Антоній Шнайдер: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 50:
| підпис_герба =
}}
'''Шна́йдер Анто́н (Антоні)''', ''псевд.— A. Sartoriusz, Сарторіус'' (*[[12 червня]] [[1825]]  — †[[25 лютого]] [[1880]])  [[галичина|галицький]] колекціонер, історик, археолог, етнограф, краєзнавець, збирач матеріалів до археологічної карти.
 
== Біографія ==
Народився у селі Вільшаниці (тепер [[Велика Вільшаниця]], [[Львівська область]]) у німецькій родині. Рідний брат ([[стрийко]]) Юліана Шнайдера - — батька української письменниці [[Кравченко Уляна|Уляни Кравченко]] (тобто [[Стрийко|стрий]]). В 1842 році закінчив Львівську гімназію.
 
З 1845  р. штабіст 8-го гусарського полку австро-угорської армії у [[Жовква|Жовкві]].
 
В 1859  р. звільнився і переїхав до м. [[Львів|Львова]], де почав займатись науковим краєзнавством. Спочатку працював простим робітником, згодом  — у газеті «Дзеннік літерацкі», після цього  — позаштатним радником намісництва. Згодом займався збиранням всього, що стосувалося географії та історії.
 
У львівській «Літературній газеті» в 1866 році було надруковано серію матеріалів «Міста і містечка в Галичині». У 1868  р. Антон розпочав видавати «Енциклопедію до краєзнавства Галичини» ({{lang-pl|«Enzyklopedya do krajoznawstwa Galicyi»}}). Але в 1874  р. видання припинилося на другому томі. Свій зібраний матеріал А. Шнайдер частково передав у власність Академії Наук у Кракові взамін за невеличку пенсію.
 
У 1870-х рр. розробив склав для містечка [[Стратин|Стрятина]] проект герба з зображенням родового знаку колишніх власників міста  — [[Балабани|БалабанівБалабан]]ів.
Останні роки свого життя Антоні провів у стані самітника і нестерпних матеріальних умов.
 
== Доробок ==
* Друком вийшла «Encyklopedja do krajoznawstwa Galicji», т. 1 — 2, Львів [[1868]] — 74 (літери А — Б), в якій вміщено етнографічні матеріали, нариси про населені пункти Галичини, про окремі вулиці і будинки Львова.
 
* Склав один з перших провідників по Львову з описом історичних пам'яток (Львів, 1871 і 1875).
 
* 282 папки, зібрані в 1877—18801877–1880 роках, згідно з його останньою волею потрапили до бібліотеки Оссоліньських (тепер зберігаються в Бібліотеці Української Академії Наук у Львові
* Краківський збір «Папок Шнайдера» (1875 штук) зберігається сьогодні у Вавельському відділі Державного архіву Польщі в Кракові.
 
* Першим описав трипільські пам’яткипам'ятки Галицького Поділля і склав реєстр з 65 археологічних пам’ятокпам'яток, виявлених та обстежених ним на Борщівщині<ref name="nb">[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/14/032Bulyk.pdf Наталя Булик. Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога. &nbsp;— Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. &nbsp;— Вип. 14. &nbsp; 2010. &nbsp;— С. 440–453.]</ref>.
 
=== Книги ===
* [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=27759&dirids=1 ''A.Schneider.'' Encyklopedja do krajoznawstwa Galicji.— Lwów, 1868. T. I.] {{ref-pl|}}
* ''A.Schneider.'' Przewodnik po Lwowie.— Lwów, 1875. {{ref-pl|}}
* ''A.Schneider'' Przewodnik po mieście Lwowie.— Lwów, 1871. {{ref-pl|}}
 
=== Археологічні розкопки ===
* Зібрав пам'ятки старовини з «Княжої Гори».
* Першим археологічні розкопки в околицях [[Кам'янопіль (Пустомитівський район)|Кам'янополя]] проводив А. Шнайдер (1870 &nbsp;р.), під час розкопок було знайдено крем'яні сокири, списи та ножі, походження яких датується 5000—2500 &nbsp;рр. до н. &nbsp;е. Як відомо, даний період історії називають неолітичною добою. В лісі на межі Кам'янополя та [[Сороки-Львівські|Сорік Львівських]] було знайдено сидяче поховання, котре датується 5 тисячоліттям до н. &nbsp;е.
* Близько [[1878]] &nbsp;р. в [[Новосілка (Бучацький район)|Новосілці Язловецькій]] розкопав могилу, в якій знаходився кістяк в дерев'яній могилі, біля нього -&nbsp;— зуб тура.<ref>''[[Андрусяк Микола Григорович|Андрусяк Н.]]'' Минуле Бучаччини // [[Бучач і Бучаччина]].Історично-мемуарний збірник.-— Ню Йорк&nbsp;— Лондон&nbsp;— Париж&nbsp;— Сидней&nbsp;— Торонто: НТШ, Український архів, 1972.-944с&nbsp;— Т. XXVII.&nbsp;— 944 с., іл. с. 20</ref>
* У 1878 &nbsp;р. виявив трипільське поселення в ур.урочищі Обоз в [[Кошилівці|Кошилівцях]], однак, помилково вважав його місцем римського табору, а жіночу фігурку &nbsp;— зображенням богині Флори. Ще одне трипільське поселення А. Шнайдер зафіксував у с. Дорогичівка Заліщицького повіту<ref name="nb">[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/14/032Bulyk.pdf ''Наталя Булик.'' Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога. &nbsp;— Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. &nbsp;— Вип. 14. &nbsp; 2010. &nbsp;— С. 440–453.]</ref>.
 
== Посилання ==
* [http://io.ua/s75980 Антоніо Шнейдер &nbsp;— перший науковий краєзнавець Буська]
 
== Література ==
* ''Булик Н.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/14/032Bulyk.pdf Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога]. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині.— Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевичаКрип'якевича НАН України, 2010.— Випуск 14. С.440–453440-453.
* ''Шишка О.'' Трагічна доля Антонія Шнайдера // Галицька брама. 1995. № &nbsp;5, 6.
* ''Чорновол І.'' Антоній Шнайдер &nbsp;— фундатор галицького краєзнавства // Львівська газета.— 23.01.04, №12№&nbsp;12.— C. 7.
* {{ЕУ}}