Мамелюки: відмінності між версіями

Мамлюцьке султанство у Єгипті бере витоки з династії Аййубідів[[Аюбіди|Аюбідів]], яку [[Саладін]] (Салах ад-Дін) заснував в [[1174]]. Разом зі своїм дядьком, Шіркухом, він завоював [[Єгипет]] для [[Нур ад-ДінаДін]]а (араб. «Світла Віри»), [[Зенгіди|зенгідського]] короляеміра [[Дамаск]]уа в [[1169]]. Близько [[1189]], після падіння Єрусалиму, [[Саладін]] укріпив владу цього роду над Середньою Азією.

Після смерті Саладіна його сини почали конфліктувати щодо поділу Імперіїімперії, і кожен намагався оточити себе мамлюцькими військами.

Близько 1200, брат Саладіна, ''аль-Аділ'' (араб. «Благородний»), зміг зосередити владу в імперії у своїх руках, підкоривши, знищивши або ув'язнивши своїх братів і племінників. З кожною перемогою ''аль-Аділ'' приєднував підкорені мамлюцькі загони до своїх. Цей процес було повторено після смерті ''аль-Аділа'' у[[1218]] р.року і після смерті його сина аль-Каміла у [[1238]]. АййубідиАюбіди отримали сильну владу завдяки підтримці мамлюків і почали залучати їх до внутрішньої політики королівствасултанату.

У [[1315]] вони також вторглися і захопили велику частину [[Нубія|Нубії]], але влада залишилася в руках Нубійського принца, який перейшов з [[коптська церква|коптської православної християнської віри]] ув іслам.