Котушка індуктивності: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
[[Файл:Inductor.jpg|right|thumb|150px|Котушка індуктивності в імпульсному [[стабілізатор]]і [[напруга|напруги]] на материнській платі [[комп'ютер]]а.]]
'''Коту́шка індукти́вності''' або '''індуктивна котушка''' —
Для збільшення індуктивності котушка здебільшого намотується на [[феромагнетик|феромагнітне]] [[осердя]]. Котушку без осердя називають [[соленоїд]]ом. Спеціальні котушки, що використовуються в певних [[електричне коло|електричних колах]], називають [[Електричний дросель|дроселями]]. У силовій [[електротехніка|електротехніці]] котушку індуктивності називають [[електричний реактор|електричним реактором]].
== Фізичні принципи ==
[[Магнітне поле]] за своєю природою [[вихрові поля|вихрове]]. Його [[силова лінія|силові лінії]] замкнуті. Силові лінії магнітного поля навколо прямого провідника із струмом утворюють [[коло]]. У котушці індуктивності провідник має таку форму, що всередині котушки магнітне поле, створене кожною його ділянкою додається, а за межами котушки суперпозиція поля, створеного окремими ділянками провідника, призводить до його гасіння.
<center>
[[Файл:VFPt Solenoid correct2.svg]]
</center>
Конфігурація магнітного поля в котушці схематично зображена на рисунку. Більше значення [[Напруженість магнітного поля|напруженості магнітного поля]] відповідає областям простору, де густина силових ліній вища. Всередині котушки магнітне поле, створене нижніми ділянками провідника, й верхніми, має однаковий напрям. За межами котушки напрям створеного поля від верхніх та нижніх ділянок провідника різний. Силові лінії, густина яких велика всередині котушки, замикаються через зовнішній простір. Якщо довжина котушки набагато більша за її товщину, то напруженість магнітного поля за межами котушки дуже мала, майже нульова. На рисунку це відповідає меншій густоті силових ліній за межами котушки.
В довгій котушці напруженість магнітного поля всередині рівномірна вздовж її осі за винятком країв. Величина напруженості магнітного поля й [[Магнітна індукція|магнітної індукції]] в котушці залежить від [[сила струму|сили струму]], що протікає через провідник і від геомертричних факторів: розмірів, числа витків та способу намотки, форми внутрішньої області. [[Магнітний потік]] через внутрішній переріз котушки прямо пропорційний силі струму:
: <math> \Phi = L I \, </math>,
де <math> \Phi \, </math>
[[Магнітна індукція]] всередині довгого соленоїда в [[СГС]] дорівнює
: <math> B = \frac{4\pi}{c} \frac{NI}{l} </math>
де ''B''
: <math> \Phi = BSN = \frac{4\pi}{c} \frac{N^2S}{l} I </math>,
отже,
: <math> L = \frac{4\pi}{c} \frac{N^2S}{l} </math>.
Ця фомула справедлива для ідеального соленоїда, емпіричні формули для розрахунку реальних котушок наведені нижче.
[[Енергія]] магнітного поля в котушці дорівнює
: <math> E = \frac{1}{2}L I^2 </math>.
== Електорорушійна сила індукції ==
При зміні сили струму в провіднику виникає [[електрорушійна сила]] [[електромагнітна індукція|індукції]], пропорційна індуктивності котушки та швидкості зміни сили струму:
: <math> \mathcal{E} = - \frac{d\Phi}{dt} = - L \frac{dI}{dt} </math>.
Електрорушійна сила індукції завжди направлена так, щоб протидіяти зміні сили струму. При зростанні сили струму, е.р.с. індукції намагається сповільнити його, при зменшенні, навпаки, підтримує струм в провіднику. Цим пояснюються інерційні властивості котушки інтенсивності та її використання у [[низькочастотний фільтр|фільтрах низьких частот]].
=== Реактивний опір ===
При проходженні через котушку [[змінний струм|змінного струму]] вона має [[реактивний опір]]:
: <math> X = \omega L \,</math>,
де <math> \omega </math>
Котушка, як будь-який провідник, має також [[активний опір]], що визначається довжиною і товщиною дроту, з якого вона намотана. Зазвичай, активний опір котушки бажано зробити якомога меншим, оскільки він впливає на характеристики котушки, й саме на ньому при проходженні струму виділяється [[тепло]] за [[Закон Джоуля-Ленца|законом Джоуля-Ленца]], що призводить до втрат енергії.
