Вікіпедія

Низький замок: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
доповнення
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 32:
Через небезпеку війни з [[Казимир ІІІ|Казимиром ІІІ]], у [[1345]] та [[1349]] роках у Львові за наказом [[Лев Юрійович|Лева Юрійовича]] (загинув 1323) було розбудовано та укріплено захисні [[форпост]]и [[укріплення]] і Низький замок також<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>.
 
Після того, якзахоплення [[Галичина|ГаличинуГаличини]] було приєднано до [[ПольщаКоролівство Польське|ПольщіПольським Королівством]], Низька фортеця перейшла у власність короля. Деякі польські історики вважають, що цей замок збудував польський король КазимирКазімєж ВеликийІІІ у [[1362]] році (свідчення неправдиві, бо замок збудували у 1270-х роках).<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>
 
У [[1360-ті|1360-х]] роках велися роботи з будівництва Низького замку. Уже вУ [[1372]]–[[1378]] роках тут проживав князь Володислав Опольський, який був правителемправитель [[Галичина|Галичини]] князь Володислав Опольський. [[1381]] року спалахнула нова пожежа, під час якої фортеця згоріла через те, що вона була зведена з дерева. Новий замок був теж відбудований з дерева і згорів у [[XVI|XVI ст]]<ref name="Усе про Львів">[http://chimikur4uk.clan.su/ Усе про Львів]</ref>.
 
[[Файл:Lwow 1.jpg|міні|ліворуч|350пкс|[[Панорама Гогенберга|Панорама Львова]] ([[Абрагам Гогенберг]], [[1617]]–[[1618]])]]
 
З [[1387]] року в Низькому замку часто проживали польські королі. Замок навіть став неофіційною резиденцією правителів Польщі. У різні часи в замку мешкали правитель Галичини князь [[Владислав Опольський]], король [[Владислав II Ягайло|Владислав Ягайло]] та королева [[Ядвіґа]], король польський [[Владислав III Варненьчик|Владислав Варненьчик]], король Швеції Карл ХІІ (після взяття Львова шведами<ref name="М24">''Б.Мельник''. Вулицями старовинного Львова… с. 24</ref>), правитель Москви [[Василій І Дмитрієвич|Васілій І Дмітрієвич]]<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>, [[Лещинський Станіслав|Станіслав Лещинський]] та багато інших видатних діячів<ref name="Усе про Львів">[http://chimikur4uk.clan.su/ Усе про Львів]</ref>.▼
З [[1387]] року в Низькому замку часто проживали польські королі. Замок навіть став неофіційною резиденцією правителів Польщі.
 
У [[XV]]&nbsp;ст. в кримінальній в'язниці, яка містилася зліва, біля брами замку, утримували частину полонених [[Тевтонський орден|тевтонських лицарів]] після [[Грюнвальдська битва|славнозвісної битви під Грюнвальдом]] ([[1410]]).
 
Найбільша пожежа Львова, котра сталася [[1527]] року, обійшла фортецю.
Найбільша пожежа Львова, котра сталася [[1527]] року, обійшла фортецю, проте у [[1565]] році під час чергової пожежі Низький замок постраждав настільки, що залишилися лише його мури. Старості фортеці Петру Баржі ({{lang-pl|Piotr Barzi (Barzy)}}, за іншими даними, його звали Анджей Бардзи або Андрій Баржин)<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>, нічого не лишилося як побудувати нові будівлі, засмість старих погорілих. Того ж року за його наказом розпочали зведення нового мурованого замку<ref name="Усе про Львів">[http://chimikur4uk.clan.su/ Усе про Львів]</ref>, який було збудовано у стилі [[Ренесанс|зрілого ренесансу]]. Нові будівлі прикрасили всіляким декором і вазонами. Дійшло навіть до того, що [[міщани]] ототожнювали замок із [[Шинок|шинком]]<ref name="Телеканал Інтер. До 15-ї річниці незалежності України">[http://www.youtube.com/watch?v=hicX1-QD2Ks Документальний телефільм від «Інтера» до 15-ї річниці незалежності України]</ref>. Після смерті старости замку [[Пйотр Барзий|Пйотра Барзого (Петра Баржі)]], його місце посів [[Миколай Гербурт]], який сприяв закінченню реконструкції фортеці [[1575]] року у ренесансово-[[маньєризм|маньєристичному]] стилі, яка обійшлася йому у 6572 золотих. Також багато в чому допоміг реконструкції замку дворянин Анджей (Андрій) Овадовський, котрий склав описи і кошториси для відбудови Низького замку. Цікавим фактом є те, що будівництвом керував італієць, ім'я якого не збереглося<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>.▼
 
