiseasesDB = 29153
| ICD10 = {{ICD10|T|78|2|t|66}}
| ICD9 = {{ICD9|995.0}}
| ICDO =
| OMIM =
| MedlinePlus = 000844
| eMedicineSubj = med
| eMedicineTopic = 128
| MeshID = D000707
}}
<!--Визначення, симптоми та причини -->
'''Анафілаксія''' — це серйозна [[алергічна реакція]], яка починається дуже швидко та може призвести до летальних наслідків. <ref name=Tint10>{{cite book |author=Tintinalli, Judith E. |title=Emergency Medicine: A Comprehensive Study Guide (Emergency Medicine (Tintinalli))|publisher=McGraw-Hill Companies |location=New York |year=2010 |pages=177–182 |isbn=0-07-148480-9 |oclc=|doi= |accessdate=}}</ref> Зазвичай, її можна розпізнати за такими симптомами: свербляча висипка, набряки гортані та низький [[кров'яний тиск]]. Вона часто виникає внаслідок укусів або жалення комах, алергії на харчові продукти та лікарські препарати.
<!--Патофізіологія, діагностика та лікування -->
Причиною анафілаксії на [[Патофізіологія|патофізіологічному]] рівні є вивільнення медіаторів з певних типів [[лейкоцитів]], спричинене [[Імунна система|імунологічними]] або неімулогічними чинниками. Діагностування відбувається на основі наявних симптомів й ознак. Первинне лікування відбувається шляхом введення [[епінефрину]] із застосуванням додаткових заходів.
<!--Епідеміологія та історичні факти -->
Від 0,05% до 2% осіб у всьому світі колись страждали від анафілаксії. Кількість таких випадків зростає. Термін «анафілаксія» походить з [[Грецька мова|грецьких]] слів ἀνά — ана, «проти»', і φύλαξις — філаксіс, «захист»'.
==Симптоми й ознаки==
[[File:Signs and symptoms of anaphylaxis.png|thumb|250px|Симптоми й ознаки анафілаксії.]]
Зазвичай, симптоми анафілаксії змінюються впродовж хвилин або годин<ref>{{cite journal |author=Oswalt ML, Kemp SF |title=Anaphylaxis: office management and prevention |journal=Immunol Allergy Clin North Am |volume=27 |issue=2|pages=177–91, vi |year=2007 |month=May |pmid=17493497 |doi=10.1016/j.iac.2007.03.004|quote=Clinically, anaphylaxis is considered likely to be present if any one of three criteria is satisfied within minutes to hours}}</ref><ref name=Review09/> і з'являються в середньому за 5-30 хвилин, якщо збудник введено внутрішньовенно та за 2 години у разі алергії на харчові продукти.<ref name=Rosen2010/> Найчастіше трапляються ураження таких ділянок: ураження шкіри (80–90%), дихальних шляхів (70%), шлунково-кишкового тракту (30–45%), серцево-судинної системи (10–45%) та центральної нервової системи (10–15<ref name=Review09/>, зазвичай, уражуються принаймні дві системи.<ref name=World11/>
===Ураження шкіри===
[[File:BackRed.JPG|thumb|left|[[Висипання]] та почервоніння на спині людини з анафілаксією]]
Зазвичай до симптомів належать: [[висипання|висипання на будь-якій частині тіла]], [[свербіж|свербіж]], [[Гіперемія (фізіологія)|почервоніння]] або набряк губ.<ref name=Diag06>{{cite journal |author=Sampson HA, Muñoz-Furlong A, Campbell RL, ''et al.''|title=Second symposium on the definition and management of anaphylaxis: summary report—Second National Institute of Allergy and Infectious Disease/Food Allergy and Anaphylaxis Network symposium |journal=J. Allergy Clin. Immunol.|volume=117 |issue=2 |pages=391–7 |year=2006 |month=February |pmid=16461139|doi=10.1016/j.jaci.2005.12.1303}}</ref>Шкіра осіб, що страждають від опухання або [[набряку Квінке]] радше пече, ніж свербить.<ref name=Rosen2010/> Опухання язику або гортані трапляється майже в 20% випадків.<ref name=Shock10/> До інших ознак можуть належати ринорея та набряк [[слизової оболонки ока]] .<ref name=Aus06/> Також шкіра може набути [[ціаноз|синюшного кольору]] через [[Гіпоксія (медична)|кисневе голодування]] .<ref name=Aus06/>
===Ураження дихальних шляхів===
До можливих симптомів й ознак ураження дихальних шляхів належать: задишка, [[хрипіння]] або [[свистяче дихання]]. .<ref name=Diag06/> Хрипіння, зазвичай, спричинене спазмами [[бронхіальних]] м’язів<ref name=Cardio08/>, а свистяче дихання пов'язане з блокуванням верхніх дихальних шляхів внаслідок набряку.<ref name=Aus06>{{cite journal|last=Brown|first=SG|coauthors=Mullins, RJ, Gold, MS|title=Anaphylaxis: diagnosis and management.|journal=The Medical journal of Australia|date=2006 Sep 4|volume=185|issue=5|pages=283–9|pmid=16948628}}</ref>Також може виникати захриплість, біль підчас ковтання або нежить.<ref name=Rosen2010/>
===Ураження серця===
