'''BINAC''' (скор. від англ. Binary Automatic Computer - — двійковий автоматичний комп'ютер) - — електронний комп'ютер першого покоління, побудований в США компанією Eckert - — Mauchly Computer Corporation і запущений в квітні або серпні 1949 року.
Побудована фізиком Джоном У. Моклі і інженером - — електронщиком Дж. Преспером Еккертом (провідні фахівці групи, що побудувала комп'ютер [[ENIAC]] в Пенсильванському університеті) на замовлення авіаційної компанії Northrop, ЕОМ була досить компактною (1,5 х 1,2 х 0,3 м), щоб розміститися на борту літака. BINAC міг приймати дані з клавіатури електричної друкарської машинки або з магнітної стрічки. Пристрої введення на магнітній стрічці, що застосовувалися в деяких калькуляторах до створення цифрового комп'ютера, діяли за тим же принципом, що і популярні тоді магнітофони : тонка пластмасова стрічка покривалася шаром спеціального магнітного матеріалу, на якому інформація записувалася методом магнітної індукції - — наведення магнітного поля електричними сигналами. Як і в звичайному магнітофоні, магнітну стрічку комп'ютера можна було багаторазово стирати і знову використати для запису інформації.
По ряду причин BINAC так і не вступив по-справжньому в експлуатацію, проте Моклі і Екерт вже почали працювати над ще більш досконалою машиною - — [[UNIVAC I]]. Створення цієї системи було завершено в 1951 р. а її виробництво і продаж взяла на себе фірма «[[Remington Rand|Ремінгтон Ренд]]» - — до цього один з найбільших виробників табуляторов на перфокартах, - — яка поглинула фірму Мокли і Екерта, що потрапила у важке фінансове становище.