У [[1537]] році сталися неординарні події в історії [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], з якими був пов'язаний і Низький замок. Під [[Збоїща]]ми зібралася 120-тисячна об'єднана польська та литовська армії для військового походу на [[Волощина|Волощину]]. Але замість військового походу армія під проводом магнатів і шляхти підняла «курячу» війну, або так званий рокош&nbsp;— військове повстання проти короля. Вони заперечували династичне право наслідника монарха зайняти королівський престол до того часу, поки на це не дадуть згоду впливові шляхтичі. Врешті це всеВсе закінчилося тим, що [[9 вересня]] 1537 року король [[Сигізмунд I Старий|Зигмунд І]] вибачився перед шляхтою у дворі Низького замку. У 1537&nbsp;р. в Низькому Замку король Сигізмунд I Старий підписав документ, за яким спадковість королівської влади в Королівстві Польському скасовувалась.<ref name="М24">''Б.Мельник''. Вулицями старовинного Львова… с. 24</ref>
 
▲Найбільша пожежа Львова, котра сталася [[1527]] року, обійшла фортецю, проте уУ [[1565]] році під часпісля чергової пожежі НизькийНизького замок постраждав настільки, щозамку залишилися лише його мури. [[Староста|Старості]] фортеці (або львівському старості) [[Пйотр Барзий|Пйотру Барзому (Петру Баржі)]] ({{lang-pl|Piotr Barzi (Barzy)}},; за іншими даними, його звали Анджей Бардзи або Андрій Баржин)<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>, нічого не лишилося якдовелося побудувати нові будівлі, засмість старихзамість погорілих. Того ж року за його наказом розпочали зведення нового мурованого замку<ref name="Усе про Львів">[http://chimikur4uk.clan.su/ Усе про Львів]</ref>, який було збудовано у стилі [[Ренесанс|зрілого ренесансу]]. Нові будівлі прикрасили всіляким декором і вазонами. Дійшло навіть до того, що [[міщани]] ототожнювали замок із [[Шинок|шинком]]<ref name="Телеканал Інтер. До 15-ї річниці незалежності України">[http://www.youtube.com/watch?v=hicX1-QD2Ks Документальний телефільм від «Інтера» до 15-ї річниці незалежності України]</ref>. Після смерті старости замку [[Пйотр Барзий|Пйотра Барзого (Петра Баржі)]], його місце посів [[Миколай Гербурт]], який сприяв закінченню реконструкції фортеці [[1575]] року у ренесансово-[[маньєризм|маньєристичному]] стилі, яка обійшлася йому у 6572 золотих. Також багато в чому допоміг реконструкції замку дворянин Анджей (Андрій) Овадовський, котрий склав описи і кошториси для відбудови Низького замку. Цікавим фактом є те, що будівництвом керував італієць, ім'я якого не збереглося<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>.
▲У різні часи в замку мешкали правитель Галичини князь [[Владислав Опольський]], король [[Владислав II Ягайло|Владислав Ягайло]] та королева [[Ядвіґа]], король польський [[Владислав III Варненьчик|Владислав Варненьчик]], король Швеції Карл ХІІ (після взяття Львова шведами<ref name="М24">''Б.Мельник''. Вулицями старовинного Львова… с. 24</ref>), правитель Москви [[Василій І Дмитрієвич|Васілій І Дмітрієвич]]<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>, [[Лещинський Станіслав|Станіслав Лещинський]] та багато інших видатних діячів<ref name="Усе про Львів">[http://chimikur4uk.clan.su/ Усе про Львів]</ref>.
 
Через важкі випари з болотистої долини річки Полтви [[1621]] року король [[Сигізмунд ІІІ Ваза|Зигмунд ІІІ]] був вимушений виїхати із замку і фортеця втратила статус офіційної резиденції польських королів. Натомість Низький замок став житлом для старости короля (тобто львівського старости).
 
Під час ревізії фортифікаційних споруд Львова [[1666]] року вежу цеху золотарів було підперто 9-ма дубовими колодами. Якби це не було зроблено, то вежа зруйнувалася б через те, що під нею протікав міський канал.
 
Фортеця була власністю короля, тому всередині замку знаходилася резиденція королівського старости, старостинський архів та навіть [[в'язниця]]. Також доДо [[XVII]]&nbsp;ст. за мурами вежі зупинялися на перепочинок та у державних справах земські урядники, чиновники. Під час облоги міста Низький замок перетворювався на захисний оплот для простих людей з околиць Львова.
 
Після смерті останнього старости замку&nbsp;— князя Радивила&nbsp;— фортеця занепала<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>. Податків, які стягувалися з жителів Львова, не вистачало на вчасну реконструкцію Низького замку, а королі не хотіли допомагати матеріальному утриманню будівель. Тим не менше певні роботи з укріплення фортифікацій проводились. Так [[1703]] року для захисту замку на північно-західному наріжнику міських валів було споруджено укріплений [[ескарп]]ом [[равелін]].<ref>1897 року залишки віднайдено під час спорудження фундаментів для [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Великого театру]]. Див. ''[[Ґранкін Павло Ерленович|Гранкін&nbsp;П.]], Соболевський&nbsp;Є.'' Львівський оперний театр: історія будови і реставрації // Будуємо інакше.&nbsp;— №&nbsp;1, 2001.&nbsp;— С. 40.</ref>
Рядок 62:
Фортеця поступово руйнувалася. Через те, що замковий комплекс знаходився надзвичайно близько до річки Полтви, вологий ґрунт руйнував стіни та укріплення фортеці. Дійшло навіть до того, що наприкінці XVIII&nbsp;ст. в'язні замку втікали з нього просто розбираючи цеглини в мурі.
 