Може трапитися [[спазм коронарної артерії]], що призводить до [[інфаркту міокарда]], [[аритмії серця|дизритмії]] або [[зупинки серця]] <!-- навіть без вживання епінефрину -->.<ref name=Review09/><ref name=World11/> Ураження серця під час анафілаксії найчастіше трапляється в осіб з ішемічною хворобою серця.<ref name=Cardio08/>Спазм коронарної артерії пов'язаний з наявністю в серці клітин, які вивільняють гістамін.<ref name=Cardio08/> У той час, як [[тахікардія|пришвидшене серцебиття]], викликане гіпотонією, трапляється ще частіше,<ref name=Aus06/> [[рефлекс Бецольда-Яриша]] був описаний у 10% випадків, коли [[брадікардія|сповільнене серцебиття]] пов’язане з [[гіпотензія|низьким кров'яним тиском]] .<ref name=CEA11/> Зниження [[кров'яного тиску]] або [[шок (кровоносних судин)| .<ref name=CEA11/>]] ([[ дистрибутивний шок|дистрибутивний]] або [[кардіогенний шок|кардіогенний]]) може спровокувати відчуття запаморочення або [[зомлівання]] .<ref name=Cardio08/> Часто ознаки анафілаксії не обмежуються лише значним зниженням кров’яного тиску.<ref name=Shock10/>
===Ураження інших органів===
До можливих гастроентерологічних симптомів можуть належати: спазматичний [[біль в області живота]], діарея та блювання.<ref name=Diag06/> Може виникати сплутаність свідомості, неконтрольоване сечовипускання або біль в тазі, що нагадує [[матка|маткові]] спазми.<ref name=Diag06/><ref name=Aus06/> Звуження кровоносних судин навколо мозку може призвести до [[головного болю]] .<ref name=Rosen2010/> Також в описах фігурує відчуття [[тривоги]] або «приреченості» .<ref name=World11/>
==Причини==
Анафілаксія може бути реакцією у відповідь на майже будь-яку чужорідну речовину. .<ref name=His11/> Найбільш поширеними збудниками є [[отрута]] від [[укуси й жалення комах|укусів і жалень комах]], харчових продуктів та [[лікарських препаратів]]. .<ref name=CEA11/><ref>{{cite journal|last=Worm|first=M|title=Epidemiology of anaphylaxis.|journal=Chemical immunology and allergy|year=2010|volume=95|pages=12–21|pmid=20519879|doi=10.1159/000315935}}</ref> Харчові продукти є найбільш поширеними збудниками у дітей або підлітків, в той час як лікарські препарати та укуси і жалення комах значно частіше зустрічаються у дорослих.<ref name=World11/> Рідше зустрічаються такі причини, як фізичні фактори, біологічні фактори, як-от [[сперма]], латекс, гормональні зміни, харчові добавки, як-от глютамат натрію та харчові барвники і лікарські препарати місцевої дії.<ref name=Aus06/>Фізичні фактори, як-от фізичні вправи (відомі, як «анафілаксія внаслідок фізичних навантажень») або температура (висока чи низька) можуть також викликати анафілаксію через їхню пряму дію на [[мастоцити]]. <ref name=World11/><ref name=APLS07>{{cite book|last=editors|first=Marianne Gausche-Hill, Susan Fuchs, Loren Yamamoto,|title=The pediatric emergency medicine resource|year=2007|publisher=Jones & Bartlett|location=Sudbury, Mass.|isbn=978-0-7637-4414-4|pages=69|edition=Rev. 4. ed.|url=http://books.google.ca/books?id=lLVfDC2dh54C&pg=PA69}}</ref> Випадки, спричинені фізичними вправами, часто пов'язують з прийомом певних харчових продуктів.<ref name=Rosen2010/> Підчас [[анестезії]], анафілаксію найчастіше викликають [[міорелаксанти]], антибіотики та [[латекс]] .<ref>{{cite journal|last=Dewachter|first=P|coauthors=Mouton-Faivre, C, Emala, CW|title=Anaphylaxis and anesthesia: controversies and new insights.|journal=Anesthesiology|date=2009 Nov|volume=111|issue=5|pages=1141–50|pmid=19858877|doi=10.1097/ALN.0b013e3181bbd443}}</ref> У 32-50% випадків причина залишається невідомою (так звана «ідіопатична анафілаксія») .<ref>{{cite book|last=editor|first=Mariana C. Castells,|title=Anaphylaxis and hypersensitivity reactions|year=2010|publisher=Humana Press|location=New York|isbn=978-1-60327-950-5|pages=223|url=http://books.google.ca/books?id=bEvnfm7V-LIC&pg=PA223}}</ref>
===Харчові продукти===
Більшість харчових продуктів можуть спричинити анафілаксію навіть під час першого споживання.<ref name=CEA11/> Харчові продукти, що спричиняють анафілаксію, різняться залежно від регіону. У західній культурі анафілаксії найчастіше передувало споживання або контактування з арахісом, пшеницею, лісовим горіхом, [[молюсками]], рибою, молоком і яйцями.<ref name=Review09/><ref name=World11/> На Близькому Сході — [[кунжут]], а в Азії [[нут|нут]] часто бувають джерелами виникнення анафілаксії.<ref name=World11/> Серйозні випадки можуть бути результатом споживання алергену,<ref name=CEA11/> але деяким людям достатньо лише контакту з ним для виникнення серйозної реакції. Із віком діти можуть позбутися алергії. Після досягнення 16 років, 80% дітей з анафілаксією на молоко або яйця та 20% тих, що страждають від анафілаксії на арахіс, можуть споживати ці харчові продукти без наслідків для здоров'я.<ref name=His11/>
