Винторівка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 39:
==Географія==
Село ''Винторівка'' знаходиться на лівому березі річки [[Уличка]], вище за течією на відстані 2 км розташоване село [[Хлібороб]], нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Полянка (ліквідовано в 1988 р.), на протилежному березі - село [[Уліца]] ([[Брянська область]], [[Росія]]).
==Історія==
''Винторівка'' була заснована у другій чверті XVIII століття. З дня заснування вона мала статус хутора і в 1750 році входила до складу Ямпільської сотні Ніжинського полку.
У 1764 році Винторівка разом з [[Середина-Буда|Середино-Будою]] і [[Гаврилова Слобода|Гавриловою Слободою]] була дарована на ранг генерал-губернатору Малоросії [[Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович|Петру Олександровичу Румянцеву-Задунайському]]. На момент опису Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр. він володів в населеному пункті 9 дворами і 10 хатами, в яких проживало 10 обивателів зі своїми сім'ями. Більшість з них землеробством займалися мало через відсутність орних земель, а «прибуток мали від бондарного ремесла».
Після смерті П.О Румянцева - Задунайського, що настала 8 грудня 1796 ''Винторівка'' залишалася вільною.
У 1859 році в ній значилося 7 дворів, в яких мешкало 50 жителів, що належали до різних соціальних станів, переважно міщан.
== Посилання ==
| |||