Ільта: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Історичні події: replaced: ХХ століття → XX століття (2)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Річка
| назва = Ільтиця (Альта, Ільта)
| зображення =
| зображення_розмір = 300px
| підпис =
| довжина = 4626 км
| висота_витоку =
| стік =
| площа_басейну = 492387 км²
| витік = біля селас. [[Веселинівка]] ([[Баришівський район|Баришівського]] району Київської області)
| гирло = [[Трубіж]] (у місті [[Переяслав-Хмельницький]])
| країни_басейну = {{UKR}}<br />{{Кв}}
| прирічкові_країни =
Рядок 18:
}}
 
'''І́льтиця''' ('''Альта''', '''Ільта́''')&nbsp;— річка ув [[Україна|Україні]], в межах [[Баришівський район|БаришівськомуБаришівського]] та [[Переяслав-Хмельницький район|Переяслав-ХмельницькомуХмельницького]] районахрайонів [[Київська область|Київської області,]]. праваПрава притока [[Трубіж (притока Дніпра)|ТрубежуТрубежа]] (басейн Дніпра). Довжина 46 км, пл. басейну 492 км².
 
== Опис ==
Довжина 26 км, площа басейну 387 км². Долина коритоподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 10 м. [[Заплава]] у верхівї заболочена, її ширина до 500 м. Річище звивисте, пересічна ширина 4 м. [[Похил річки]] 0,36 м/км. Споруджено ставки.
 
== Розташування ==
Ільтиця бере початок на захід від села [[Веселинівка (Баришівський район)|Веселинівка]]. Тече переважно на південний схід (місцями на південь). Впадає до Трубежа на південний схід від центральної частини міста [[Переяслав-Хмельницький]].
 
== Назва ==
 
ВУ минулому річка називалася ''Льта, Лто, Олто''.
 
За припущеннями деяких топонімістів, назва цієї річки подібна до назви річки [[Олта|Олти]], лівої притоки [[Дунай|Дунаю]]. Раніше вважали, що назву ''Олт'' на береги Дунаю принесли слов'яни, проте нові дослідження, зокрема О.&nbsp;М.&nbsp;Трубачова, показали зворотне. Саме Альта послужила прототипом назви річки Олти. Як зазначає О.&nbsp;С.&nbsp;Стрижак, назва означає «текти»<ref>М.&nbsp;Т.&nbsp;Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 14-15</ref>.
 
== Історичні події ==
 
До середини XX століття Альта мала значно більшу довжину&nbsp;— бл. 46 км. Витікаючи з території між Києвом та [[Бориспіль|Борисполем]], вона протікала через м.місто [[Бориспіль]], біля с.села [[Іванків (Бориспільський район)|Іванків]], через с.село [[Любарці]]. Однак внаслідокунаслідок меліоративних заходів, проведених у другій половині XX століття, річка пересохла у верхній течії.
 
Відповідно до «Житія Бориса і Гліба» на Альті, [[24 липня]] [[1015]] року зазнав мученицької кончини Св. Борис (в хрещенні Роман), брат Св. Гліба та молодший син Св. Володимира Великого. Див. також [[Борис і Гліб]].
 
1019 року тут сталася [[Битвабитва на Альті (1019)|битва]] між військами новгородського князя Ярослава Володимировича (Ярослав Мудрий) і дружиною його брата -&nbsp;— київського князя Святополка Окаянного, якого підтримували [[печеніги]].
 
[[1068]] року тріумвірат [[Київська Русь|руських]] князів [[Тріумвірат Ярославичів|Ярославичів]] [[Битва на Альті|зазнав поразки]] від [[половці]]в. Ця битва мала [[Київське повстання 1068|значний політичний вплив]] на життя Київської держави.
 
На річці поблизу Переяслава ву травні [[1630]] українське військо на чолі з запорозьким гетьманом Тарасом Федоровичем (Тарасом Трясилом) розгромило польсько-шляхетську армію коронного гетьмана [[Станіслав Конєцпольський|Станіслава Конєцпольського]]. Ця історична подія оспівана Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченком у поемі «Тарасова ніч».
 
== Див. також ==
Рядок 45 ⟶ 51:
{{reflist|1}}
 
== ЛітератураДжерела ==
# {{ГЕУ}}
# {{SgKP|V|370|Ltyca}}
# {{УРЕ}}
# Каталог річок України / Упорядник Г. І., Швець, Н.&nbsp;І.&nbsp;Дрозд, С.&nbsp;П.&nbsp;Левченко.&nbsp;— К.: Видавництво АН УРСР, 1957.
# {{ref-ru}} Ресурсы поверхностных вод СССР.&nbsp;— Л.: Гидрометиздат, 1967.
 
{{ukraine-geo-stub}}
 
[[Категорія:Трубіж]]
[[Категорія:РічкиМалі річки України]]
[[Категорія:Річки Київської області]]
[[Категорія:Баришівський район]]
[[Категорія:Переяслав-Хмельницький район]]
[[Категорія:Переяслав-Хмельницький]]