===Лікарські препарати===
Будь-які лікарські засоби можуть спричинити анафілаксію. Найчастіше це [[бета-лактамні антибіотики]] (як-от[[пеніцилін]]), за якими йде [[аспірин]] і [[НСПЗП]] .<ref name=Review09/><ref name=Book2009>{{cite book|last=Volcheck|first=Gerald W.|title=Clinical allergy : diagnosis and management|year=2009|publisher=Humana Press|location=Totowa, N.J.|isbn=978-1-58829-616-0|pages=442|url=http://books.google.ca/books?id=pWZLkZB7EW8C&pg=PA442}}</ref> Інші [[антибіотики]] рідше викликають анафілаксію, а реакція на НСПЗП залежить від діючої речовини препарату — якщо є алергія на один із НСПЗП, то, зазвичай, людина може переносити інший.<ref name=Book2009/> Іншою відносно частою причиною є [[хіміотерапія]], [[вакцини]], [[протамін]] та препарати на основі трав.<ref name=World11/><ref name=Book2009/> Певні лікарські препарати (до яких належать [[ванкоміцин]], [[морфін]], [[рентгеноконтрастні препарати|рентгеноконтрастні препарати]]) спричиняють анафілаксію через прямий вплив на дегрануляцію мастоцитів<ref name=CEA11/>
Частота реакцій на препарат частково залежить від частоти його використання і частково від притаманних йому властивостей.<ref name=Drug01>{{cite journal|last=Drain|first=KL|coauthors=Volcheck, GW|title=Preventing and managing drug-induced anaphylaxis.|journal=Drug safety : an international journal of medical toxicology and drug experience|year=2001|volume=24|issue=11|pages=843–53|pmid=11665871}}</ref> Анафілаксія на пеніцилін або [[цефалоспорин]] трапляється лише 1 раз на 2000-10 000 курси лікування, а летальні випадки трапляються менше ніж 1 раз на 50 000 курсів лікування.<ref name=Rosen2010/> Анафілаксія на пеніцилін трапляється 1 раз на 2000-10 000 курсів лікування, а летальні випадки трапляються 1 раз на 50 000 курсів лікування.<ref name=Rosen2010/> Анафілаксія на аспірин і НСПЗП трапляється в одної з 50 000 осіб. .<ref name=Rosen2010/> Якщо є реакція на пеніцилін, то ризик такої реакції на цефалоспорин збільшується, але не перевищує 1 випадок на 1000.<ref name=Rosen2010/> Старі рентгеноконтрастні препарати викликали реакцію в 1% випадків, водночас новіші низькоосмолярні препарати викликають реакцію в 0,04% випадків.<ref name=Rosen2010/>
===Отрута===
Отрута, що виділяється під час ужалення або укусу комах, таких як [[перепончастокрилі комахи]] (бджоли та оси) або [[тріамонові клопи]] (конусоносі клопи), може викликати анафілаксію в людей з підвищеною чутливістю.<ref name=Review09/><ref name="Klotz">{{cite journal|last=Klotz|first=JH|coauthors=Dorn, PL, Logan, JL, Stevens, L, Pinnas, JL, Schmidt, JO, Klotz, SA|title="Kissing bugs": potential disease vectors and cause of anaphylaxis.|journal=Clinical infectious diseases : an official publication of the Infectious Diseases Society of America|date=2010 Jun 15|volume=50|issue=12|pages=1629–34|pmid=20462351|doi=10.1086/652769}}</ref> Попередні [[Системне_захворювання|системні реакції]], що завжди більші від локальної реакції навколо жала, є фактором ризику виникнення наступної анафілаксії; <ref>{{cite journal|last=Bilò|first=MB|title=Anaphylaxis caused by Hymenoptera stings: from epidemiology to treatment.|journal=Allergy|date=2011 Jul|volume=66 Suppl 95|pages=35–7|pmid=21668850|doi=10.1111/j.1398-9995.2011.02630.x}}</ref><ref>{{cite journal|last=Cox|first=L|coauthors=Larenas-Linnemann, D, Lockey, RF, Passalacqua, G|title=Speaking the same language: The World Allergy Organization Subcutaneous Immunotherapy Systemic Reaction Grading System.|journal=The Journal of allergy and clinical immunology|date=2010 Mar|volume=125|issue=3|pages=569–74, 574.e1-574.e7|pmid=20144472|doi=10.1016/j.jaci.2009.10.060}}</ref> однак, у половині летальних випадків не було попередніх системних реакцій.<ref>{{cite journal|last=Bilò|first=BM|coauthors=Bonifazi, F|title=Epidemiology of insect-venom anaphylaxis.|journal=Current opinion in allergy and clinical immunology|date=2008 Aug|volume=8|issue=4|pages=330–7|pmid=18596590|doi=10.1097/ACI.0b013e32830638c5}}</ref>