Рядок 50:
=== Час перехідного процесу ===
При замиканні або розмиканні [[електричне коло|кола]] з котушкою індуктивності, сила струму у колі встановлюється не одразу, а поступово. Характерний час такої зміни визначається формулою
: <math> \tau = \frac{L}{R} </math>,
де R
=== Рівняння для ланки кола з котушкою індуктивності ===
: <math> L\frac{dI}{dt} + IR = U </math>,
де <math> U </math>
== Індуктивність ==
Рядок 73:
: <math> L = 0,001 \frac{D^2 N^2} {m+0,44} </math> [ [[генрі|мкгн]]],
де D
2. Індуктивність багатошарової котушки визначають за формулою:
: <math> L = 0,008 \frac{D^2N^2} {3D+9m+10h} </math> [мкгн],
D
3. При використанні замкненого осердя броньового типу індуктивність котушки дорівнює:
: <math>L = 0,4 \pi \frac{N^2 \tilde{\mu} S} {m_c} 10^{-2} </math> [мкгн],
S
== Добротність котушки ==
Рядок 91:
[[Добротність]] [[коливальний контур|коливального контура]] визначається головним чином добротністю котушки індуктивності. Добротність котушки дорівнює відношенню її [[реактивний опір|реактивного]] і [[активний опір|активного опорів]], тобто, на частоті <math>\omega </math>
: <math>Q = \frac{\omega L}{R} </math>,
де L
Добротніть котушки обмежена різними причинами. Частина енергії магнітного поля котушки індуктивності витрачається на нагрівання провідника, тому більшу добротність мають котушки, намотані спеціальним багатожильним проводом
Деяка частина магнітного потоку розсіюється, не замикаючись на витки котушки. Застосовуючи магнітні осердя, цього можна уникнути і зменшити кількість витків, отже, підвищити її добротність. на добротність котушки впливає також матеріал каркасу. Найменші втрати енергії дають каркаси, виготовлені з матеріалу, що характеризується високими діелектричними властивостями, наприклад з високочастотної кераміки ([[радіофарфор]], [[радіостеатит]]), високомолекулярних матеріалів ([[полістирол]], преспорошки). Нижчу добротність мають котушки, намотані на дерев'яних каркасах, каркасах з [[гетинакс]]у, [[картон]]у або [[текстоліт]]у.
== Власна ємність котушки ==
Між витками котушки індуктивності є деяка розподілена [[Ємність (електрика)|ємність]]. Із збільшенням числа витків зростає її власна ємність, і на певній частоті котушка являтиме собою коливальний контур. Найменшу власну ємність мають одношарові котушки із певним кроком намотки. Котушки з намоткою внапусток мають максимальну власну ємність.
Спеціальні види
Для послаблення поверхневого ефекту обмотковий [[провід]] котушок вкривають тонким шаром [[срібло|срібла]] і намотують [[лінцедрат|літцендратом]].
Рядок 106:
Для послаблення взаємодії між котушками різних контурів їх екранують. Екрани зазвичай виготовляють із [[алюміній|алюмінію]]. Металеві екрани, усуваючи [[зворотний зв'язок|зворотні зв'язки]] між контурами, погіршують їх властивості. Оскільки екран можна замінити еквівалентним короткозамкненим витком, то зрозуміло, що цей виток забирає з контура певну частину енергії, знижуючи тим самим його добротність. Крім того, екран підвищує власну ємність контура. Металеві екрани зменшують також величину індуктивності котушок.
== Різновиди котушок індуктивності ==
=== Контурні котушки індуктивності ===
Ці котушки використовуються спільно з конденсаторами для отримання резонансних контурів. Вони повинні мати високу стабільність, точність і добротність.
=== Котушки зв'язку ===
Такі котушки застосовуються для забезпечення індуктивного зв'язку між окремими колами і каскадами. Такий зв'язок дозволяє розділити по постійному струму кола бази і колектора і
Це котушки, індуктивність яких можна змінювати в процесі експлуатації для перебудови коливальних контурів. Вони складаються з двох котушок, з'єднаних послідовно. Одна з котушок нерухома (статор), інша розташовується усередині першої і обертається (ротор). При зміні положення ротора відносно статора змінюється величина взаємоіндукції, а отже, індуктивність варіометра. Така система дозволяє змінювати індуктивність в 4 - 5 разів. У фероваріометрах індуктивність змінюється переміщенням феромагнітного осердя.▼
===
▲Це котушки, індуктивність яких можна змінювати в процесі експлуатації для перебудови коливальних контурів. Вони складаються з двох котушок, з'єднаних послідовно. Одна з котушок нерухома (статор), інша розташовується усередині першої і обертається (ротор). При зміні положення ротора відносно статора змінюється величина взаємоіндукції, а отже, індуктивність варіометра. Така система дозволяє змінювати індуктивність в 4
Це котушки індуктивності, що мають високий опір до змінного струму і малий опір до постійного. Застосовуються в колах живлення радіотехнічних пристроїв в якості фільтрувального елемента. Для мереж живлення з частотами 50-60 Гц виконуються на осердях з трансформаторної сталі. На більш високих частотах також застосовуються осердя з пермалою або фериту. Особливий різновид дроселів - завадогамуючі феритові циліндри (намистини) на дроті.▼
=== Дроселі ===
▲Це котушки індуктивності, що мають високий опір до змінного струму і малий опір до постійного. Застосовуються в колах живлення радіотехнічних пристроїв в якості фільтрувального елемента. Для мереж живлення з частотами 50-60 Гц виконуються на осердях з трансформаторної сталі. На більш високих частотах також застосовуються осердя з пермалою або фериту. Особливий різновид дроселів
=== Електричні реактори ===
{{Main|Електричний реактор}}
Рядок 134 ⟶ 139:
|рік=2006
|видавництво=Техніка
|знаходження=Київ}}
* {{cite book
Рядок 144 ⟶ 149:
|знаходження= Київ
|isbn =
}}
*
|автор=Сивухин Д.В.
|назва=Общий курс физики. т III. Электричество
|