Шеймус: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Thegreatone18 (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Thegreatone18 (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 53:
У травні 2004 року під тим же ім'ям О'Шоннессі, Стефен перейшов в Irish Whip Wrestling – школи реслінгу в Дубліні. 9 липня він дебютував, легко перемігши Марка Бернса. Залишок року він ворогує з Видом Уейном. Але практично всі їх поєдинки він програє, при цьому і весь фьюд. У березні 2005 року вони знову починають ворогувати: О'Шоннессі з Шейном і Виддом, але вже при співпраці з Вороном. Після цього Фарреллі виграв Інтернаціональний титул IWW у важкій вазі 2 жовтня 2005 року. Після декількох захистів титулу від Вампіро і Вайпера, О'Шоннессі був втягнутий у фьюд з іншим шотландцем – [[Дрю МакІнтаєр|Дрю Макінтайером]]. Невдовзі О'Шоннессі програв свій титул через 329 днів його володіння Дрю Макінтайеру 27 серпня 2006 р. І як виявилося, це був останній поєдинок для Шеймуса в Irish Whip Wrestling.
 
=== '''Британські Промоушени (2005—2007)''' ===
Так само, як і в Ірландії, О'Шоннессі іноді їздив до Великобританії для виступів у британських незалежних промоушенах. У квітні 2006 року він перейшов в Wales' Celtic Wrestling заради боротьби за титул чемпіона, але зазнав поразки від чемпіона [[Кріс Реколл|Кріса Реколла]]. У тому ж році в листопаді, він працював в LDN, де з'явився на ТВ- шоу, і де після швидкої перемоги над Вільямом Гіллом отримав право змагатися за титул проти Текса Бенедикта, який закінчився перемогою по дискваліфікації. Під час свого перебування за кордоном він працював з Браяном Діксоном. О'Шоннессі також представляв Великобританію в Битві Націй: таг-тім матчі між Великобританією і Австрією разом з Дрю МакДональдом, але програли. Він боровся із Галловейем у British Championship Wrestling два рази в 2005 році. У середині наступного року, О'Шоннессі повернувся до Шотландії, щоб взяти участь у BCW Шлях до слави, перемігши Галловея в першу ніч, але поступився йому наступної ночі у травні. Хоча їх ворожнеча закінчилась в Ірландії в серпні 2006 року, вони продовжували бої, наприклад у RQW, коли обидва боролися за чемпіонський титул.
 
=== '''World Wrestling Entertainment''' ===
13 листопада 2006, О'Шоннессі з'явився у WWE на Роу у Манчестері як частина команди безпеки WWE. Під час виконання завдання, отримав Pedigree від [[Тріпл Ейч|Тріпл Ейча]]. Наступного дня він і Галловей спробували себе у матчі один проти одного. У наступному році в квітні він отримав матч у Мілані та Лондоні проти Галловея (Дрю Макінтайєра) і Стю Сандерса ([[Вейд Баретт|Вейда Баретта]]). Це призвело до пропозиції і підписання контракту розвитку з WWE, після чого він переїхав до Сполучених Штатів.
 
=== '''Florida Championship Wrestling (2006–2009)''' ===
О'Шоннессі дебютував в WWE у FCW 2 жовтня в подвійному дебютному матчі з перемоги над [[Браян Келлі|Браяном Келлі]]. До вересня він зосередив свою увагу на одиночних замаганнях, успішно переміг свого колишнього партнера по команді за титул Чемпіона у важкій вазі. Він захищав титул проти Хагера 23 жовтня. Зрештою, 11 грудня О'Шоннессі програв титул Ескобару. 2009 рік він провів у погоні за чемпіонством, але не зміг досягти свого. Він отримував ряд шансів протягом усього року, але не зміг виграти титул. 22 липня 2008 О'Шоннессі працював в темному матчі на SmackDown, програвши [[Ар-Трус|Ар-Трусу]].
 
=== '''WWE і United States Champion (2009–2011)''' ===
На ECW 30 червня 2009 року, Фарреллі дебютував в якості Шеймуса, швидко перемігши місцевого конкурента. Шеймус незабаром вступив у суперництво з [[Голдаст|Голдастом]] після перемоги над ним 29 липня. Потім Шеймус почав ворожнечу з [[Шелтон Бенджамін|Шелтоном Бенджаміном]], що призвело до матчу 27 жовтня, який Шеймус виграв. Його суперництво з Бенджаміном передчасно завершилось через те, що Шеймус перейшов на Роу. Шеймус з'явився як частина команди [[Міз|Міза]] у традиційному матчі п'ять на п'ять на вибування. Згодом Шеймус виграв Королівську битву серед тих, хто ніколи не були чемпіонами. На підписанні контракту з [[Джон Сіна|Джоном Сіною]], Шеймус кинув його на стіл, що призвело до матчу за чемпіонство на TLC: Tables, Ladders and Chairs, у якому переміг Шеймус, ставши першим чемпіоном WWE ірландського походження. Наступного Роу, Шеймус нагороджений нагородою Слеммі. На Royal Rumble, Шеймус переміг [[Ренді Ортон|Ренді Ортона]] по дискваліфікації і зберіг чемпіонство WWE. 21 лютого Sheamus програв чемпіонство Тріпл Ейчу. Під час матчу Шеймус отримав струс мозку, і в результаті не був присутній на Роу наступної ночі. Повернувшись, він взяв реванш у Тріпл Ейча за WrestleMania XXVI, перемігши його наступного місяця на Extreme Rules (Шеймус напав на Тріпл Ейча до початку шоу, а потім переміг його у вуличній бійці). Після серії ударів в голову, щоб виграти, він продовжив свій напад і після закінчення матчу, в результаті чого Хантер пішов з телебачення.
 
