Монастир святої Катерини: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Інші будівлі: replaced: одним з кращих → одним з найкращих |
Сфереон (обговорення | внесок) →Доба Юстиніана: вікіфікація |
||
Рядок 29:
Подальший поштовх до розвитку монастир отримав в VI столітті, коли імператор [[Юстиніан I]] наказав побудувати могутні фортечні стіни, які оточили попередні споруди святої Олени, і церкву, що збереглася досі, а також направив на Сінай солдатів для захисту ченців. Про будівництво доби Юстиніана свідчить його сучасник [[Прокопій Кесарійський]].
Над головною монастирською брамою зберігся напис: «З фундамента споруджений цей священний монастир Сінайській гори, де [[Бог]] говорив до [[Мойсей|Мойсея]], смиренним царем ромеїв Юстиніаном на вічну згадку про нього і його дружину [[Феодора (свята імператриця)|Феодору]]. Закінчено після тридцятого року царювання його. І поставлено в ньому [[ігумен]]а на ім'я Дула в літо від Адама 6021, від Христа ж 527».<ref>[http://www.pravoslavie.ru/cgi-bin/sykon/client/display.pl?sid=343&did=613&do_action=viewdoc Православні святині Сходу. Паломництво на Сінай]</ref> Виходячи з цього напису російський вчений єпископ [[Порфирій (Успенський)]] датував закінчення будівництва монастиря [[557]] роком.<ref>Юстиніан став імператором в 527 році, відтак тридцятим роком його его правління є 557 рік, названий роком завершення будівництва.</ref>
Згідно з «Хронікою» [[Євтихій Олександрійський|Євтихія Олександрійського]], для захисту та обслуговування монастиря імператор перселив на Сінай двісті сімей з [[Понт (Мала Азія)|Понту]] Анатолійського та [[Александрія|Александрії]].<ref>[http://www.sinaimonastery.com/en/index.php?lid=6 The bedoin and the Holy Monastery of Sinai]</ref> Нащадки цих переселенців утворили Сінайське бедуїнське плем'я ''джабалія''. Незважаючи на навернення в [[іслам]], що відбулося в VII столітті, вони продовжують жити в околицях монастиря і займатися його обслуговуванням.<ref>Евангелос Папаиоанну. Монастырь Святой Екатерины. (Издание Синайского монастыря) б.г., с. 44</ref>
| |||