===Фактори ризику===
Особи, що страждають від [[атопічних]] хвороб, таких як [[астма]], [[екзема]] або [[алергічний риніт]], мають великий ризик виникнення анафілаксії на харчові продукти, [[латекс]] та [[рентгеноконтрастні препарати]], але не на лікарські препарати, що вводяться внутрішньовенно, чи на жалення комах.<ref name=World11/><ref name=CEA11/> В ході одного з досліджень з участю дітей було виявлено, що 60% з них мали попередні атопічні хвороби, а з тих, хто помер від анафілаксії, 90% були хворі на астму.<ref name=World11/><ref name=CEA11/> Ті, хто хворів на [[мастоцитоз]] або ті, що належать до вищого [[соціально-економічного класу]], ризикують більше.<ref name=World11/><ref name=CEA11/>Що довше пройшло часу від останнього контакту зі збудником алергічної реакції, то меншим є ризик.<ref name=Rosen2010/>
==Патофізіологія==
Анафілаксія — це серйозна [[алергічна реакція]], яка діє швидко та порушує роботу багатьох [[систем органів]] .<ref name=Tint10/><ref name=Khan11>{{cite journal|last=Khan|first=BQ|coauthors=Kemp, SF|title=Pathophysiology of anaphylaxis.|journal=Current opinion in allergy and clinical immunology|date=2011 Aug|volume=11|issue=4|pages=319–25|pmid=21659865|doi=10.1097/ACI.0b013e3283481ab6}}</ref>Вона виникає внаслідок вивільнення [[медіаторів запалення]] і [[цитокінів]] з мастоцитів і [[базофілів]], зазвичай, через [[Імунна система|імунологічну реакцію]], але іноді внаслідок неімунологічних чинників.<ref name=Khan11/>
===Імунологічні чинники===
В імунологічному механізмі [[імуноглобулін E]] (IgE) з'єднується з [[антигеном]] (чужорідною речовиною, що викликає алергічну реакцію). Після цього IgE, що з'єднаний з антигеном, активує високоафінні рецептори [[FcεRI]] на мастоцитах і базофілах. Це призводить до вивільнення медіаторів запалення, як-от [[гістаміну]]. Потім ці медіатори збільшують скорочення [[гладеньких м’язів]] бронхів, спричиняють [[розширення кровоносних судин]], збільшують відтік рідини з кровоносних судин, що призводить до послаблення серцевого м'язa.<ref name=Rosen2010/><ref name=Khan11/> Є ще один імуногенний чинник, що не залежить від IgE, але невідомо, чи він трапляється у людей.<ref name=Khan11/>
===Неімунологічні чинники===
Неімунологічні механізми залучають речовини, які безпосередньо викликають [[дегрануляцію]] мастоцитів або базофілів<!-- <ref name=Khan11/> --> До них належать такі чинники, як [[контрастні речовини]], [[опіоїди]], температура (висока або низька) та вібрація.<ref name=APLS07/><ref name=Khan11/>
==Діагностування==
Діагностування анафілаксії ґрунтується на клінічних критеріях.<ref name=World11/> Наявність одного з трьох симптомів впродовж кількох хвилин/годин від контакту з алергеном вказує на ймовірність анафілаксису:<ref name=World11/>
# ураження шкіри або м'язової тканини, що супроводжується утрудненням дихання або низьким [[кров'яним тиском]]
# Два або більше таких симптомів:-
#: a. Ураження шкіри або слизових оболонок
#: б. Утруднення дихання
#: в. Низький кров'яний тиск
#: г. Гастроентерологічні симптоми
# Зниження кров'яного тиску після контакту з відомим алергеном
Аналіз крові на вміст [[триптази]] або [[гістаміну]] (що вивільняються з мастоцитів) підчас нападу може бути корисним для діагностування анафілаксії внаслідок ужалення комах або вживання лікарських препаратів.<!-- <ref name=World11/> --> Однак такий аналіз має обмежену користь, якщо реакція викликана харчовими продуктами, або якщо в людини нормальний [[артеріальний тиск]] ,<ref name=World11/> і він не є [[Чутливість діагностичного тесту|чутливим]] для діагностування.<ref name=His11/>
===Класифікація===
Існують три основні різновиди анафілаксії. Анафілактичний шок пов’язаний з системною [[вазолідацією]], яка призводить до [[гіпотонії|низького кров'яного тиску]], що за визначенням становить на 30% нижче нормального рівня для людини (стандартних значень) .<ref name=Shock10>{{cite journal|last=Limsuwan|first=T|coauthors=Demoly, P|title=Acute symptoms of drug hypersensitivity (urticaria, angioedema, anaphylaxis, anaphylactic shock).|journal=The Medical clinics of North America|date=2010 Jul|volume=94|issue=4|pages=691–710, x|pmid=20609858|url=http://smschile.cl/documentos/cursos2010/MedicalClinicsNorthAmerica/Acute%20Symptoms%20of%20Drug%20Hypersensitivity%20(Urticaria,%20Angioedema,%20Anaphylaxis,%20Anaphylactic%20Shock).pdf|doi=10.1016/j.mcna.2010.03.007}}</ref> Двофазна анафілаксія – це повернення симптомів через 1–72 години навіть без подальшого контакту з алергеном.<ref name=World11/> Звіти вказують різну кількість таких випадків; за деякими дослідженнями частота двофазної анафілаксії становить до 20%.<ref name=BI05/> Повернення симптомів зазвичай трапляється через 8 годин.<ref name=CEA11/> Лікується аналогічно звичайній анафілаксії.<ref name=Review09/> Псевдоанафілаксія або анафілактоїдні реакції – це різновид анафілаксії, який не викликає алергічної реакції, але є наслідком безпосередньої [[дегрануляції]] тучних клітин.<ref name=CEA11>{{cite journal|last=Lee|first=JK|coauthors=Vadas, P|title=Anaphylaxis: mechanisms and management.|journal=Clinical and experimental allergy : journal of the British Society for Allergy and Clinical Immunology|date=2011 Jul|volume=41|issue=7|pages=923–38|pmid=21668816|doi=10.1111/j.1365-2222.2011.03779.x}}</ref><ref name=His10/> На сьогоднішній день термін «неімунна анафілаксія» використовується [[Всесвітньою організацією з алергії]] ]<ref name=His10/>; рекомендується вилучити з обігу застарілу термінологію<ref name=CEA11/>
===Алергічна проба===
[[File:Allergy skin testing.JPG|thumb|[[Шкірна алергічна проба]], що проводиться на правій руці]]
[[Алергічна проба]] може допомогти визначити чинник, що викликав алергію. [[Шкірна алергічна проба]] (наприклад, [[скарифікаційна проба (медицина)|скарифікаційна проба]]) передбачається для перевірки реакції на деякі харчові продукти та отрути. ]<ref name=His10/> Для підтвердження алергії на молоко, яйця, арахіс, лісовий горіх та рибу може використовуватися аналіз крові на наявність специфічного IgE.<ref name=His11/> Шкірна проба допомагає підтвердити алергію на [[пеніцилін]], але не допоможе визначити алергію на інші лікарські засоби.<ref name=His11/> Неімунні форми анафілаксії можна визначити лише на основі анамнезу або контакту з «підозрюваним» алергеном, але не за допомогою шкірних проб та аналізів крові.<ref name=His10/>
===Диференційний діагноз===
У деяких випадках анафілаксію важко відрізнити від [[астми]], [[непритомності]] та [[панічних нападів]] .<ref name=World11/> Однак астма не викликає шкірний свербіж та шлунково-кишкові симптоми, для стану непритомності характерна скоріше блідість, аніж висип, а панічний напад може супроводжуватися гіперемією, але не висипанням.<ref name=World11/> Іншими захворюваннями, які мають схожі симптоми, є [[Скомброїдне харчове отруєння|отруєння скомброїдом]] та [[анізакідоз]] .<ref name=CEA11/>
===Патологоанатомічні дослідження===
[[Розтин]] померлих від анафілаксії може виявити характерні ушкодження у вигляді розширення порожнин серця, пов'язаного зі зниженим через [[вазолідацію]] венозним відтоком та перерозподілом внутрішньосудинного обсягу з центрального до периферійного відділу.<ref>Anaphylaxis, Author: Stephen F Kemp, MD, FACP; Chief Editor: Michael A Kaliner, MD;http://emedicine.medscape.com/article/135065-overview#showall</ref> Серед інших ознак – набряк гортані, еозинофілія легень, серця та тканин, а також ознаки гіпоперфузії міокарда.<ref name=DaBroi/> Лабораторні дослідження можуть виявити підвищені рівні [[триптази]], а також загального та специфічного IgE у сироватці крові.<ref name=DaBroi>{{cite journal|last=Da Broi|first=U|coauthors=Moreschi, C|title=Post-mortem diagnosis of anaphylaxis: A difficult task in forensic medicine.|journal=Forensic Science International|date=2011 Jan 30|volume=204|issue=1-3|pages=1–5|pmid=20684869|doi=10.1016/j.forsciint.2010.04.039}}</ref>
==Профілактика==
Рекомендується уникати чинників, що провокують анафілаксію.<!-- <ref name=World11/> --> Якщо це неможливо, можна вдатися до десенбілізації. .<!-- <ref name=World11/> --> [[Імунотерапія]] з використанням отрути [[перетинчастокрилих]] є ефективним методом зниження у 80–90% дорослих та 98% дітей проявів алергії на [[бджіл]], [[ос]], [[шершнів]], [[справжніх ос]] та [[вогняних мурах]] .<!-- <ref name=World11/> --> Пероральна імунотерапія може бути ефективним протиафілактичним заходом для людей з алергією на деякі харчові продукти, включаючи молоко, яйця, різні горіхи та арахіс; однак часто трапляються побічні ефекти.<!-- <ref name=World11/> --> Десенбілізацію також можна застосовувати до багатьох лікарських засобів, однак загальною рекомендацією для більшості людей є уникання речовини, яка викликає реакцію.<!-- <ref name=World11/> --> Людям з алергією на латекс слід уникати харчових продуктів, які викликають перехресне реагування, включаючи авокадо, банани та картоплю.<ref name=World11/>
==Лікування==
Анафілаксія – це [[невідкладний стан]], що може вимагати проведення заходів [[реанімації]], наприклад, [[відновлення прохідності дихальних шляхів]], додаткового кисню, великої кількості [[рідин, що вводяться внутрішньовенно]] та пильного нагляду.<ref name=Review09/> Переважним методом лікування є введення епінефрину, при цьому антигістаміни та стероїди часто використовують як допоміжні речовини.<ref name=World11/> Рекомендований строк обстеження у лікарні людей, стан яких було відновлено до нормального, враховуючи можливу двофазну анафілаксію, може складати від 2 до 24 годин.<ref name=CEA11/><ref name=BI05/><ref name=UK08>{{cite web|url=http://www.resus.org.uk/pages/reaction.pdf |title=Emergency treatment of anaphylactic reactions – Guidelines for healthcare providers |month=January | year=2008 |accessdate=2008-04-22 |format=PDF |work= |publisher=Resuscitation Council (UK)}}</ref><ref name=Rosen2010/>
===Епінефрин===
[[File:Epipen.jpg|thumb|Стара версія автоін’єктора EpiPen]]
[[Епінефрин]] (адреналін) – це початкова терапія анафілаксії, яка не має будь-яких [[особливих протипоказань]].<ref name=Review09/> Рекомендовано вводити розчин епінефрину [[внутрішньом’язово]] у середню передньобокову частину стегна безпосередньо після того, як з’явились підозри щодо діагнозу.<!-- <ref name=World11/> --> У разі недостатньої реакції ін’єкцію повторювати кожні 5-15 хвилин.<ref name=World11/> Друга доза потрібна у 16-35% випадків<ref name=CEA11/> при цьому більше двох доз застосовують дуже рідко.<ref name=World11/> Внутрішньом’язовому введенню віддається перевага порівняно з [[підшкірним]], оскільки для останнього характерна затримка всмоктування.<ref name=Epi10>{{cite journal|last=Simons|first=KJ|coauthors=Simons, FE|title=Epinephrine and its use in anaphylaxis: current issues.|journal=Current opinion in allergy and clinical immunology|date=2010 Aug|volume=10|issue=4|pages=354–61|pmid=20543673|doi=10.1097/ACI.0b013e32833bc670}}</ref> До незначних побічних ефектів застосування епінефрину відносяться [[тремор]], [[занепокоєність]], головний біль та [[прискорене серцебиття]].<ref name=World11/>
Люди, що приймають [[β-блокатори]], можуть мати опір до впливу епінефрину.<ref name=CEA11/> Якщо епінефрин не є ефективним, можна вводити [[глюкагон]] внутрішньовенно, оскільки механізм його дії не залежить від [[β-рецепторів]].<ref name=CEA11/>
У разі потреби можна також застосовувати [[внутрішньовенна терапія|внутрішньовенно]] розведений розчин епінефрину. Епінефрин внутрішньовенно застосовують при [[Серцева аритмія|аритмії]] та [[інфаркті міокарду]].<ref>{{cite journal|last=Mueller|first=UR|title=Cardiovascular disease and anaphylaxis.|journal=Current opinion in allergy and clinical immunology|date=2007 Aug|volume=7|issue=4|pages=337–41|pmid=17620826|doi=10.1097/ACI.0b013e328259c328}}</ref> [[Автоін’єктор епінефрину]] застосовується для самостійного введення; як правило, він представлений у двох варіантах дозування: один – для дорослих або дітей, які важать більше 25 кг, а інший – для дітей, які важать від 10 до 25 кг.<ref>{{cite journal|last=Sicherer|first=SH|coauthors=Simons, FE, Section on Allergy and Immunology, American Academy of, Pediatrics|title=Self-injectable epinephrine for first-aid management of anaphylaxis.|journal=Pediatrics|date=2007 Mar|volume=119|issue=3|pages=638–46|pmid=17332221|doi=10.1542/peds.2006-3689}}</ref>
===Допоміжні речовини===
[[Антигістаміни]] ([[антигістамін H1|H1]] та [[антагоніст H2|H2]]), попри поширене застосування та прогнозовану ефективність, що базується на теоретичних знаннях, мають недостатньо підкріплену доказами дію. У [[Кохранівському огляді]] 2007 року не було встановлено будь-яких позитивних досліджень, на яких можна було б засновувати рекомендації,<ref>{{cite journal |author=Sheikh A, Ten Broek V, Brown SG, Simons FE |title=H1-antihistamines for the treatment of anaphylaxis: Cochrane systematic review |journal=Allergy|volume=62 |issue=8 |pages=830–7 |year=2007 |month=August |pmid=17620060 |doi=10.1111/j.1398-9995.2007.01435.x|url=}}</ref> і, можливо, вони не мають жодного ефекту на набряк дихальних шляхів або спазм.