| підпис_герба =
}}
'''Шна́йдер Анто́н (Антоні)''', ''псевд.— A. Sartoriusz, Сарторіус'' (*[[12 червня]] [[1825]] — †[[25 лютого]] [[1880]]) — [[галичина|галицький]] колекціонер, історик, археолог, етнограф, краєзнавець, збирач матеріалів до археологічної карти.
== Біографія ==
Народився у селі Вільшаниці (тепер [[Велика Вільшаниця]], [[Львівська область]]) у німецькій родині. Рідний брат ([[стрийко]]) Юліана Шнайдера - — батька української письменниці [[Кравченко Уляна|Уляни Кравченко]] (тобто [[Стрийко|стрий]]). В 1842 році закінчив Львівську гімназію.
З 1845 р. штабіст 8-го гусарського полку австро-угорської армії у [[Жовква|Жовкві]].
В 1859 р. звільнився і переїхав до м. [[Львів|Львова]], де почав займатись науковим краєзнавством. Спочатку працював простим робітником, згодом — у газеті «Дзеннік літерацкі», після цього — позаштатним радником намісництва. Згодом займався збиранням всього, що стосувалося географії та історії.
У львівській «Літературній газеті» в 1866 році було надруковано серію матеріалів «Міста і містечка в Галичині». У 1868 р. Антон розпочав видавати «Енциклопедію до краєзнавства Галичини» ({{lang-pl|«Enzyklopedya do krajoznawstwa Galicyi»}}). Але в 1874 р. видання припинилося на другому томі. Свій зібраний матеріал А. Шнайдер частково передав у власність Академії Наук у Кракові взамін за невеличку пенсію.
У 1870-х рр. розробив склав для містечка [[Стратин|Стрятина]] проект герба з зображенням родового знаку колишніх власників міста — [[Балабани|БалабанівБалабан]]ів.
Останні роки свого життя Антоні провів у стані самітника і нестерпних матеріальних умов.
== Доробок ==
* Друком вийшла «Encyklopedja do krajoznawstwa Galicji», т. 1 — 2, Львів [[1868]] — 74 (літери А — Б), в якій вміщено етнографічні матеріали, нариси про населені пункти Галичини, про окремі вулиці і будинки Львова.
* Склав один з перших провідників по Львову з описом історичних пам'яток (Львів, 1871 і 1875).
* 282 папки, зібрані в 1877—18801877–1880 роках, згідно з його останньою волею потрапили до бібліотеки Оссоліньських (тепер зберігаються в Бібліотеці Української Академії Наук у Львові
* Краківський збір «Папок Шнайдера» (1875 штук) зберігається сьогодні у Вавельському відділі Державного архіву Польщі в Кракові.
* Першим описав трипільські пам’яткипам'ятки Галицького Поділля і склав реєстр з 65 археологічних пам’ятокпам'яток, виявлених та обстежених ним на Борщівщині<ref name="nb">[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/14/032Bulyk.pdf Наталя Булик. Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога. — Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Вип. 14. — 2010. — С. 440–453.]</ref>.
=== Книги ===
* [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=27759&dirids=1 ''A.Schneider.'' Encyklopedja do krajoznawstwa Galicji.— Lwów, 1868. T. I.] {{ref-pl|}}
* ''A.Schneider.'' Przewodnik po Lwowie.— Lwów, 1875. {{ref-pl|}}
* ''A.Schneider'' Przewodnik po mieście Lwowie.— Lwów, 1871. {{ref-pl|}}
=== Археологічні розкопки ===
* Зібрав пам'ятки старовини з «Княжої Гори».
* Першим археологічні розкопки в околицях [[Кам'янопіль (Пустомитівський район)|Кам'янополя]] проводив А. Шнайдер (1870 р.), під час розкопок було знайдено крем'яні сокири, списи та ножі, походження яких датується 5000—2500 рр. до н. е. Як відомо, даний період історії називають неолітичною добою. В лісі на межі Кам'янополя та [[Сороки-Львівські|Сорік Львівських]] було знайдено сидяче поховання, котре датується 5 тисячоліттям до н. е.
* Близько [[1878]] р. в [[Новосілка (Бучацький район)|Новосілці Язловецькій]] розкопав могилу, в якій знаходився кістяк в дерев'яній могилі, біля нього - — зуб тура.<ref>''[[Андрусяк Микола Григорович|Андрусяк Н.]]'' Минуле Бучаччини // [[Бучач і Бучаччина]].Історично-мемуарний збірник.-— Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів, 1972.-944с — Т. XXVII. — 944 с., іл. с. 20</ref>
* У 1878 р. виявив трипільське поселення в ур.урочищі Обоз в [[Кошилівці|Кошилівцях]], однак, помилково вважав його місцем римського табору, а жіночу фігурку — зображенням богині Флори. Ще одне трипільське поселення А. Шнайдер зафіксував у с. Дорогичівка Заліщицького повіту<ref name="nb">[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/14/032Bulyk.pdf ''Наталя Булик.'' Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога. — Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Вип. 14. — 2010. — С. 440–453.]</ref>.
== Посилання ==
* [http://io.ua/s75980 Антоніо Шнейдер — перший науковий краєзнавець Буська]
== Література ==
* ''Булик Н.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/14/032Bulyk.pdf Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога]. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині.— Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевичаКрип'якевича НАН України, 2010.— Випуск 14. С.440–453440-453.
* ''Шишка О.'' Трагічна доля Антонія Шнайдера // Галицька брама. 1995. № 5, 6.
* ''Чорновол І.'' Антоній Шнайдер — фундатор галицького краєзнавства // Львівська газета.— 23.01.04, №12№ 12.— C. 7.
* {{ЕУ}}
|