Експлуатація (економіка): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Surnuk (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Surnuk (обговорення | внесок)
Рядок 11:
У центрі уваги більшості тверджень про існування експлуатації людей є соціально-економічні явища, коли люди торгують своєю працею або кладуть її на вірність таким сутностям як держави, корпорації або будь-який інший приватної компанії. Деякі теорії експлуатації (марксистська, новоліберальна) є структурними, а інші — організаційні (неокласична).
 
=== Марксистська теорія ===
Для марксизму експлуатація передбачає підпорядкування виробників (пролетаріату) праці на пасивних власників (буржуазію) за меншу компенсацію, ніж та, яка еквівалентна фактичному обсягу виконаної роботи. Пролетарі змушені продавати себе або свою робочу силу, а не встановлену кількість праці, аби отримати заробітну плату, щоб вижити, в той час як капіталісти експлуатують роботу, виконувану пролетарями шляхом присвоєння і накопичення додаткової вартості їхньої праці. Таким чином, капіталіст живе зі свого пасивного володіння засобами виробництва та отримання прибутку, коли замість праці він повинен мати лише право на все вироблене.
 
Види експлуатації, описані іншими теоріями (див. нижче), як правило, називаються "суперексплуатацією" - експлуатаціями, що виходить за рамки нормальних стандартів експлуатації поширених в капіталістичному суспільстві. У той час як ці інші теорії підкреслюють експлуатацію одного індивіда організацією (або навпаки), марксистська теорія в першу чергу стосується експлуатації всього сегменту або класу суспільства іншим. Цей вид експлуатації розглядається як невід'ємна риса і ключовий елемент капіталізму. Проблема сприймається зі структурного контексту, в якому вільні ринки через владу капіталу породжують масштабну експлуатацію. Пропонованим рішенням є скасування капіталізму і заміна його кращою, неексплуататорською, системою виробництва і розподілу - комунізмом.
== Трактування Карла Маркса ==
Згідно Маркса експлуатація — це присвоєння результатів чужої праці (доданої вартості), що не повертаються працівникам назад у якій-небудь формі. В поточних історичних умовах домінує капіталістичний тип експлуатації — буржуазія, власник засобів виробництва, присвоєю додану вартість створену найманими робітниками. Особливості капіталістичної експлуатації полягають у наступному: