Лузіньяни: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 4:
 
== Історія ==
Родина ''Лузіньян'' була одним із дворянських родів Західної Франції, що отримав своє ім'я за [[замок Лузіньян|замком Лузіньян]], який Лузіньяни тримали як васали графів [[Пуату]] і герцогів [[Аквітанія|Аквітанії]]. У зв'язку з неодноразовою участю Лузіньянів у [[Хрестові походи|хрестових походах]], у представників цього роду зав'язались тісні зв'язки у державах хрестоносців на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. Ймовірно, тому [[Аморі II Єрусалимьский|Аморі Лузіньян]], що брав участь у заколоті проти [[Англія|англійського]] короля [[Генріх II Плантагенет|Генріха II]], тікає від переслідувань до Єрусалимського королівства. Тут він сприяє одруженню свого брата [[Гі де Лузіньян|Гі]] зі спадкоємицею єрусалимського престолу [[Сибіла I|Сибілою]]. Після смерті її брата [[Балдуїн IV (король Єрусалиму)|Балдуїна IV]] й малолітнього сина [[Балдуїн V (король Єрусалиму)|Балдуїна V]] королем Єрусалимьским стає Гі де Лузіньян (у [[1186]] році). Утім, наступного року Гі був розбитий вщент [[Іслам|мусульманами]] на чолі з [[Салах-ад-Дін]]ом у [[Битва підна ГаттіноюРогах Хаттіна|битві під Гаттіною]]. Гі де Лузіньян опинився у полоні і втратив [[Єрусалим]]. Після звільнення, однак, у поверненні до Святої Землі йому відмовив [[Конрад (маркграф Монферратський)|Конрад Монтферратський]], що був короткий час єрусалимським королем ([[1192]]). В результаті Гі купує у [[Річард I Левове Серце|Річарда I Левове Серце]] права на завойований англійцями [[Кіпр (острів)|Кіпр]]. Після смерті правнука Гі, [[Гуго III]], Кіпр виявився для роду Лузіньян втраченим, оскільки спадкоємець і двоюрідний брат Гуго, будучи також правнуком Аморі, хоч і мав прізвище ''Лузіньян'', але за своїм походженням уже був членом родини графів Пуату.
 
[[Гуго V Лузіньян]] у Франції, завдяки вдалому шлюбу, стає графом [[графство Ла Марш|Марш]]. У той час, коли Аморі та Гі Лузіньяни, молодші представники роду, брали участь у хрестових походах й закріплювали за собою землі на Сході, члени роду, що лишились у Франції, намагались посилити і збільшити володіння, що дістались їм на батьківщині. [[Рауль Лузіньян]], молодший брат Аморі, ставши до шлюбу, придбав [[Е (графство)|графство Е]] в [[Нормандія|Нормандії]], а [[Гуго Х Лузіньян]], одружившись із вдовою англійського короля [[Іоанн Безземельний|Іоанна Безземельного]] [[Ізабелла Ангулемська|Ізабеллою Ангулемською]], стає [[Список графів і герцогів Ангулемських|графом Ангулемським]]. У той час як графство Е було Лузіньянами за покоління втрачено, графствами Марш і Ангулем вони володіли аж до [[1309]] року, коли, після смерті останнього графа Лузіньян, його сестри передали ці володіння французькій короні.