<ref name=CEA11/> [[Кортикостероїди]] навряд чи будуть ефективними підчас поточного епізоду анафілаксії, проте їх можна застосовувати для зменшення ризику двофазної анафілаксії. Їхня профілактична ефективність у таких випадках дуже сумнівна.<ref name=BI05>{{cite journal |author=Lieberman P |title=Biphasic anaphylactic reactions |journal=Ann. Allergy Asthma Immunol. |volume=95 |issue=3 |pages=217–26; quiz 226, 258 |year=2005 |month=September |pmid=16200811|doi= 10.1016/S1081-1206(10)61217-3|url=}}</ref> [[Аерозоль]] [[сальбутамолу]] може бути ефективним для усунення [[бронхоспазму]], який не було усунено за допомогою епінефрину.<ref name=CEA11/> Для людей, які не реагують на інші заходи лікування, застосовували [[метиленовий синій]], оскільки його дія передбачає розслаблення гладких м’язів.<ref name=CEA11/>
===Готовність===
Людям, схильним до анафілаксії, рекомендовано мати «план дій у разі виникнення алергії», а батькам рекомендовано повідомляти школи про алергію своїх дітей та заходи, які необхідно вжити у разі анафілактичного невідкладного стану.<ref name=Mart08/> Зазвичай план дій включає в себе застосування [[автоін’єкторів епінефрину]], рекомендовано носити [[браслет з медичними протипоказаннями]] та консультування з метою уникнення тригерних факторів.<ref name=Mart08>{{cite journal|last=Martelli|first=A|coauthors=Ghiglioni, D, Sarratud, T, Calcinai, E, Veehof, S, Terracciano, L, Fiocchi, A|title=Anaphylaxis in the emergency department: a paediatric perspective.|journal=Current opinion in allergy and clinical immunology|date=2008 Aug|volume=8|issue=4|pages=321–9|pmid=18596589|doi=10.1097/ACI.0b013e328307a067}}</ref> Для певних чинників застосовують [[алерген-специфічна імунотерапія|імунотерапію]] для уникнення випадків анафілаксії у майбутньому. Багаторічний курс підшкірної десенсибілізації виявився ефективним проти комах, що жалять, тоді як пероральна десенсибілізація є ефективною проти алергії на різні продукти харчування.<ref name=Review09/>
==Прогноз==
Для тих людей, яким відома причина і є можливість надання негайного лікування, прогноз позитивний.<ref>{{cite book|last=Harris|first=edited by Jeffrey|title=Head and neck manifestations of systemic disease|year=2007|publisher=Informa Healthcare|location=London|isbn=978-0-8493-4050-5|pages=325|url=http://books.google.ca/books?id=31yUl-V90XoC&pg=PA325|coauthors=Weisman, Micheal S.}}</ref> Навіть якщо причина невідома, але є можливість надання профілактичної терапії, в цілому прогноз задовільний.<ref name=Rosen2010/> У разі смерті, зазвичай вона обумовлена респіраторними (наприклад, [[асфіксією]]) або серцево-судинними ускладненнями ([[шок (циркуляторний)|шок]]),<ref name=CEA11/><ref name=Khan11/>, при цьому 0,7–20% випадків призводять до смерті.<ref name=Rosen2010>{{cite book |title=Rosen's emergency medicine: concepts and clinical practice 7th edition |last=Marx|first=John |authorlink= |coauthors=|year=2010 |publisher=Mosby/Elsevier |location=Philadelphia, PA|isbn=978-0-323-05472-0 |page=15111528 }}</ref><ref name=Cardio08>{{cite journal|last=Triggiani|first=M|coauthors=Patella, V, Staiano, RI, Granata, F, Marone, G|title=Allergy and the cardiovascular system.|journal=Clinical and experimental immunology|date=2008 Sep|volume=153 Suppl 1|pages=7–11|pmid=18721322|url=http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2515352/?tool=pubmed|pmc=2515352|doi=10.1111/j.1365-2249.2008.03714.x}}</ref> Траплялися навіть випадки настання смерті через кілька хвилин.<ref name=World11/> Наслідки анафілаксії, яка наступає у результаті фізичних навантажень, зазвичай задовільні, оскільки з віком випадки анафілаксії трапляються рідше, і вони не такі серйозні.<ref>{{cite book|last=editor|first=Mariana C. Castells,|title=Anaphylaxis and hypersensitivity reactions|year=2010|publisher=Humana Press|location=New York|isbn=978-1-60327-950-5|pages=223|url=http://books.google.ca/books?id=bEvnfm7V-LIC&pg=PA223}}</ref>
==Епідеміологія==
