Вікіпедія

Козлов Петро Кузьмич: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оформлення
Немає опису редагування
Рядок 31:
}}
 
'''Козлов Петро Кузьмич''' ({{ДН|15|10|1863}} — {{ДС|26|09|1935}}) — російський, радянськийта український [[географ]], академік Академії наук УРСР.
 
== Біографія ==
Рядок 69:
На телеграмі рукою Леніна написано «Горбунову» (зав. науково-технічним відділом ВРНГ РРФСР). Н.&nbsp;П.&nbsp;Горбунов направив термінові телеграми голові Раднаркому України [[Раковський Християн Георгійович | X. Раковському]]. Одна з них свідчила: "Прошу прийняти самі екстрені заходи охорони зоопарку Асканія-Нова, який представляє величезну наукову цінність. Весною 1918&nbsp;р. охорона була доручена Леніним на моє прохання мандрівникові Козлову<ref name="1abc"/>. Паралельно свої телеграми про необхідність прийняття термінових заходів з охорони Асканії Козлов шле до [[Харків|Харкова]], а потім до [[Київ|Києва]]&nbsp;— предсовнаркому України Х. Раковському.
 
Завдяки їм 1 квітня 1919&nbsp;р. уряд Радянськоїбільшовицької України приймає перший природоохоронний декрет «Про оголошення колишнього маєтку Фальц-Фейна» Асканія-Нова «народним заповідним парком». Про цю тривожну пору Козлов пише статті, які публікуються в «Природі», «Віснику знання», інших журналах. Активну участь бере П.&nbsp;К.&nbsp;Козлов у роботі Державного комітету з охорони пам'яток природи при Наркомосі РРФСР. З природоохоронних питань в грудні 1920&nbsp;р. він відряджений до [[Сибір]]у, потім на південь Росії для створення нових заповідників, спільно з [[Семенов-Тян-Шанський Андрій Петрович | А. П.]] і В.&nbsp;П.&nbsp;Семеновими-Тян-Шанськими, [[Бутурлін Сергій Олександрович | С.&nbsp;О.&nbsp;Бутурліним]] і Н.&nbsp;М.&nbsp;Кулагіним бере участь у розробці проекту мережі майбутніх заповідників [[РРФСР]].
 
Двічі, за завданням Державного комітету з охорони пам'яток природи, в 1921 і 1927&nbsp;рр. він знов їде до Асканії, щоб намітити заходи щодо поліпшення її охорони та наукової роботи, бере участь у спеціальних засіданнях [[Наркомзем УРСР | Наркомзему УРСР]] з цього приводу.
Рядок 79:
«Протягом березня місяця червоногвардійцями знищені: пара чорних лебедів, єгипетська гуска, пара сірих гусей … У жовтні через Асканію-Нова проходила перша Конармія Будьоного і 44 бригада 15 дивізії. Результатом цього проходу військ стало: смерть п'яти страусів нанду, що вбилися під час втечі, трупи з вогнепальними ранами&nbsp;— оленя-аксиса, самця лані білої, трьох болотних журавлів, знайдені з відрубаними головами і одного манчжурського журавля»<ref name="2abc"/>. Більше подібних матеріалів, які з такою негативного боку показують дії червоних, аж до 1990&nbsp;р., не з'являлося в радянській пресі.
 
В радянський час сталінізму Козлов організував у 1923–1926&nbsp;рр. ще одну експедицію в центральну частину Монголії, очолював кафедру географії АН УРСР.
 
П.&nbsp;К.&nbsp;Козлов був обраний [[Академіки АН УРСР | академіком АН УРСР]], почесним членом Географічних товариств&nbsp;— Російського, Голландського, Угорського, нагороджений золотими медалями географічних товариств ряду країн.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Козлов_Петро_Кузьмич