Ян Замойський (коронний гетьман): відмінності між версіями

| військове звання = [[Великийвеликий гетьман коронний]]

'''Ян Замойський''' гербу Єліта ({{lang-pl|Jan Zamoyski}}, *[[1541]] – — †[[1605]]) — польський державний діяч, [[великий гетьман коронний]] (1581—16051581–1605).

[[Кальвінізм]], що робив у той час великі успіхи серед шляхти, знайшов собі прихильника в особі батька Яна - — белзького старости, [[каштелян]]а холмського Станіслава Замойського, що виховав свого сина також за законами цієї гілки християнства. [[1560]] року [[Станіслав Замойський]] відправив сина за кордон для закінчення освіти. Побувавши в [[Париж]]і, [[Страсбург|Страсбурзі]], віддався в [[Падуя|Падуї]] старанному вивченню латинської мови, юриспруденції. Результатом його занять був твір «[[De Senatu Romano]]». Цілком ймовірно, під час перебування в Італії в його релігійних переконаннях почав відбуватися переворот, що незабаром привів його до переходу в [[католицизм]]. Повернувшись на батьківщину, він поступив працювати секретарем у королівську канцелярію Сиґізмунда ІІ Авґуста, упорядкував державний архів, мав нагоду ґрунтовно познайомитися при цьому з державними законами Польщі, з різними важливими політичними документами.

<br/>Був душею всіх проектів внутрішніх перетворень у Польщі, брав активну участь у військових походах Баторія.

Зі смертю останнього становище Яна Замойського стало важким (мав багато ворогів серед магнатів; особливо ненавиділи його [[Зборовські]]). Вдалося в період третього безкоролів'я провести обрання королевича шведського Сиґізмунда ІІІ Вази (походив по матері від Яґеллонів); військо обраного другою партією в королі польські ерцгерцога австрійського Максиміліана Ян Замойський розбив у битві під Бичиною ([[1588]] &nbsp;р.), взяв у полон. З першої зустрічі із Сиґізмундом III Ян Замойський відчув до нього антипатію, зовсім з ним розійшовся. Зовнішній політиці короля, що знаходився під впливом Австрії, Ян Замойський не співчував, вважав її згубною для Польщі, активно їй протидіяв. Зі своєї сторони, король заваджав Яну Замойському у реалізації його планів.

Проекти Яна Замойського про видання закону щодо порядку обрання королів, як і щодо рішення справ на сеймах більшістю голосів, не зустріли підтримки; втратив свій колишній вплив.

<br/>На військовому поприщі йому вдалося зробити Польщі ряд великих послуг: два походи його в Молдавію (у [[1595]] і [[1600]]&nbsp;р.) призвели до зміцнення впливу Речі Посполитої у цій країні. У 1601 і 1602&nbsp;р. брав участь у кампанії проти повсталих воєвод із блискучим успіхом.

Чимало старань доклав для розвитку наук, активно допомагав Баторію в запрошенні в Польщу відомих європейських учених. З багатьма вченими й письменниками перебував у добрих стосунках, любив оточувати себе ними, чинив їм заступництво. У [[1580]]&nbsp;р. на місці свого рідного гнізда Скокувки (Скоківки) Ян Замойський заснував м. [[Замостя (Польща)|Замостя]] (пол.польською ''Замосць''). [[1594]]&nbsp;р.: улаштував там [[Замойська академія|академію]] за зразком італійських університетів; перебудував [[Красниставський замок]]. Процвітати академія не могла (не мала належних засобів існування). Католицька реакція, що охопила Польщу в період правління Стефана Баторія, знайшла в особі Яна Замойського сильну опору. Ввів єзуїтів у свій будинок, друга дружина Христина з Радзивіллів перейшла із протестантизму до католицизму під їх впливом.

Посади: королівський секретар з 1566 &nbsp;р., підканцлер коронний з 1576 &nbsp;р., великий канцлер коронний з 1578 &nbsp;р., великий гетьман коронний з 1581 &nbsp;р., краківський генеральний староста у 1580-1585 1580–1585&nbsp;рр., староста белзький, мальборзький, книшинський, дерптський, межиріцький, кшешовський.<ref>[http://www.genealogy.euweb.cz/poland/zamoyski1.html#J1 Zamoyski family] {{langref-pl|}}, {{langref-en|}}</ref>

[[Категорія:Великі коронні канцлери ]]