У [[1724]] році в замку відбулося пишне весілля дочки Софії[[Марія Софія Сенявська|Марії Зофії]] коронного гетьмана [[Адам Миколай Сенявський|Адама Сенявського]]. Аз всього[[Полоцьке лишевоєводство|полоцьким]] [[воєвода|воєводою]] [[Станіслав Ернест Денхоф|Станіславом Ернестом Денгоффом]]. черезЧерез два2 роки фортеця стала свідком не менш пишніших похоронів коронного[[великий гетьман коронний|гетьмана]] [[Адам Миколай Сенявський|А.Сенявського]].
 
Пізніше, для зустрічі нового старости Низького замку Юзефа[[Стефан Потоцький (референдар)|Стефана Потоцького]],<ref>Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV-XVIII ww.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. 417 s. s. 153</ref> посеред двору було зведено тріумфальну арку. Незважаючи на ці події, кошти виділялися лише на те, щоб затулити тріщини в стінах та приховати трухлявість споруди за всілякими красивими декораціями.
 
Щоправда, у [[1765]] році на відновлення замку було виділено кошти, однак їх виявилося замало: мури знаходилися в хиткому стані, дерев'яні конструкції спорохнявіли, а в деяких місцях цегла повипадала та розпалася на порох.
Рядок 70:
Австрійська влада хотіла розмістити в замку контори губернських чиновників. За її дорученням архітектор [[Полейовський Петро|Петро Полейовський]] у [[1776]] році розробив доволі помпезний проект перебудови, що зберігся й донині<ref name="Вісник">''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик&nbsp;В.&nbsp;С.]]'' [http://www.anthropos.org.ua/jspui/bitstream/123456789/2338/1/113-125_%d0%92%d1%83%d0%b9%d1%86%d0%b8%d0%ba_%d0%92.pdf Будівельний рух у Львові другої половини XVIII&nbsp;ст.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка.&nbsp;— Том 241 (CCXLI), 2001&nbsp;— С. 124.</ref>. Однак через поганий стан замку від реалізації цього проекту відмовились.
 
У [[1782]] році австрійський [[цісар]] подарував замок Станам ГаліційськимГалицьким (Галицькому становому сейму) із дорученням збудувати на його місці комплекс, що складався би з театру, зали для балів і готелю. [[1784]] року відповідний проект розробив директор міського будівельного управління [[Карл Мерц]]. Однак через бюрократичну тяганину до реалізації цього задуму так і не дійшло. На виділені для будівництва кошти було споруджено лише залу для [[Бал|балів]] та прийому знатних гостей, аяк в якості театрутеатр використали [[Костел Святого Хреста і монастир францисканців|костел Святого Хреста]], котрий у [[1785]] році відібрали в [[Францисканці|ОрденаОрдену францисканців]] і перебудували.<ref name="Вісник"/> До [[1785]] року на території замку діяла церква святої Катерини, збудована у «руському» стилі, але з її закриттям замок ще більше занепав, доживаючи свої останні часи<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>.
 
[[1802]] року міський уряд Львова викупив Низький замок, розібрав замкові приміщення, а на їхньому місці зробив торгівельну площу<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>. Цеглини замку було продано як звичайний будівельний товар для будівництва театру графа Скарбека (міський уряд заробив на цьому 8528 [[Крона|крон]]). Так було знищено одну з найвеличніших споруд Львова&nbsp;— Низький замок.
 
Так було знищено одну з найвеличніших споруд Львова&nbsp;— Низький замок.
 
== Опис замку ==
Рядок 80 ⟶ 78:
[[Файл:Карта Низького замку І. Качор.jpg|міні|ліворуч|340пкс|Карта комплексу Низького замку (автор [[Качор Ігор Володимирович|І. Качор]])]]
 
Карти та опису первинного вигляду Низького замку не залишилося, окрім документа, який містить давнє планування замку, складеного після смерті старости Петра Барзого (Баржі) [[1570]] року. Отже, заЗа цим планом фортеця складалася з двох2-х частин. Перша&nbsp;— це замок-дитинець, до якого входила церква, склепи, пивниці та покої власників фортеці. Відокремлювався дитинець від пригородку величезними мурами. Друга частина складалася із пригородку зі склепом. Подвір'я Низького замку мало розміри 20×20 [[Метр|м]]. Дитинець замку за розмірами був близько 38×52&nbsp;м. Пригородок фортеці був ненадійно захищений, а [[стіни]] були не надто товстими.
 
Вигляд відбудованої фортеці лишився на багатьох картах та ілюстраціях, наприклад на гравюрах Пасаротті та Гаффнера.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Низький_замок