Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі, 5 років тому
нема опису редагування
[[Файл:POL COA Pobog.svg|right|thumb|230px|Родинний [[герб]] Конецпольських [[Побог]]]]
'''Конєцпольські''' ('''Конецпольські''') — польський шляхетський ([[магнат]]ський) [[рід]] [[герб]]ау [[Побог]] (Побуг).
 
Родина КонецпольськихКонєцпольських з'являється в історичних анналах на початку [[XV століття]]. Один із перших її представників, [[Якуб Конецпольський]], брав участь у [[Грюнвальдська битва|битві під Грюнвальдом]] ([[1410]]).
 
[[1443]] - — було започатковане [[місто]]-[[фортеця]] [[Конецполь]], яке стало форпостом родини Конецпольських на [[Брацлавщина|брацлавських землях]], на межі [[Дике Поле|Дикого Поля]].
 
В [[16 століття|XVI столітті]] родина розпадається на дві гілки  — [[гетьман]]ську і [[каштелян]]ську.
 
Найвідомішим представником гетьманської гілки став [[великий коронний гетьман]] [[Конєцпольський Станіслав|Станіслав Конецпольський]] (* [[1591]]  — † [[1646]]). Він воював проти армії шведського короля [[Густав Адольф|Густава-Адольфа]], штурмував [[Смоленськ]] ([[1611]]), неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. [[1620]] року [[Цецорська битва 1620|під Цецорою]] Конецпольський потрапив у полон до турків і провів у неволі понад 3 роки.
 
В середині [[XVII століття]] Конецпольські набули найбільшого політичного впливу, стали власниками величезних володінь, зокрема на [[Поділля|Поділлі]] та [[Брацлавщина|Брацлавщині]]. Будучи [[Барське староство|барським старостою]], Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити [[Барський замок|замок у Барі]]. С.Конецпольський увійшов в [[Історія України|історію України]] як приборкувачпридушувач козацьких повстань [[Жмайла повстання|Жмайла]], Сулими, [[Павлюка повстання|Павлюка]], [[Гуня Дмитро Тимошович|Гуні]], [[Острянина повстання|Острянина]].
 
[[Конецпольський Адам|Адам Конєцпольський]] — комендант [[Кодацька фортеця|Кодака]], [[небіж]] коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.
В 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад.
В 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад.
 
[[Конецпольський Олександр|Станіслав-Олександр Конецпольський]] найбільше відомий в історії за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман [[Богдан Хмельницький]] напередодні [[Битва під Пилявцями|Пилявецької битви]] ([[1648]]). Польське військо тоді було розбите вщент, а її командувачі (серед них і КонецпольськийКонєцпольський) ледве врятувались.
 
Останнім помітним представником роду Конецпольських був [[Станіслав-Ян Конецпольський]]. — Могутніймогутній [[магнат]], великий коронний [[обозний]], [[Подільське воєводство|подільський воєвода]] з [[1679]] р., він активно проводив політику Польської Корони Речі Посполитої на українських землях.
 
На початку [[XVIII століття]] рід Конецпольських занепав і [[1719]] року згас.
== Джерела ==
* [http://www.mskifa.narod.ru/olesko.html Персональний сайт Кифоренка Сергія]
 
== Посилання ==
* [http://zamki-kreposti.com.ua/lvovskaya-oblast/podgoreckij-zamok-podgorcy/ Резиденція Станіслава Конєцпольського у Підгірцях на www.zamki-kreposti.com.ua] {{ref-ru}}
* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/koniecpolscy01.html#G3 Koniecpolscy (01)] {{ref-pl}}.
 
[[Категорія:Конецпольські]]
144 680

редагувань