[[Захворюваність (епідеміологія)|Частота]] анафілаксії складає 4–5 випадків на 100 000 осіб на рік,<ref name=CEA11/>при цьому [[кумулятивна захворюваність|довічний ризик]] складає 0,5–2%.<ref name=World11>{{cite journal|last=Simons|first=FE|coauthors=World Allergy, Organization|title=World Allergy Organization survey on global availability of essentials for the assessment and management of anaphylaxis by allergy-immunology specialists in health care settings.|journal=Annals of allergy, asthma & immunology : official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology|date=2010 May|volume=104|issue=5|pages=405–12|pmid=20486330|url=http://www.csaci.ca/include/files/WAO_Anaphylaxis_Guidelines_2011.pdf|doi=10.1016/j.anai.2010.01.023}}</ref>Динаміка зростає: захворюваність у 1980-х рр. складала 20 випадків на 100 000 осіб на рік, а у 1990-х рр. вона складала вже 50 випадків на 100 000 осіб на рік.<ref name=Review09>{{cite journal |author=Simons FE |title=Anaphylaxis: Recent advances in assessment and treatment |journal=J. Allergy Clin. Immunol. |volume=124 |issue=4 |pages=625–36; quiz 637–8 |year=2009|month=October |pmid=19815109 |doi=10.1016/j.jaci.2009.08.025|url=https://secure.muhealth.org/~ed/students/articles/JAClinImmun_124_p0625.pdf}}</ref> Таке зростання насамперед обумовлене анафілаксією, що викликана харчовими продуктами.<ref>{{cite journal|last=Koplin|first=JJ|coauthors=Martin, PE, Allen, KJ|title=An update on epidemiology of anaphylaxis in children and adults.|journal=Current opinion in allergy and clinical immunology|date=2011 Oct|volume=11|issue=5|pages=492–6|pmid=21760501|doi=10.1097/ACI.0b013e32834a41a1}}</ref>Найбільший ризик спостерігається серед молоді та жінок.<ref name=Review09/><ref name=CEA11/>
На даний момент анафілаксія призводить до 500–1000 смертельних випадків на рік (2,4 випадки на мільйон) у США, 20 смертельних випадків на рік у Великобританії (0,33 випадки на мільйон) та 15 смертельних випадків на рік в Австралії (0,64 випадки на мільйон).<ref name=CEA11/>У період з 1970-х до 2000-х рр. рівень смертності зменшився.<ref>{{cite journal|last=Demain|first=JG|coauthors=Minaei, AA, Tracy, JM|title=Anaphylaxis and insect allergy.|journal=Current opinion in allergy and clinical immunology|date=2010 Aug|volume=10|issue=4|pages=318–22|pmid=20543675|doi=10.1097/ACI.0b013e32833a6c72}}</ref> В Австралії смерть через анафілаксію у результаті алергії на харчові продукти трапляється здебільшого у жінок, тоді як смерть через укуси комах трапляється здебільшого у чоловіків.<ref name=CEA11/> Смерть через анафілаксію найчастіше викликана лікарськими засобами.<ref name=CEA11/>
==Історія==
Термін «афілаксія» був введений [[Шарлем Ріше]] у 1902 році., а пізніше його було змінено на «анафілаксію» для пом’якшення звучання.<ref name=His11>{{cite journal|last=Boden|first=SR|coauthors=Wesley Burks, A|title=Anaphylaxis: a history with emphasis on food allergy.|journal=Immunological reviews|date=2011 Jul|volume=242|issue=1|pages=247–57|pmid=21682750|doi=10.1111/j.1600-065X.2011.01028.x}}</ref> У 1913 р. за свою роботу, присвячену анафілаксії, він отримав [[Нобелівську премію з фізіології та медицини]].<ref name=Rosen2010/> Проте, саме по собі явище було описане ще у давні часи.<ref name=His10>{{cite journal|last=Ring|first=J|coauthors=Behrendt, H, de Weck, A|title=History and classification of anaphylaxis.|journal=Chemical immunology and allergy|year=2010|volume=95|pages=1–11|pmid=20519878|url=http://media.wiley.com/product_data/excerpt/42/04708611/0470861142.pdf|doi=10.1159/000315934}}</ref>Термін походить з [[грецька мова|грецької]] і утворений зі слів ἀνά, ана, ''проти'', та φύλαξις, філаксис, ''захист''.<ref name=Dict>{{cite web|url=http://www.merriam-webster.com/dictionary/anaphylaxis|title=anaphylaxis|accessdate=2009-11-21|publisher=merriam-webster.com }}</ref>
==Дослідження==
Наразі тривають дослідження з метою розроблення [[сублігвального]] епінефрину для лікування анафілаксії.<ref name=CEA11/> [[Підшкірна ін’єкція]] [[омалізумаба]], анти-IgE антитіла, вивчається як метод запобігання рецидивів, але поки що вона не є рекомендованою.<ref name=World11/><ref>{{cite journal|last=Vichyanond|first=P|title=Omalizumab in allergic diseases, a recent review.|journal=Asian Pacific journal of allergy and immunology / launched by the Allergy and Immunology Society of Thailand|date=2011 Sep|volume=29|issue=3|pages=209–19|pmid=22053590}}</ref>
'''Анафіла́ксія''' ({{lang-el|ανα}} — проти і {{lang-el2|φυλαξις}} — захист) — один з проявів [[алергія|алергії]]. Стан анафілаксії викликається підвищеною чутливістю [[організм]]у [[людина|людини]] та деяких [[тварини|тварин]] до повторного надходження чужорідних речовин (здебільшого [[білки|білкової]] природи), що діють як [[антигени]].
Рядок 77 ⟶ 202:
* [[Алергія]]
==Бібліографія==
{{Reflist|colwidth=30em}}
[[Категорія:Невідкладні стани]]
| |||