Рядок 69:
29 травня він переміг [[Кофі Кінгстон|Кофі Кінгстона]] і [[Джон Моррісон|Джона Моррісона]] і став Королем Рингу. Згодом, у нього було декілька боїв проти Моррісона. Після травми повернувся Хантер і помстився йому за свою травму. Згодом почалась ворожнеча проти [[Денієл Браян|Денієла Браяна]], яка переросла у титульний матч за звання чемпіона Сполучених Штатів, у якому переміг Шеймус. На Extreme Rules 2011 втратив титул Кінгстону у поєдинку зі столами.
 
=== '''World Heavyweight Champion (2011–2013)''' ===
Після Money in the Bank зробив фейс-тьорн, почавши фьюд проти [[Марк Генрі|Марка Генрі]]. На Summer Slam програв матч проти Марка Генрі по відліку. 26 серпня 2011 року в матчі-реванші виграв у Марка Генрі по відліку, але після матчу Марк Генрі напав на нього. На Hell in а Cell виграв матч проти [[Крістіан (реслер)|Крістіана]]. 29 січня 2012 року виграв Royal Rumble 2012, викинувши за ринг [[Кріс Джеріко|Кріса Джеріко]], в результаті чого відправився в матч за титул чемпіона світу у важкій вазі на Wrestlemania XXVIII. На Elimination Chamber (2012) після того, як Денієл Браян відстояв свій титул, на ринг вийшов Шеймус і зробив Денієлу Браяну White Noise. На Wrestlemania XXVIII відбувся матч проти Денієла Браяна за титул Чемпіона світу у важкій вазі. Шеймус переміг за 18 секунд і став новим чемпіон світу у важкій вазі. На [[Extreme Rules (2012)]] в Шеймуса був матч проти Денієла Браяна по правилах 2 з 3 утримань. Шеймус переміг з рахунком 2:1. 7 травня на RAW Шеймус невдало провів Brogue Kick на Крісові Джеріко і влучив у Ренді Ортона (напарникові по команді), унаслідок чого матч було програно. Проте, це зачепило Ортона і він відповів йому своїм RKO. Після цих подій відбулися розбирання за кулісами, і Джон Лоурінайтіс вирішив змінити захист титулу від [[Альберто дель Ріо|Альберто Дель Ріо]] на чотиристоронній матч, в якому взяли участь Альберто Дель Ріо, Кріс Джеріко, Ренді Ортон і Шеймус за титул чемпіона світу у важкій вазі на Over the Limit (2012). Шеймусу вдалося захистити титул. На супершоу Hell in a cell 2012 програв титул [[Біг Шоу]].
 
=== '''Інші суперечки і травма (2013)''' ===
Після того, як Шеймуса атакував [[Щит (угрупування реслерів)|Щит]], він об’єднався з Джоном Сіною і [[Райбек|Райбеком]]. Це призвело до матчу шести осіб 17 лютого на [[Elimination Chamber 2013]], де Щит вийшов переможцем. 7 квітня на Реслманії 29 Шеймус, Ортон і Шоу були розбиті Щитом. Пізніше в тому ж місяці, Шеймус знову вступив у ворожнечу з Марком Генрі і після цього вони неодноразово нападали один на одного за лаштунками. Після ворожнечі з Генрі, Шеймус почав ворогувати з [[Демієн Сендоу|Демієном Сендоу]]. 16 червня Шеймус переміг Сендоу в одиночному матчі. Наступного Роу, він програв Сендоу. Усе скінчилось бійкою на вулиці Дубліна, де переміг Шеймус. 14 липня на шоу [[Money in the Bank (2013)|Гроші в банку 2013]], Шеймус змагався за кейс, але безуспішно, так як кейс виграв Ортон. Під час матчу Шеймус отримав травму на стегні. Він повернувся до виступів, але програв Альберто Дель Ріо. 7 серпня WWE.com підтвердили, що Шеймус отримав травму, і що йому потрібно операція, і що він буде відсутнім до 4-6 місяців.