Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Уста́в''' — ранній [[тип]] [[письмо|письма]] кириличних [[рукопис]]ів. [[Кирилиця]], утворена за [[Болгарія|болгарського]] царя [[Симеон (цар Болгарії)|Симеона]]а ([[893]][[927]]), є точне графічне відтворення (з новими [[літера]]ми для специфічно [[слов'яни|слов'янських]] звуків) тогочасного [[Візантія|візантійського]] [[грецький алфавіт|грецького алфавіту]] [[унціал|унціального письма]] (''{{lang-la|litterae unciales''}}, від ''uncia'' в [[сенс]]ісенсі ''[[цаль|«цаль»]]'': 2,46  см, тобто ''«[[літера|літери]] заввишки в цаль»''), що вживалось для богослужбових [[книга|книг]] і збереглось у грецьких відписах ''[[Новий Завіт|Нового Заповіту]]'' від IV ст.
{|class="standard"
|+ Приклади грецького уставу
|[[Файл:Грецький устав 10 ст.gif|10000x300px|Грецький устав 10 ст.]]
|}
До [[Україна|України]] устав прийшов із Святим Письмом, і перші датовані рукописи було виконано в Україні в 11 ст.: ''«[[Ізборник Святослава]]»'' ([[1073]]) та ''«[[Ізборник Святослава]]»'' ([[1076]]). Уставом написано також ''[[Остромирове Євангеліє]]'' ([[1056]][[1057]] рр.).
 
 
До [[Україна|України]] устав прийшов із Святим Письмом, і перші датовані рукописи було виконано в Україні в 11 ст.: ''«[[Ізборник Святослава]]»'' ([[1073]]) та ''«[[Ізборник Святослава]]»'' ([[1076]]). Уставом написано також ''[[Остромирове Євангеліє]]'' ([[1056]]—[[1057]] рр.).
 
Типові риси уставу:
* відступи між літерами менші, деякі літери нахиляються вправо, і з'являються «акценти».
 
За висотою літер — 6-7 мм — це ще досить великий устав (Літери грецького ''унціалу'' теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим уставом ''середньої'' величини написано ''«Ізборник»'' [[1073]] р. Пізніші приклади уставу — [[Крилоське євангеліє]] [[1144]] p. та [[Пандекти Антгоха]] XI—XIIXI–XII стст.
 
{|class="standard"
 
 
Заміна [[пергамент]]у папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від XIII ст. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, так званий, [[великий півустав]], літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і, таким чином, у XV — на початку XVI стст. уже переважав півустав, а в XVI—XVIIXVI–XVII стст. прийшов [[скоропис]]. Однак, устав ще трапляється в богослужбових книгах, наприклад, у [[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницькім євангелії]] ([[1556]][[1561]]), хоча надрядкові літери й акценти типові для [[півустав]]у, великий півустав [[Крехівський апостол|Крехівського апостола]] ([[1563]][[1572]]) близький до уставу.
 
== Див. також ==
33 886

редагувань